На останньому засіданні парламенту багато хто вважає, що Київ подолав останні перешкоди – принаймні з українського боку – для початку переговорів про членство в ЄС у грудні.
«Я очікую, що в цілому буде рішення, що ми достатньо глибоко виконали вимоги», – сказав Kyiv Post віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко, посилаючись на оцінку ЄС, яка очікується в жовтні.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Україна давно прагне до членства в Європейському Союзі.
21 листопада 2013 року протести, які спровокували революцію Євромайдану, відбулися, коли тодішній президент Віктор Янукович вирішив не підписувати угоду, яка мала б тісніше інтегрувати Україну в ЄС.
19 лютого 2019 року тодішній президент Петро Порошенко підписав поправку до Конституції, яка зобов’язує Україну подати заявку на членство в ЄС не пізніше 2023 року.
Німеччина передала Україні шостий комплекс ППО IRIS-T
Саме 28 лютого 2022 року, всього через чотири дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, президент України Володимир Зеленський подав таке прохання.
23 червня 2022 року в рамках прискореного процесу подання заявки ЄС надав Україні та Молдові «статус кандидата».
«Ми заплатили дуже високу ціну за цей шанс», – написав у Telegram мер Києва Віталій Кличко. «Так, нам ще багато належить зробити на шляху до європейської родини».
Але «статус кандидата» може бути скасований і залежить від досягнення Україною прогресу в семи сферах реформ.
Якщо до жовтня Україна зможе продемонструвати прогрес у виконанні вимог, вона нарешті почне переговори про вступ до ЄС.
"Ми дуже рідко зустрічаємося з вами і просто радимося, – сказав посол ЄС в Україні Матті Маасікас українському виданню Європейська правда в інтерв’ю, опублікованому 7 вересня. – Ми рідко кажемо: "Давайте разом обговоримо, що і як ми можемо зробити, щоб Україна виграла від якісних реформ, а ми виграли від поліпшення справ у нашого сусіда".
"Переговори з ЄС про членство нададуть можливість саме для такої взаємодії, коли одна сторона не буде постійно атакувати, а інша – оборонятися", – сказав він.
Яка перспектива?
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в Європейському парламенті в Страсбурзі 13 вересня, що, попри важку роботу попереду, Україна досягла «значних успіхів» після отримання статусу кандидата в ЄС минулого року.
«Майбутнє України — у нашому Союзі», — сказала вона під оплески.
Попри те, що Україна починає переговори сьогодні, це не означає приєднання до ЄС завтра – це мета, яку, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії, члени парламенту, такі як Корнієнко, вважають досяжною до 2029 року – це означає, що Україна та ЄС вже співпрацювати набагато тісніше, ніж вони будь-коли.
"Я очікую, що у наступному скликанні Європарламенту в 2029 році будуть українські депутати", - сказав Корнієнко.
Що для цього потрібно?
Проміжне оновлення в червні показало, що Київ зробив достатньо щодо двох із семи своїх вимог.
Нараз Україна виконала дві з них:
· Судове реформа, у тому числі прийняття необхідного законодавства щодо реформи Конституційного Суду
· Законодавство про ЗМІ
Очікуються напрацювання в таких сферах:
· Боротьба з корупцією
· Боротьба з відмиванням грошей
· Деолігархізація
· Закон про національні меншини
«Україна має сім конкретних рекомендацій Єврокомісії. Деякі з них ми вже реалізували», – сказав Зеленський у своєму зверненні 3 вересня.
Сфери, які він визначив, як готові до розгляду Верховною Радою, стосувалися антикорупційного законодавства та закону про національні меншини.
«В жовтні ми не почуємо, шо всі 7 вимог виконані нами на 100%, адже це масштабна робота, яка займе роки», – заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Але до жовтня Україна прийме «всі узгоджені законодавчі та інституційні зміни», сказала Стефанішина.
