Що робити з українським експортом зернових

Польща, Угорщина та Словаччина блокують імпорт українського зерна. Це є незаконним згідно з законодавством ЄС і має припинитися. Україна подала позов проти цих країн до Світової організації торгівлі (СОТ), але це ще більша дурниця, тому що на засіданнях СОТ Європейська комісія виступає від імені всіх країн-членів ЄС. Україні слід відкликати свою справу з СОТ і дозволити Європейській комісії виступити посередником.

Сільське господарство України – чудове. Україна має чи не найкращі у світі ґрунти, а також сприятливі температури та достатню кількість води. Одного разу мене повезли на кукурудзяні та соєві поля в Іллінойсі. Господар сказав мені, що тільки тут та в Україні чорноземи мають настільки ідеальні умови для ведення сільського господарства.

Завдяки приватизації сільськогосподарських земель у 2000 році в Україні відбувся вибуховий розвиток виробництва зерна. Україна знову стала світовою житницею. Традиційно на сільське господарство припадало 40 відсотків українського експорту, але минулого року, після того, як росіяни знищили й пошкодили металургійні заводи, ця частка зросла до двох третин.

Росія розгорнула тотальну війну проти України. Після того, як вона розбомбила металургійний комбінат у Маріуполі та машинобудівні підприємства по всій країні, залишилося широко розвинене сільське господарство. Росія почала війну з блокування українського експорту через Чорне море. Кмітливі українські фермери намагалися здійснювати експорт іншими шляхами – переважно залізницею через Східну Європу.

Це не було оптимальним рішенням. Пропускна спроможність залізниці на захід була надто обмеженою, а прикордонний контроль – страшенно повільним. Залізничні перевезення набагато дорожчі, ніж морські, а витрати на логістику беруться з прибутку українських фермерів. Найгіршим ударом, однак, стало те, що п'ять східноєвропейських членів ЄС – Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія – тимчасово заблокували український експорт основних зернових до своїх країн, а частково навіть і транзит. Європейська комісія спробувала виступити посередником і домоглася певного пом'якшення наслідків, виплативши невеликі субсидії східноєвропейським порушникам правил, але в політиці і дипломатії діють правила можливого.

Зараз, однак, позиції стали жорсткішими. Йдеться про політику та проблемне сільське господарство. Коли їдеш з України до Польщі, то вражаєшся, наскільки краще українське сільське господарство. Справа не лише в тому, що Україна має набагато кращі ґрунти. Вона має величезні поля, які добре обробляються великою сучасною технікою. У Польщі все ще залишаються крихітні й розбиті на різні ділянки поля. На багатьох із них мало що росте, оскільки головною метою власників є отримання різноманітних державних субсидій від того, що вони є землевласниками. Консолідації власності на землю не відбувається. Тому модернізація – мінімальна.

Хоча Польща і є найбільш проукраїнською країною, 15 жовтня в ній відбудуться дуже суперечливі парламентські вибори. Популістська (хоча й проукраїнська) консервативна партія "Право і справедливість" (PiS), ймовірно, залишиться найбільшою в країні. Вона апелює до мільйонів малопродуктивних дрібних фермерів на сході Польщі, тож має стати на їхній захист.

Парламентські вибори в Словаччині відбудуться 30 вересня. Нинішній правоцентристський уряд активно підтримує Україну, але перемогу, швидше за все, здобуде лівий антиукраїнський популіст Роберт Фіцо та його партія SMER. Він відверто проросійський і антизахідний і спирається на комуністичну ностальгію. Тож чим більше сварок з Україною, тим краще для Фіцо.

З прем’єром Віктором Орбаном Угорщині взагалі не місце в ЄС і НАТО. Він демонструє всі ознаки того, що Путін купив його у 2012 році, коли він без жодних обґрунтувань вирішив купити дорогу атомну електростанцію у російського державного концерну "Росатом". Він отримує політичну вигоду від будь-якого конфлікту з Україною, і якщо на виборах у Словаччині переможе Фіцо, то Орбан, швидше за все, ще більше зміцниться в своїх антиукраїнських і проросійських поглядах.

Таким чином, піднімати питання торгівлі зерном в СОТ – це програшна для України ситуація. Абсурдно, але так Україна консолідує своїх ворогів – Орбана і Фіцо – і змушує їх об'єднатися з Польщею та всім ЄС. Це безглуздо!

Україна повинна негайно відкликати свій позов проти Польщі, Словаччини та Угорщини в СОТ! Якщо вона цього не зробить, то найкращі друзі України – країни Балтії, США, Великобританія і Канада – повинні сказати українському керівництву, що це не має сенсу, і що вони повинні відкликати свій позов.

Європейська комісія може виступити природним примирителем. Вона може якимось чином захистити східноєвропейські країни з неякісним і неконкурентоспроможним сільським господарством (зокрема, Польщу), і водночас врятувати чудових українських фермерів старим, але перевіреним способом – прямими субсидіями.

Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов'язково відображають точку зору Kyiv Post.