«Це дуже погана новина», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у четвер у відповідь на заяву США про те, що вони надішлють в Україну снаряди зі збідненим ураном.
Російське посольство пішло ще далі і заявило, що це «явна ознака нелюдяності», а США «глибоко байдужі як до сьогодення України, так і до майбутнього республіки та її європейських сусідів».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Цілком зрозуміло, що Кремль стурбований тим, що українські збройні сили зможуть знищити ще більше російських танків.
На жаль для Росії, не тільки американські M1 Abrams і британські Challenger 2 йдуть на поле бою в Україні нищити російську армію, озброєні неоднозначними (принаймні для необізнаних) бронебійними снарядами зі збідненим ураном (ЗУ).
Лондон у травні, а Вашингтон у вересні підтвердили, що Києву будуть направлені основні бойові танки з найкращими протитанковими снарядами. І в армії США, і армії Британії вважають 120-міліметровий снаряд для танкової основної гармати, який летить зі швидкістю, приблизно вдвічі більшою за швидкість кулі середньостатистичної гвинтівки, і містить наконечник із збідненого урану, здатний пробити двометрову сталеву броню, найефективнішим на сьогоднішній день снарядом в своїх арсеналах.
Попри те, що збіднений уран у боєприпасах насправді менш радіоактивний, ніж уран, який зустрічається в природному середовищі, проросійські інформаційні платформи останнім часом розповсюджують повідомлення про те, що танки Abrams і Challenger, оснащені ЗУ, мають навмисно піддавати смертельно небезпечному радіоактивному опроміненню мільйони мирних українців, і це, мовляв, воєнний злочин, якого така миролюбна держава, як Росія, ніколи б не скоїла.
А союзники України, між тим, пообіцяли продовжувати постачання Україні танкових снарядів зі збідненим ураном, Британія, зокрема, підтвердила в червні, а США у вересні, що Збройні сили України отримають такі боєприпаси.
Як повідомлялось, 14 танків Challenger 2 прибули в Україну в травні і були вперше відправлені на поле бою наприкінці серпня. Неясно, чи були вони оснащені снарядами із ЗУ, і якщо так, то коли саме вперше їх тут використали. Згідно з повідомленнями ЗМІ, перші десять із заявлених 31 танка Abrams прибудуть в Україну у вересні.
Першим західним танком, здатним використовувати снаряди із ЗУ, який потрапив в Україну, майже напевно був не британський Challenger 2, а словенський танк M-55S. Любляна серйозно модернізувала 28 радянських танків Т-55 протягом 2000-х років, серед інших модернізацій оснастивши їх 105-мм гарматою стандарту НАТО. Словенія оголосила, що надішле свої танки М-55С в Україну в жовтні 2022 року. Перша партія прибула в Україну в грудні.
У червні Бельгія виділила 32 мільйони євро на закупівлю для України 105-міліметрових протитанкових снарядів зі збідненим ураном разом із 40-50 бронетранспортерами. Країна-член НАТО та один із провідних виробників зброї для Альянсу, Бельгія виробляє той же 105-міліметровий протитанковий снаряд із ЗУ, що й будь-який інший виробник зброї НАТО – боєприпас під назвою STANAG 4458. Цей 105-мм снаряд, згідно з розробками та стандартами НАТО, повністю сумісний із 105-мм гарматою Т-55С.
За даними російських військових інформаційних платформ, українська 67-ма механізована бригада експлуатує танк М-55С з травня і перебуває на лінії бойових дій щонайменше з липня, а можливо й з червня. Жодна сторона не повідомляла і не стверджувала, що з M-55S було випущено хоча б один снаряд із ЗУ.
Однак факт залишається фактом: танк M-55S, здатний працювати із ЗУ, використовується в Україні з початку 2023 року, і ЗСУ мали доступ до протитанкових снарядів із ЗУ, які можна використовувати на цьому танку, з початку до середини літа, щонайменше за два місяці до того, як британський танк Challenger 2 (з або без ЗУ на борту) вперше був задіяний в Україні.
Але якщо говорити саме про кількість снарядів із наконечником із ЗУ, які потенційно можуть бути на борту, жодна інша система озброєнь у російсько-українській війні не здатна нести більше боєприпасів, що містять збіднений уран, ніж поставлена США бойова машина піхоти Bradley M3.
