Хоча поки складно встановити, яка сторона запустила цю ракету радянських часів, те, що вона вилетіла за межі повітряного простору України та вразила сепаратистський регіон на території Молдови, стало всього лише черговим інцидентом, коли під час спроб росіян знищити українську цивільну інфраструктуру на річці Дністер заблукала ракета влучає на територію сусідньої країни.
Щонайменше дві ракети С-300 радянських часів, розроблені для застосування в системах ППО, але часто використовувані російськими військами в Україні для наземних атак, були перехопені в сільській місцевості на заході Молдови, поблизу села Кіцкани. Про це в понеділок повідомив новинний канал «Перший Придністровський».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Кіцкани розташовані в Придністров'ї – території Молдови, що тягнеться смугою вздовж річки Дністер, прокремлівське сепаратистське керівництво якої за підтримки російської армії проголосило «незалежність» від Молдови в 1992 році.
Україна та Естонія співпрацюватимуть у сфері оборонних технологій
Місцеві мешканці розповіли телевізійній групі, що ракета вибухнула над їхньою фермою о першій годині ночі, і показали вирви на полі, що утворились внаслідок падінням уламків. За словами цих молдован, боєголовка ракети не здетонувала, і офіційні особи зібрали залишки ракети пізніше того ж дня.
Кіцкани розташовані на південь від неофіційної придністровської «столиці» – міста Бендери – менш ніж за 15 кілометрів від українського кордону. І українські, і російські військові використовують ракети С-300, максимальна дальність дії яких становить близько 400 кілометрів. Оскільки армії обох сторін наразі перебувають достатньо близько, аби завдати удару С-300 по Придністров’ю, будь-яка з них потенційно може нести відповідальність за влучання.
У жовтні 2022 року Кремль розпочав свою кампанію бомбардувань української цивільної інфраструктури, зокрема енергомережі. Але в червні російські планувальники змінили тактику і почали спрямовувати хвилі крилатих ракет і дронів-камікадзе на зернові склади та інші елементи транспортної інфраструктури, залучені до експорту українського зерна на чорноморському узбережжі Одещини та в містах Ізмаїл і Рені, розташованих на річці Дністро.
Останніми тижнями кремлівські стратеги, зіткнувшись із посиленням української протиповітряної оборони, скерували удари десятками одиниць зброї на цивільні об'єкти вздовж течії Дністра. Нерідко під час цих атак ракети та дрони росіян пролітали всього в кількох сотнях метрів від повітряного простору Молдови або Румунії.
Згідно з повідомленнями з відкритих джерел, чи то російська зброя, спрямована на цілі в Україні, яка схибила, чи то ракети української ППО, яка намагалась перехопити російську зброю, з початку літа вже тричі влучили по території Румунії та принаймні двічі по території Молдови.
Удар С-300 по Кіцканах на території молдовського Придністров'я став, як видно з повідомлень ЗМІ, першим випадком, коли місцева влада визнала подібний інцидент.
Майже всі країни та міжнародні організації, зокрема такі як ООН, вважають Придністров’я невід'ємною частиною Молдови, а поставлений там Москвою сепаратистський уряд – незаконним. Російські високопосадовці заявляють, що Придністров'я є російськомовним анклавом, мешканці якого начебто зазнають утисків з боку румуномовної більшості Молдови, якщо Кишинев відновить контроль над цієї територією.
Румунія як країна-член НАТО користується відповідним захистом свого повітряного простору власними збройними силами та силами Північноатлантичного альянсу.
Нейтральна Молдова, одна з найбідніших країн Європи, не має власних військово-повітряних сил, окрім кількох вертольотів. Її можливості захиститись від чужих безпілотників або крилатих ракет обмежуються однією батареєю застарілої зенітної системи SA-3 1950-х років.
