Збентежені тим, що українські безпілотники проникають вже у найбільш охоронювані куточки повітряного простору Росії, російські оператори протиповітряної оборони просто змушені вдаватись до різноманітних креативних контрзаходів: паркувати дорогі зенітно-ракетні комплекси на дахах хмарочосів, чіпляти старі шини вантажівок на крила стратегічних бомбардувальників і використовувати димові завіси.
Головний російський «новинний» канал «Россия 1» випустив у неділю детальний репортаж, у якому дуже охайний боєць ППО стоїть серед поля та з ентузіазмом описує хитрий план свого командування щодо зміцнення російської протиповітряної оборони: розмістити один із найсучасніших у Російській Федерації зенітно-ракетних комплексів на верхівках найвищих будівель та інших об'єктів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У сюжеті був показаний один ЗРК «Панцир» (за класифікацією НАТО – SA-22 Greyhound), розташований на верхівці 10-метрової сталевої конструкції, що нагадує нафтову вишку, і радар захоплення цілей іншого «Панцира», частково прихований мішками з піском і камуфляжною сіткою, який встановили на 5-метровій бетонній естакаді.
За словами її виробника, Тульського Конструкторського бюро приладобудування (KБП), ЗРК «Панцир» поєднує передові системи виявлення і супроводу цілей у повітрі, сучасні системи передачі даних, керовані ракети з радіокомандним наведенням та автоматичну гармату, яка здатна помічати та збивати літаки на відстані до 18 кілометрів. Згідно даних у відкритих джерелах вартість однієї такої системи становить від 13 до 14 мільйонів доларів.
Розміщення ракетних установок та радарів ЗРК «Панцир» на підвищеннях, естакадах та платформах має збільшить дальність їхньої дії та сприяти ефективнішому виявленню низьколітаючих цілей, що зробить російську армію більш боєздатною, пояснив російський лейтенант знімальній групі фінансованого Кремлем телеканалу «Росія-1».
Російськомовна служба незалежного, фінансованого США Радіо Свобода швидко визначила геолокацію естакади, показаної в кремлівських новинах, опублікувавши в понеділок 14-значні координати ділянки неподалік Заріччя, нічим особливо не примітного села на захід від Москви. Нічим не примітного, окрім того, що воно розташоване всього в 10 кілометрах від особистої резиденції президента Росії Володимира Путіна Ново-Огарьово.
Війна дронів
Україна в середині серпня розпочала кампанію вибіркових, але майже постійних атак безпілотниками дальнього радіусу дії проти військових об'єктів всередині Росії. З тих пір майже щодня відбувалися вторгнення певної кількості українських безпілотників у повітряний простір Московської області. Через це там неодноразово оголошувались повітряні тривоги та повідомлялось про закриття московських аеропортів, іноді на кілька години. Безпілотники з вибухівкою завдали незначної шкоди, але триваючі їх польоти над російською столицею викликають серйозне збентеження в Кремлі.
Деякі українські безпілотники під час недавніх ударів по Москві не просто пролетіли неушкодженими, російські вояки ППО по них навіть не стріляли, коли вони пролітали на відстані менш ніж 300 метрів повз «Панцир», розташований на даху штаб-квартири російського міністерства оборони.
Незалежний український військовий інформаційний журнал Defense Express в понеділковому аналізі висловився щодо сподівань Кремля, що «Панцири» на спеціально побудованих підвищеннях зможуть захистити повітряний простір Росії.
«Удари безпілотників по Москві досягли основної мети – змусили противника зосередити максимальну кількість засобів саме в районі своєї столиці, тим самим зменшивши їх кількість на фронті. Треба розуміти, що Російська Федерація – величезна за площею країна… і вона не зможе захистити всю територію, яка потрапляє в радіус дії українських безпілотників-камікадзе. Тобто наносити удари по іншим об’єктам (українським планувальникам атак) стане легше», – йдеться у повідомленні.
В ході української кампанії атак безпілотниками, окрім ударів по Москві, схоже, пріоритет надається російським літакам і авіабазам, особливо тим, які Кремль використовує для постійних обстрілів України крилатими ракетами і дронами-камікадзе, розпочатих ще в жовтні 2022 року.
Нальоти українських безпілотників з 22 серпня досягли вражаючих успіхів – на російських воєнних авіабазах поблизу Новгорода та Санкт-Петербурга, які начебто мали бути добре захищені, були пошкоджені принаймні три стратегічні бомбардувальники Ту-22, також була знищена невизначена кількість винищувачів під час удару по авіабазі під Брянськом. 30 серпня рій безпілотників вдарив по військовому аеродрому під Псковом, згідно з повідомленнями, повністю знищивши два транспортні літаки Іл-76 і пошкодивши ще два так, що їх вже неможливо відновити.
Все нові й нові пошкодженя літаків і наземних засобів авіабаз в поєднанні зі зростаючою здатністю України завдавати нових ударів призвело до того, що навіть на російському державному телебаченні почали говорити про те, що з протиповітряною обороною щось не так, і розгорілись гострі дебати щодо того, що з цим робити.
Шини, димові завіси та інші імпровізації
На державних телеканалах Росії про це не повідомлялось, але українські телеканали та соцмережі широко поширили інформацію про новий «засіб» російської ППО, зафіксований цивільним супутником, що пролітав над авіабазою Енгельс поблизу Саратова: десятки шин від вантажівок, розміщені на крилах та фюзеляжі бомбардувальника Ту-95. Згідно з повідомленнями, росіяни розмістили їх там в надії зменшити вибухову силу боєголовки українського безпілотника, якщо (чи, скоріш, коли) він досягне літака.
Російські підрозділи протиповітряної оборони в Криму з липня неодноразово застосовували генератори диму, аби завадити українським дронам влучити по логістично важливому Керченському мосту, який з’єднує окуповану територію України з російською Кубанню. Система виявилася не зовсім ефективною через стабільно сильний морський вітер над Керченською протокою, який має тенденцію розсіювати дим. 12 серпня після двох незрозумілих вибухів біля мосту влада увімкнула генератори диму, але «захисний» дим швидко здійнявся високо вгору, мало приховуючи багатостраждальний міст.
Згідно з повідомленнями українських військових, російські командири використовують на лінії фронту комбінацію засобів РЕБ, наземних зенітних систем і навіть винищувачів, щоб виявляти та знищувати українські дрони. Як і в небі над Москвою, російська фронтова мережа протиповітряної оборони, яка досі вважалась загалом сучасною та ефективною, іноді застосовувалась проти дистанційно керованих українських БПЛА, значно менших та легших за ті цілі, які здатні виявляти військові радари росіян.
На відео від 1 вересня, опублікованому Українською військовою розвідкою (ГУР), видно, як український розвідувальний безпілотник над Чорним морем був виявлений і обстріляний з близької відстані російським бойовим вертольотом, але він полетів далі, оскільки російський пілот, на думку ГУР, взагалі не здатен влучити в ціль. Російський «літак» і другий гелікоптер також намагалися знищити український безпілотник, але їм це так і не вдалося, йдеться у повідомленні. Голос, записаний на відео (ймовірно, оператора безпілотника), говорить, що проблема в тому, що російський пілот вертольота «криворукий».
