Господарський суд Житомирської області задовольнив позов Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області і повернув у державну власність унікальну пам’ятку архітектури – маєток Федора Терещенка в смт. Червоне Житомирської області, який УПЦ московського патріархату використовувала як будівлю монастиря понад 20 років.
Кореспондентка Kyiv Post поспілкувалася з головою ради Фундації спадщини Терещенків Оленою Терещенко щодо ситуації навколо цієї гучної справи.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Інтер‘єри палацу в смт.Червоне.
Оленo, вітаємо з перемогою! Все ж таки розкажіть, як ви були налаштовані?
- Звісно, ми неймовірно хвилювалися, беручи до уваги, що до даного Господарського суду справа була спрямована Постановою Верховного Суду після програшу всіх судів попередніх інстанцій – і Господарського суду Житомирської області 23.02.2022р., і Північно-західного апеляційного господарського суду 16.08.2022р., які винесли явно незаконні рішення, повністю відмовивши у задоволенні позову на користь держави. Ми налаштовувалися на дуже серйозну боротьбу, ще й враховуючи досі потужні позиції Житомирської єпархії УПЦ московського патріархату в області та постійний тиск з їхнього боку на суд, а також на органи влади всіх рівнів.
Якою була підтримка з боку громадськості, зокрема житомирчан?
- Більшість запрошених нами на суд депутатів, посадових та публічних осіб прямо казали, що не хочуть вв‘язуватися у цю «токсичну» для них справу, деякі просто не приходили. Але, не зважаючи ні на що, завдяки небайдужій громадськості було створено величезний суспільний резонанс. Підтримка на судових засіданнях була такою потужною, що зібрані московською церквою групи «вболівальників» жодного разу не наважилися зайти до судової зали.
Яку стратегію обрав московський патріархат і як вони поводилися на засіданні?
- Стратегія аж двох адвокатів Релігійної організації «Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської, єпархії Української православної церкви» весь цей час полягала у максимальному затягуванні судового процесу за різними надуманими приводами.
Такі впевнені раніше, вони виглядали занадто роздратованими та дозволяли собі вкрай непрофесійну поведінку у судових дебатах, переходячи на особистості. Нас здивувало те, що представники московської церкви вирішили ставити питання не до прокуратури, а до Фундації спадщини Терещенків, зокрема вимагали пояснити, на якій підставі ми вважаємо, що Палац Терещенків перебував у державній власності (беззаперечні докази чого неодноразово озвучувалися в суді). Адвокатка Фундації Ірина Челяєва ще раз чітко роз’яснила зазначене питання у Суді.
Я хочу підкреслити, що мова йде про достатньо розповсюджену схему крадіжки державного майна, настільки недолугу, що навіть важко уявити її реальність (але величезна частка державної власності, на превеликий жаль, переходила у приватну саме за подібними схемами).
Майстерні авіабудівного завода Федора Терещенко 1900-роки.
Яку саме схему використали щодо Палацу Федора Терещенко? Ви можете пояснити?
- Так, я наголошу стисло на фактах:
1. Пам’ятка архітектури Палац Терещенків у вигляді розташованого у його приміщеннях «Червоненського філіалу професійно-технічного училища N 32» (складається з 3-х будівель загальною площею біля 4 500 м2) чомусь у 1998 році був переданий на баланс ВАТ «Червонський цукровик» представниками Житомирського обласного управління народної освіти. Підстав передачі майна ліквідованого постановою КМУ учбового закладу взагалі, не було ЖОДНИХ. Крім того, передача відбулася БЕЗ рішень уповноважених установ щодо відчуження пам‘ятки з державної власності та передачі її «Цукровику». ЖОДНИМ правовстановлюючим документом не підтверджено передача та набуття у власність «Цукровиком» вказаного майна.
2. «Червонський цукровик» не лише не маючи права власності, але навіть НЕ МАЮЧИ ніякого права розпоряджатися Палацом Терещенків, тим більш, передавати його будь-кому у власність, «ПАПІРЦЕМ» обсягом на одну сторінку з розмахом дарує у приватну власність московського патріархату у 2000 році понад 3 будівлі загальною площею біля 4 500 м2 державної власності.
