Нова стратегія України з виснаження російських військ: «обезголовлення»

Ще на початку війни зухвалі українські високопосадовці заявляли, що на лідерів російської армії вторгнення Україна буде безжально полювати.

У той час для більшості військових експертів це звучало як порожні погрози маленької країни, яка ось-ось буде захоплена потужною армією Кремля. Зараз  все виглядає зовсім інакше.

Найбільш видовищна і, скоріш за все, найуспішна українська атака в рамках кампанії обезголовлення російської армії (яка, здається, триває вже пару тижнів) вразила штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі на окупованому Росією Кримському півострові 22 вересня.

Три британсько-французькі ракети Storm Shadow – зброя, призначена для глибокого проникнення в корабель або наземну конструкцію перед детонацією заряду – влучили в будівлю близько 13:00, вірогідно під час засідання, на якому були присутні вищі офіцери російської армії та флоту.

Більше по темі

Повторення помилки - це вже не помилка, а вибір

Уїнстон Черчилль назвав Другу світову війну «непотрібною війною». На жаль, так можна назвати й війну в Україні – ми бачили, що вона наближається, але нічого не зробили, щоб зупинити її.

В результаті операції ССО України, яка отримала назву «Крабова пастка», як заявляє Київ, загинув командувач Чорноморським флотом Росії адмірал Віктор Соколов і був поранений генерал-полковник Олександр Романчук, заступник командувача всіма російськими силами, що діють на півдні України.

Також повідомляється про загибель генерал-лейтенанта Олега Цекова, заступника Соколова, та щонайменше 30 інших високопоставлених російських офіцерів. Про це заявив голова Служби військової розвідки України Кирило Буданов.

Фото та відео в місцевих ЗМІ підтверджують, що штаб флоту зазнав руйнівних пошкоджень. ЗМІ повідомляли, що військові машини швидкої допомоги вивезли з місця події щонайменше 100 осіб, і деякі з них були вже мертвими.

При цьому російські державні ЗМІ у вівторок, 26 вересня, опублікували відео, на якому начебто живий та неушкоджений Соколов бере участь у засіданні через Zoom.

У заяві командування Сил спеціальних операцій України (ССО) говориться, що під час удару загинули 34 російські офіцери, переважно російського флоту, і що «надійні джерела» підтверджують смерть Соколова.

У ССО заявили, що остаточне підтвердження загибелі Соколова ускладнене для російських слідчих через значне пошкодження тіл жертв інциденту. Але навіть якщо Соколов уцілів, цього разу, безперечно, Київ був дуже ефективним у своїх намаганнях нищити російських командирів.

З початку війни, як стверджує Україна, ЗСУ знищили одинадцять російських генералів і одного адмірала. Згідно ж із заявами росіян, вони втратили шістьох генералів після того, як Кремль ввів свою армію в Україну.

Ось деякі з останніх українських атак.

Авіабаза Халіно

Українська стратегія адаптації зброї до конкретної цілі була вчергове застосована 24 вересня – через два дні після удару по штабу Чорноморського флоту – коли один український безпілотник дальнього радіусу дії з’явився в небі над військовим аеродромом Халіно на заході Курській області Росії і, за російськими та українськими повідомленнями, влучив у адмінбудівлю, яка використовувалась 14-м гвардійським винищувальним авіаційним полком ВПС РФ.

Місцеві мешканці повідомили, що спочатку чули численні постріли (скоріш за все, це працювали зенітники), а потім сильний вибух з боку аеродрому. Російські військові інформаційні платформи підтвердили, що внаслідок удару по авіабазі загинули кілька військовослужбовців, зокрема й офіцерів.

Як повідомляють українські новинні платформи та офіційні джерела, безпілотник влучив в будівлю під час наради, в якій брали участь командир 14-го полку, заступник командира, невизначена кількість бойових льотчиків, представники російської секретної поліції, ФСБ, а також старший аеродромний логістик і група офіцерів наземного забезпечення.

У більшості цих повідомлень говорилось, що українські планувальники ударів вирішили проігнорувати теоретично привабливі винищувачі Су-30А, розміщені на аеродромі, і зосередитись на знищенні вищого командування авіаполку та пілотів, які, як відомо, потребують багаторічної підготовки і яких важко замінити.

Вірогідний подальший удар українського безпілотника влучив у будівлю ФСБ у Курську. Про конкретні наслідки цього влучання поки що не повідомляється.

