Велику Британію, Францію та Німеччину відділяє лише сім тижнів від великої зради України. Йдеться про закінчення терміну дії угоди, яке дасть радикальним ісламістам у Тегерані можливість постачати балістичні ракети до Росії для використання їх проти українського народу. Президент Володимир Зеленський має достатньо політичної ваги запобігти цьому, але йому доведеться тиснути на Лондон, Париж і Берлін, щоб ініціювати продовження санкцій ООН проти Ірану.
Хоча ядерна угода з Іраном 2015 року фактично мертва, резолюція Ради Безпеки ООН (РБ ООН), яка схвалила угоду, жива і здорова. Резолюція РБ ООН 2231 скасувала та замінила всі попередні резолюції щодо Ірану, скасувавши міжнародну вимогу до режиму припинити збагачення урану та повну заборону на випробування ядерних ракет. Вона також визначила графік закінчення терміну дії інших санкцій ООН проти Ірану, припинення ембарго на звичайні озброєння в жовтні 2020 року та припинення ембарго на ракети в жовтні 2023 року – менше ніж через два місяці.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За останній рік Іран передав Росії сотні бойових безпілотних літальних апаратів для використання проти України, і планує передати ще тисячі. Ці дрони завдають величезної шкоди Україні та тероризують її мирне населення. Повідомляється, що Росія почала виробляти іранські безпілотники на своїй території. Коли термін ракетного ембарго закінчиться, Іран також може розглянути питання про передачу РФ балістичних ракет малої дальності.
Українські лідери можуть не вірити, що ці обмеження ООН мають велике значення, але насправді це так. Хочете вірте, хочете ні, але російська та іранська пропаганда часто посилаються на міжнародне право, аби створити уявлення про начебто легітимність своїх незаконних дій.
Взяти, наприклад, передачу Росії іранських безпілотників. Тегеран і Москва стверджують, що передачі безпілотників стосувалось ембарго ООН на звичайні озброєння (яке закінчилося в 2020 році), а не ембарго на ракети, термін дії якого закінчується в жовтні. Захід не погоджується з цим, наголошуючи, що формулювання «ракетного ембарго» достатньо широке і поширюється на безпілотники, які несуть ракети.
Але через кілька тижнів вже не матиме великого значення, хто тут правий. У жовтні Росія та Іран скажуть Заходу: ми ніколи не вважали, що ракетне ембарго поширюється на ці безпілотники, але тепер, коли термін його дії закінчився, навіть США та Європа повинні визнати, що передача як безпілотників, так і ракет повністю дозволена ООН.
Іран використовує легалістську мову, аби виправдати свої дії і в інших сферах. Сьогодні Тегеран грубо порушує ядерну угоду 2015 року, щодня виробляючи майже збройовий уран. Але іранський режим наполягає на тому, що його поведінка повністю відповідає умовам угоди, посилаючись на параграф, який дозволяє скорочення зобов’язань як спосіб реагування на передбачувані порушення інших сторін (у цьому випадку на вихід США з угоди та виконання європейськими компаніями санкції США).
Росія та Іран прагнуть скасувати сталі міжнародні норми поведінки держав та замінити їх новими, які легітимізують протиправну поведінку. Вони прагнуть створити нову реальність, у якій незалежність менших держав не є недоторканою та приноситься в жертву їхнім імперським амбіціям. У цьому сенсі вони ведуть війну проти України не тільки на землі та в небі, але й на політичній арені. Дозволити припити термін дії ракетного ембарго ООН – це перемога Москви та Тегерана, зрозуміла й проста. Продовження ж його та відновлення ембарго на звичайні озброєння, навпаки, стало б великою перемогою для України.
У західних столицях цього начебто не знають, але є простий спосіб наблизити перемогу Києва, притягнувши Іран до відповідальності за співучасть у масових вбивствах українців. Згідно з умовами Резолюції РБ ООН 2231, якщо хоча б один із учасників початкової ядерної угоди надішле листа до Ради Безпеки, в якому стверджуватиме, що Іран порушує свої зобов’язання, усі санкції та обмеження щодо нього можуть бути відновлені через 30 днів. Прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак міг би зробити це самостійно за лічені хвилини, якби президент Зеленський попросив його про це.
Українці можуть запитати, чому поновлення ембарго ще не відбулося, якщо це так легко зробити, а Іран так очевидно порушує свої зобов’язання за ядерною угодою. Відповідь полягає в тому, що попри відкриту співучасть Ірану в убивствах українців, багато хто на Заході досі має ілюзії, що надання стимулів режиму в Тегерані спонукатиме його до поміркованості.
Продовження ембарго, побоюються деякі західні дипломати, поставить під загрозу явно неефективу, але все ще ідеалізовану систему умиротворення, за якою Ірану платять за те, щоб він не переступав ядерний поріг. Для цих європейців збереження ілюзій щодо дієвості горезвісної ядерної угоди варте того, щоб пожертвувати Україною.
Чи то через незнання, чи то через прорахунок, Київ як сновида крокує до ще більш небезпечного середовища, де ембарго ООН тихо закінчується і російський імпорт з Ірану стає більш смертоносним. До президента Зеленського прислухаються в Європі. Якщо він справді зажадає продовження ембарго щодо Ірану, він напевно зможе цього домогтися.
Річард Голдберг – колишній чиновник Ради національної безпеки США, радник Сенату США з національної безпеки та офіцер розвідки резерву ВМС США, наразі є старшим радником Фонду захисту демократій.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