Гусеничний бронетранспортер, дещо схожий на танк, але з більш легкою бронею і озброєний швидкострільною 25-мм автоматичною гарматою, Бредлі ще у 1980-х роках був озброєний снарядами з бронебійним стрижнем із збідненого урану всередині, розміром приблизно з олівець, як частиною стандартного начиння боєприпасів.
Під назвою M919 25-міліметровий протитанковий снаряд з наконечником із ЗУ вперше був застосований в 1991 році, під час війни коаліції на чолі зі США проти Іраку, відомої як «Буря в пустелі». На той час секретний снаряд із ЗУ показав себе нищівним для іракської бронетехніки. Він пробивав навіть товсту лобову броню радянських танків Т-72, розроблених, зокрема й для того, щоб бути невразливими для легкої гармати, як-от 25-мм гармата Бредлі.
Протитанкові снаряди на борту західних танків, таких як Abrams і Challenger, використовують ту саму базову технологію, але в більшому масштабі. Схожий на дротик стрижень із ЗУ всередині 105-мм або 120-мм снаряда за стандартом НАТО має товщину приблизно в палець і довжину кеглі.
Наразі американська армія має на озброєнні два види 25-мм бронебійних снарядів для Bradley: один із ЗУ – під назвою M919, і старіший снаряд із вольфрамовим сердечником, який M919 здебільшого замінив – під назвою M791. У січні після оголошення про намір Вашингтона передати Україні БМП Bradley офіційні особи США відмовились відповісти на питання, якими снарядами вони мають намір їх оснастити – бронебійними снарядами M791 з вольфрамовим сердечником чи M919 з урановим.
Номенклатура боєприпасів бойових машин в Україні є військовою таємницею. Доктрина армії США та стандартна практика передбачають, що Bradley має містити 70 снарядів M919 із ЗУ в одному з двох 25-мм ящиків для боєприпасів і 230 фугасних снарядів у другому ящику.
47-ма механізована бригада ЗСУ, як відомо, є єдиним поки що підрозділом, який використовує бойові машини піхоти M3 Bradley. Їхній перший бій на цих БМП на початку червня був не надто вдалим, коли 47-ма розпочала фронтальні атаки на добре укріплені лінії росіян в районі Оріхова.
Повідомлялось, що тоді за два тижні бойових дій бригада втратила до 30 Бредлі (з приблизно 90-110 наявних) на російських мінних полях, в ракетних засідках та під час атак російських гелікоптерів.
Згідно зі свідченнями солдатів і повідомленнями незалежних українських ЗМІ, у тих боях оператори «Бредлі» 47-ї практично не стріляли 25-мм протитанковими боєприпасами, оскільки росіяни атакували їх, не застосовуючи бронетехніку.
Відео з відкритих джерел, на яких «Бредлі» діють в Україні, переважно показують, як ЗСУ використовують цю машину для ударів по позиціях російської піхоти або їхнім ймовірним позиціям автоматичним придушуючим вогнем.
Хоча сама назва «збіднений уран» може звучати загрозливо через асоціацію з ядерною зброєю та АЕС і може використовуватись пропагандистами для залякування, цей добре вивчений елемент не несе загрози для здоров’я людини.
Збіднений уран обробляється таким чином, щоб у ньому залишались лише ізотопи U-238 (період їхнього напіврозпаду – 4,5 мільярда років), а значно більш радіоактивний U-235, який використовується для виготовлення ядерної зброї (його період напіврозпаду – 159 тисяч років), вилучається. Саме так уран «збіднюється», позбавляючись більш небезпечного та легко розщеплюваного ізотопу.
ЗУ значно менш радіоактивний – зазвичай приблизно на 40 % – ніж необроблений уран. Люди постійно піддаються впливу природної форми урану, зокрема в питній воді. Хоча збіднений уран все ж таки злегка радіоактивний, він випромінює лише альфа-частки, які недостатньо потужні, щоб проникнути крізь шкіру людини. Тому перебування людини поряд зі збідненим ураном не становить небезпеки для її здоров'я.
Уран має найвищу атомну вагу з первинних елементів, тобто наявних на Землі з моменту її утворення, а його щільність приблизно на 70 % вища, ніж у свинцю, і трохи нижча, ніж у вольфраму.
Завдяки такій надзвичайній щільності снаряди зі збідненого урану мають набагато вищу бронебійну здатність, ніж звичайні протитанкові боєприпаси.