«Мої колеги в Брюсселі, переконаний, зможуть позитивно оцінити виконання Україною семи рекомендацій і рекомендувати країнам-членам почати переговори з Україною», – сказав Маасікас.
Боротьба з корупцією
Одним із головних напрямків, на якому зосередилася Україна, є боротьба з корупцією.
Стефанішина стверджує, що Київ виконав усі конкретні антикорупційні рекомендації ЄС.
Корнієнко погоджується з нею, додавши: «В боротьбі з корупцією ми вже всі задачі виконали».
Проте боротьба з корупцією – це «вічний процес», який жодна країна ніколи не вигравала повністю, додала Стефанішина.
Боротьба за декларації про майно
На користь українського громадянського суспільства український парламент у середу, 20 вересня, прийняв закон про публічний доступ до Реєстру декларацій чиновників.
5 вересня Верховна Рада проголосувала за відновлення електронного декларування майна – яке було призупинено після повномасштабного вторгнення Росії.
Але при цьому Верховна Рада схвалила поправку, яка не відкривала доступ до декларацій.
Приблизно 300 000 декларантів (серед них народні депутати, судді, місцеві чиновники та ін.) – тобто людей, які мають більший ризик бути підкупленими через свої посади – не повинні були оприлюднювати інформацію про свої активи протягом року.
До декларацій доступ мали б два державні органи – НАЗК та НАБУ, які уповноважені перевіряти майно урядовців.
«Варіант прийнятого закону влаштовує партнерів, але не влаштовує громадянські суспільства, не влаштовує частину депутатів, які голосували», – сказав Корнієнко.
Незалежно від того, чи вистачило б цього голосування для подальшоого діалогу із ЄС, цього було недостатньо, щоб задовольнити власне громадянське суспільство України, яке через день після голосування підготувало петицію, яка набрала 83 854 підписи з вимогою до публічних діячів негайно зробити інформацію загальнодоступною.
Після резонансу 12 вересня Зеленський наклав вето на законопроєкт, та вніс власний, який задовольняв вимоги суспільства.
Тоді, 20 вересня, 341 голосом "за" Верховна Рада проголосувала за оприлюднення майнових декларацій.
Боротьба з відмиванням грошей
Одна з рекомендацій ЄС стосується приведення українського законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей у відповідність до рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), міжурядової організації, заснованої G7 у 1989 році для розробки політики протидії відмиванню грошей.
У середу, 20 вересня, Кабінет міністрів України вніс відповідний проєкт закону, який піде на голосування до Верховної Ради, повідомив уповноважений уряду у парламенті Тарас Мельничук у Telegram.
Антиолігархічна битва
Так звану боротьбу з олігархами оточення Зеленського розпочало декілька років тому.
У 2021 році в Києві прийняли закон із критеріями визначення «олігарха».
Відповідно до закону, це будь-хто, хто має три з чотирьох ознак:
· Бере участь у політиці
· Має великий вплив на ЗМІ
· Контролює монополію
· Має статок, який становить понад 80 млн доларів
Тоді секретар РНБО Олексій Данілов заявив , що ймовірно під цей критерій підходять 86 українців.
Якби закон набув чинності, то багатьом, хто працює на державу, прийшлось б звітувати про зустрічі з олігархами.
Крім того, олігархам було б заборонено фінансово підтримувати політичні організації, партії чи кандидатів, мітинги чи демонстрації.
Але, за словами міністра юстиції України Дениса Малюськи, повномасштабне вторгнення Росії в Україну зупинило виконання закону.
«Справа в тому, що війна суттєво змінює баланс сил в Україні та суттєво зменшує вплив олігархів, як через знищення їхнього бізнесу, так і через функціонування органів державної влади у воєнний час. Відповідно, правильно оцінити вплив закону про олігархів на політичну та правову системи вкрай складно», – сказав Малюська «Європейській правді».
