Міністерство оборони України у грудні 2022 року уклало контракт на закупівлю 55 безпілотних комплексів «HAWK», що призначені для розвідки та коригування вогню артилерії. Загальна сума контракту складала 807 мільйонів гривень, із котрих виробнику перерахували 650 мільйонів авансом.
Кожен комплекс «HAWK» складається з наземної станції управління та двох бортів. Орієнтована вартість комплексу складає понад 14,5 мільйонів гривень (400 тисяч доларів).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За контрактом, виробник мав здати всю замовлену партію до 15 серпня 2023 року. Однак із моменту укладення контракту до обговореного терміну було продемонстровано лише декілька комплексів. При цьому борти представлених БПЛА не злітали або втрачали зображення.
Про це повідомили журналісти Bihus.info на основі результатів свого розслідування.
Міністерство оборони уклало контракт безпосередньо з виробником — компанією ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» («УАС»). Компанія належить трьом особам: Жанні Розенблат — дружина екснардепа Борислава Розенблата, який відомий як фігурант справи щодо корупції в сферу видобутку бурштину, Костянтину Пожидаєву — сімейний бізнес-партнер Розенблатів, а також маленька частка знаходиться у володінні непублічного громадянина Молдови. Крім того, Розенблат раніше публічно заявляв, що це його особистий проєкт.
За місяць до спливу обговореного терміну виробник організував навчання для пілотів, тоді вже виникли підозри щодо якості БПЛА. За словами пілотів, 3/4 польотів взагалі не вдалися — борт дрона хитався й перекручувався, через що доводилося робити екстрені посадки. Після того, як укінці навчань все ж таки вдалося запустити борти. То наземна станція управління втратила зображення з камери БПЛА.
Зазначається, що на цих навчаннях був присутній Розенблат, який також визнав, що БПЛА ще треба допрацювати. Він пообіцяв, що з навчань військові поїдуть вже з готовими бортами БПЛА. Але урешті решті пілоти поїхали з пустими руками.
За день до дедлайну, 14 серпня виробник привіз 4 замість 55 комплекси на «екзаменаційні» польоти. Адже виробник мав продемонструвати роботу комплексу Військовому представництву Міністерства оборони України для того, аби цю продукцію прийняли.
За інформацією журналістів Bihus.info, які були присутні на цій демонстрації, військове представництво відхилило три з чотирьох комплексів. Адже один із бортів в польоті втрачав картинку, два взагалі не змогли злетіти, а в одного при посадці відпали крила та тріснув «ніс».
За словами самого Розенблата, протягом декількох наступних тижнів було здано ще 11 комплексів. Але невідомо, якої якості вони були, адже журналістів на польоти більше не допустили.
Утім співпраця Міністерства оборони з «УАС» не вперше. У 2018-2019 роках Міністерство оборони замовило перші девʼять комплексів, котрі протягом наступних трьох років так і не потрапили у розпорядження армії.
Через те, що Міністерство оборони судилося з виробником за ціну продукції та зірвані строки постачання.
Вже на початку повномасштабного вторгнення РФ військові забрали у виробника борти БПЛА.
Журналісти Bihus.info зробили запит в Міністерство оборони щодо якості безпілотників зі старої партії. Своєю чергою у Міністерстві відповіли, що «інформація щодо негативних відгуків відсутня».
Розбираючись у питанні щодо якості теперішньої продукції «УАС» та зірваних строків постачання, з матеріалів судових ухвал було встановлено, що за декілька місяців до укладання великого контракту, в компанії «УАС» відбувся корпоративний конфлікт.
Через скандал між партнерами компанії було поділено навпіл: юридичний контроль лишився у Розенблату, а виробничі потужності й обладнання, на яких раніше виготовляли «HAWK» — у Пожидаєва.
За словами Пожидаєва, конфлікт між партнерами стався через останній великий контракт. Оскільки Розенблат нібито запропонував укласти його за завищеною ціною, в котру мали входити 30% «відкату» замовнику. У відповідь на це Пожидаєв відмовився.
Утім після цього він з’ясував, що хтось від його імені підробив підпис у документах. А його самого звільнили з посади директора й усунули від управління компанією.
На думку Пожидаєва, Розенблат організував якесь нове виробництво — зовсім інших дронів. Котрі за комплектацією та характеристиками відрізняються від попередніх.
Таким чином виходить, що Міністерство оборони формально уклало угоду вже зі знайомою компанією зі зрозумілої та справною моделлю БПЛА. А фактично Міністерство оборони потрапило в ситуацію з групою людей у конфлікті, через що виробництво та якість дронів є зовсім іншим.
Сам Розенблат підтверджує, що нова модель має вже інші технічні характеристики та зібрана з інших запчастин. Але, на його думку, перероблення є покращенням продукції та модернізації до сучасних умов.
На тренувальних польотах у серпні він визнав, що зібрати всю законтрактовану кількість компанія не може. Бо має лише зібраних 12 комплексів та запчастини для ще 18.
А для решти ж він не може купити запчастини, оскільки рахунки «УАС» заморожені в рамках кримінального провадження Державного бюро розслідувань.
Адже наразі правоохоронці вивчають обставини укладання контракту, обґрунтованість ціни, освоєння виробником отриманих від Міністерства оборони коштів, а також роль і місце в цій історії самого Міністерства.
За поточною версією слідства, посадовця Міністерства оборони вступили у змову з компанією-виробником та уклали контракт із завищеними цінами, аби заволодіти коштами.
Ба більше, слідство вважає, що отримавши аванс, компанія лише частково закупила компоненти, а інші гроші використала не за призначенням. А саме — решта була послаблена на депозит, розподілена між повʼязаними особами тощо.
Через що у травні 2023 року були накладені арешти на рахунки «УАС».
