«Збиті льотчики Росії» – новий шпигунський гостросюжетний фільм, який розповідає про пілота-перебіжчика, який захопив російський броньований бойовий вертоліт Мі-8 і безпечно доправив його на авіабазу в Харківській області, де його вже очікували представники української військової розвідки.
Це може видатись захопливою вигадкою, але насправді фільм є документальним, він випущений Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України і дає змогу поглянути зсередини на кілька спецоперацій української розвідки, проливаючи, зокрема, світло й на зухвалу операцію «Синиця».
Перші повідомлення про цю надзвичайну операцію з’явилися в середу, 23 серпня. Російські пропагандистські канали спочатку стверджували, що екіпаж гелікоптера був дезорієнтований і помилково приземлився на українській авіабазі.
Хроніка війни в Україні. 21 листопада: «Ми здатні та можемо відповісти»
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Деякі з них навіть припустили, що Мі-8 зазнав атаки збройних сил України і це начебто призвело до пошкоджень та потенційних жертв.
Однак пізніше того ж дня історія отримала несподіваний поворот, коли Андрій Юсов, речник ГУР, виступаючи під час телемарафону, заявив, що цей інцидент був не нещасним випадком, а результатом ретельно спланованої впродовж шести місяців спецоперації, яку проводив ГУР.
У фільмі «Збиті льотчики Росії» вказується, що спецоперація під кодовою назвою «Синиця» відбулася ще 9 серпня. Як повідомляє ГУР, під час операції не лише було захоплено гелікоптер Мі-8, а й вилучено цінні документи та секретне військове обладнання.
Глядачі фільму знайомляться з пілотом, який виконав зухвалу місію. Його ідентифікують як 28-річного капітана Максима Кузьмінова, пілота 319-го окремого вертолітного полку російських ВПС.
«Я зв'язався з представниками військової розвідки України», – сказав Кузьмінов. «Я пояснив їм свою ситуацію. Мені запропонували такий варіант, який гарантує безпеку, нові документи та грошову компенсацію. Ми обговорили всі деталі та почали планувати мій політ».
Пілот пояснив, що основним мотивом його вчинку є незгода з російським вторгненням в Україну і небажанням брати участь у ньому.
«Правда, вона ось тут знаходиться. Що тут немає ні фашистів, ні нацистів», – сказав він. «І мені дуже прикро через те, що зараз відбувається. Вбивства, сльози, кров. Люди просто вбивають один одного, і все. Це єдине, чого я не розумію, єдине, чого я не хотів. Те, що зараз відбувається – це просто геноцид українського народу.
Я не хочу бути співучасником російських злочинів... Україна переможе – це лише питання часу», – додав Кузьмінов.
У фільмі показано, що українська військова розвідка створила безпечний коридор для польоту гелікоптера. Однак під час його захоплення пілот отримав поранення. Двоє інших членів екіпажу вирішили «не здаватися і загинули під час приземлення».
«Я зрозумів, що я біля кордону, повідомив про своє місцезнаходження (українськими спецслужбами). Я сказав: давайте спробуємо, я недалеко... Летів на гранично малій висоті в режимі радіомовчання... Напевно, три-чотири дні ніхто (з російських колег) не розумів, що сталося зі мною. Я вдало перелетів і приземлився», – розповів пілот про хід операції.
Кузьмінов закликав своїх колег-російських пілотів слідувати його прикладу і пообіцяв що вони «анітрохи не пошкодують».
Автори фільму порівняли операцію «Синиця» з легендарною операцією «Алмаз», яку провів ізраїльський Моссад у 1966 році. Тоді, завербувавши іракського пілота, Ізраїлю вдалося викрасти найсучасніший на той час радянський винищувач МІГ-21.
В результаті цієї спецоперації українській розвідці вперше в ході війни вдалося непошкодженим захопити новий російський бойовий гвинтокрил, а також переманити на свій бік професійного молодого російського льотчика.