І з цих причин 9 червня Венеціанська комісія рекомендувала Україні відкласти імплементацію антиолігархічного закону.
Тим не менш, навіть без виконання закону, 2 вересня одного з найвідоміших українських олігархів Ігоря Коломойського заарештували за звинуваченням у розтраті понад 9,2 мільярдів гривень - коштів свого старого банку, ПриватБанку, до того, як він був націоналізований в 2016 році.
14 вересня Коломойському, якому вже висунули звинувачення у шахрайстві, було пред’явлено третю групу звинувачень – підробка документів на суму, еквівалентну майже 24 мільйонам доларів, повідомляє Reuters.
Крім того, в рамках антиолігархічної реформи парламент планує розглянути ще одну вимогу ЄС – закон про лобіювання, який набуде чинності після війни, сказав Корнієнко.
Закон про національні меншини
Останнім законодавчим актом, який Зеленський визначив як необхідний для розгляду Києвом для жовтневої оцінки ЄС, є закон України про права національних меншин.
Венеціанська комісія ЄС, яка консультує країни щодо того, як привести свої закони у відповідність до ЄС, ще в червні позитивно оцінила зусилля України щодо захисту своїх груп меншин, але надала і деякі рекомендації.
Вони стосувалися забезпечення того, щоб заходи могли проводитися мовами меншин без перекладу (або обмеження вимог до перекладу), а також перегляду закону про відсоток книжок, які видавництва повинні публікувати українською мовою та які повинні мати книгарні.
У четвер, буквально через день після ухвалення закону про активи, Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про національні меншини.
Суперечка з Будапештом
В інтерв'ю Kyiv Post Корнієнко сказав, що навіть за умови виконання Україною всіх її рекомендацій він не виключає, що початок переговорів все ж можуть заблокувати якісь країни, хоча не уточнив які.
Високопоставлений дипломат ЄС заявив Reuters на умовах анонімності, що Будапешт все ще може створювати перешкоди для членства України в ЄС.
«Для України найбільшою перешкодою є Угорщина та дискусія навколо нацменшин, — сказав дипломат ЄС 13 вересня, — політично це буде найважливішою перешкодою».
Проблеми з Будапештом сягають 2017 року, коли Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким учні з 5 класу повинні вивчати загальноосвітні предмети українською мовою.
Стефанішина сказала, що закон було адаптовано, щоб допомогти групам етнічних меншин в Україні, таким як приблизно 80 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатській області на заході України, вивчити українську мову достатньо, щоб мати змогу продовжувати освіту та знаходити роботу за межами меншин та області.
Однак прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив Київ у «угорофобії».
Заявивши, що причиною став український закон про мову, уряд Орбана, який досі підтримує теплі стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним, згодом підтримав кроки, щоб заблокувати просування України до членства в ЄС.
Проте Київ вживав заходів, щоб задовольнити Будапешт, у квітні 2019 року ухвалив закон про освіту, згідно з яким в українській середній школі буде дозволено використовувати мови національних меншин.
А 15 вересня в Будапешті відбулася зустріч офіційних осіб України та Угорщини для проведення другого раунду консультацій, повідомила Стефанішина в інтерв'ю "Радіо Свобода".
«І це для нас дуже великий показник», — сказала Стефанішина. «Відзначаю Угорщину, тому що найскладніший діалог – з цією країною. Але, звичайно, не можу не відзначити, наприклад, Грецію, Румунію, Болгарію як країни, з якими ми напрацювали всі ці зміни і які їх підтримали».
«Ми вважаємо, що питання мови освіти – це те питання, яке Україна вирішила. І Європейський Союз це визнає», – сказав Маасікас.
Тим не менш, деякі чиновники в Києві та Брюсселі побоюються, що Орбан, якого минулого листопада бачили на футбольному матчі одягненим у шарф із зображенням карти «Великої Угорщини» з частинами України, може просто використовувати питання освіти як привід для блокування початок переговорів про вступ.