Авіабаза Саки

21 вересня хвиля українських протикорабельних ракет «Нептун», переобладнаних у зброю наземного удару, була спрямована на військовий аеродром «Саки» в Криму.

Повідомляється, що під час удару були знищені або сильно пошкоджені бомбардувальники Су-24 і винищувачі Су-30 – щонайменше 12 літаків.

Згідно з повідомленнями українських новинних каналів, ще однією потенційною – але поки непідтвердженою – ціллю удару по Саках були російські військовослужбовці, які проходили навчання з пілотування БПЛА Mojaher, дистанційно керованого іранського літака, який використовується російськими військовими для керування артилерійським вогнем.

Мелітопольська секретна військова база

19 вересня ЗСУ вдарили високоточними реактивними снарядами HIMARS по моторному заводу в південноукраїнському місті Мелітополь. Згідно із заявою СБУ, внаслідок атаки загинув командувач 58-ю армією РФ, було вбито та поранено «кілька десятків» російських військовослужбовців.

На знімках з місця події видно, що верхній поверх будівлі заводу повністю зруйнований і палає. Російські військові інформаційні платформи підтвердили, що це був удар HIMARS.

За непідтвердженими даними, командиром 58-ї був генерал-лейтенант Денис Лямін. Пов’язаний з урядом України веб-сайт LIGA повідомив, що під час атаки було вбито «близько десяти» підлеглих Ляміна. Інші українські удари сильно пошкодили сховища російської техніки та боєприпасів в інших частинах міста, повідомив телеканалу «Інтер» мер Мелітополя у вигнанні Іван Федоров.

Авіабаза Чкаловський

18 вересня всього за 30 кілометрів на північний схід від Москви два російські літаки та гелікоптер були «сильно пошкоджені» в результаті атаки, проведеної «невідомими диверсантами» на авіабазі Чкаловський, одному з головних військових аеродромів ВПС РФ. Про це повідомило Головне управління розвідки (ГУР) України у своєму Telegram-каналі.

На цьому аеродромі базуються «літаки судного дня» (їх іноді називають «літаючим Кремлем»  ), призначені для використання президентом Росії Володимиром Путіним в разі ядерного конфлікту.

«Невідомі диверсанти… заклали вибухівку та підірвали літаки Ан-148 та Іл-20 (обидва належать 354-му авіаційному полку спеціального призначення) на аеродромі, який ретельно охороняється, а також гелікоптер МІ-28Н [Havoc], який активно застосовувався для збиття ударних безпілотників над Московською областю», – йдеться в повідомленні ГУР.

Тимчасовий командний пункт на Херсонщині

Українська кампанія зі знищення військового керівництва РФ (склад якого останнім часом швидко скорочується), призвела до того, що в понеділок, 18 вересня, ранкова нарада командної групи старших офіцерів російського 24-го мотострілецького полку 70-ї мотострілецької дивізії армії РФ, що діє на Херсонському напрямку, була брутально перервана влучанням у будівлю керованої української зброї.

На знімках, опублікованих СБУ і згодом геолокованих розслідувачами групи «Українські схеми» околицями села Раденськ Херсонської області, видно, як щось схоже на керований боєприпас врізається в дах будівлі в типовій для півдня України місцевості та вибухає всередині будівлі. За деякими повідомленнями, на тій нараді також були присутні офіцери 28-го мотострілецького та 31-го повітряно-десантного полку армії РФ.

У заяві СБУ говориться, що вісім російських офіцерів були «ліквідовані» під час удару та ще семеро отримали поранення – серйозна та потенційно непоправна втрата для командування та управління мотострілецьким полком, який нараховував у своєму штабі близько 20 офіцерів у повному складі.

Численні українські ЗМІ підтвердили, що командування 24-го полку зазнало значних втрат. Kyiv Post поки не вдалося підтвердити незалежними джерелами деталі удару по командирах 24-го полку, але в деяких попередніх повідомленнях говорилося, що в Раденську було завдано удару по штабу 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії Росії, внаслідок якого були знищені від 15 до 20 офіцерів.

Світлодарська військова база

Російський командний пункт в околицях Світлодарська, що за 20 кілометрів на південь від Бахмута, в ніч з 16 на 17 вересня був уражений, як повідомлялося, JDAM (керованими авіаційними бомбами). Далі були вражені високоточними ракетами та артилерією штаб російського десантного полку та його пункти управління.