3. Виконавчий комітет Червоненської сільської ради у 2002 році дивним чином перевищує свої повноваження, прийнявши протиправне рішення про оформлення права власності на Палац московському патріархату, прекрасно знаючи, що це не є можливим без відповідного рішення уповноваженого державного органу (Кабінет міністрів, Фонд держмайна, Міносвіти) про зміну правового статусу держмайна.
І на підставі даного протиправного рішення московським церковникам видається Свідоцтво про право власності.
Ось таким чином була документально оформлена крадіжка у держави унікальної пам‘ятки архітектури, яка майже 25 років безкарно доводилася до руйнування московською церквою, яка не здійснила навіть мінімальних заходів хоча б з консервації даного об‘єкта культурної спадщини й сприяла його подальшому руйнуванню.
Ми вже багато років намагалися сприяти поверненню протиправно захопленого майна до державної власності з його подальшою реставрацією та дуже раді, що нарешті знайшли в прокуратурі однодумців.
Хочу відмітити високий професіоналізм та принципову позицію у захисті державних інтересів й культурної спадщини прокурорів Бердичівської окружної прокуратури, Житомирської обласної прокуратури та Офісу генерального прокурора.
Що конкретно встановив суд?
- Суддя Господарського суду Житомирської області Прядко О.В. винесла справедливе рішення, яке полягає у наступному:
- визнати недійсною угоду (від 2000р.), укладену між ВАТ «Червонський цукровик» та Житомирським єпархіальним управлінням Української Православної Церкви про безкоштовну передачу маєтку колишнього власника Червонського цукрового заводу Терещенко;
- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Червоненської селищної ради від 23.08.2002 №64 «Про оформлення права колективної власності з видачею свідоцтва Свято-Різдва Христового Червоненського жіночого монастиря Житомирської Єпархії Української православної церкви в смт. Червоне;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво, видане виконавчим комітетом Червоненської селищної ради 04.10.2012 про право приватної власності на всі будівлі Палацу Терещенків;
- скасувати за даною Релігійною організацією державну реєстрацію права приватної власності та припинити право приватної власності на нерухоме майно (загальною площею біля 4500 м2) та витребувати його з володіння релігійної організації на користь держави в особі Міністерства освіти та науки України.
Як на рішення відреагував Московкий патріархат?
- Зрозуміло, що московська церква обурена і вже заявила про свій намір оскаржити зазначене рішення, але ми продовжуємо боротьбу.
Які ваші плани щодо подальших кроків?
- Палац Терещенків має бути відреставровано, щоб гідно зайняти своє місце одного з найкрасивіших Палаців Європи. Фундація спадщини Терещенків буде виборювати заснування у Палаці Музею українського літакобудування на відновлення пам’яті про його власника – талановитого авіаконструктора Федора Федоровича Терещенка, який зміг на території свого маєтку на початку 1900-х створити власний аеродром площею понад 40 гектарів, перебудувати стайні кінного заводу Терещенків на авіамайстерні, а потім звести професійний авіабудівний завод.
На заводі працювало понад 200 фахівців та було розроблено багато провідних моделей українських літаків ТЕРЕЩЕНКО – 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 тощо, також військових, призначених для розвідувальних польотів «Фарман-ХХІІ», «Моран-Солньє», а під час війни – «Вуазен», «Моран-Солньє-Парасоль системи Терещенка», де працювали найпрогресивніші люди того часу і всесвітньо відомий Нестеров (автор «мертвої петлі») і Любов Галанчикова, актриса та перша жінка-пілот, відомі київські авіаконструктори Володимир Григор’єв, Дмитро Григорович, Василь Йордан, майбутній засновник світового вертольотобудування Ігорь Сікорський, конструктор монопланів Сергій Зембинський та відомий французький інженер-авіатор Альфред Пішоф (був шеф-пілотом заводу Терещенка).
Дуже цікава історія. Бажаємо успіхів і чекаємо запрошення на відкриття відреставрованого Палацу.
