Росія не пройшла до Ради ООН з прав людини

У вівторок, 10 жовтня Генеральна асамблея ООН відмовила Росії, яка намагалася знову зайняти місце в Раді з прав людини, звідки її виключили після вторгнення в Україну.

Росія змагалася з Болгарією і Албанією за два вакантних місця, відведених для Східної Європи, але отримала лише 83 зі 193 голосів.

"Росія все ж може похвалитися, що сьогодні її підтримала майже половина країн-членів ООН, – сказав представник Міжнародної кризової групи (International Crisis Group) Річард Ґауен (Richard Gowan). – Це певною мірою підтверджує заяви Росії про те, що її дипломатична ізоляція поступово зменшується на тлі втоми від "українського питання". Але друзі України залишаються найбільшою силою в Генеральній асамблеї".

Голосування за місця в Раді з прав людини на період з 2024 по 2026 роки вважалося тестом на "мовчазну підтримку" Москви попри шалену критику з боку Заходу за брутальний напад на сусідню країну.

Більше по темі

Пхеньян передав Москві ще більше артилерії та ракетних установок

Сеульська розвідка повідомила, що Пхеньян відправив артилерійські та ракетні установки, але наразі Росія їх не використовує.

За кілька днів до голосування в результаті ракетного удару по українському селу Гроза загинуло понад 50 людей, але відтоді увага всього світу переключилася на війну між Ізраїлем і палестинськими бойовиками Хамас.

"Держави-члени ООН жорстко відповіли Кремлю на його агресію, на воєнні злочини і звірства, скоєні під час повномасштабного вторгнення в Україну", – Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова написала в X (колишній Twitter).

Постійний представник Албанії в ООН Феріт Ходжа (Ferit Hoxha) (його країна отримала 123 голоси, Болгарія – 160) сказав перед голосуванням, що Генасамблея "має зробити важливий вибір – показати, що не готова приймати палія за пожежника".

До Ради ООН з прав людини входять 47 країн, представників яких обирають за регіональним принципом. Як правило, кожна велика регіональна група обирає своїх кандидатів, а потім їх затверджує Генасамблея. Але цього року дві з цих груп мали більше кандидатів, ніж місць у Раді.

Від Латиноамериканської групи на три місця претендували Бразилія, Куба, Домініканська Республіка і Перу, а від Східноєвропейської – Албанія, Болгарія і Росія на два місця.

Результати таємного голосування мали показати, чи справді Росія має підтримку (як вона стверджує ) серед країн, що розвиваються, які проти багатомільярдних вливань Заходу в Україну.

У квітні 2022 року за виключення Росії з Ради проголосували 93 країни. 24 були проти такого покарання.

Тоді проти Росії проголосувало менше країн, хоча всі резолюції ООН на підтримку територіальної цілісної України набирали в середньому 140 голосів.

Вибори до Ради з прав людини проходять складніше через те, що деякі країни, які самі мають проблеми з правами людини, не хочуть створювати прецедентів.

- "Підрив довіри" -

США часто критикували Раду з прав людини за її склад і упереджене ставлення до Ізраїлю, і за президентства Дональда Трампа вийшли з неї, але його наступник Джо Байден відновив членство.

"Переобрання до цього органу Росії, яка відкрито продовжує коїти воєнні злочини та інші звірства, заплямує репутацію і підірве довіру до Організації об'єднаних націй", – попередив високопоставлений американський дипломат Роберт Вуд (Robert Wood).

Натомість постійний представник РФ в ООН Васілій Нєбєнзя заявив, що "немає ідеальних демократій і держав-злочинців, як це іноді зображають. Немає жодної країни-члена, де б не порушувалися права людини. А рішення полягає в зміцненні міжнародного порядку".

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала учасників Генасамблеї голосувати проти кандидатур Росії, Китаю і Куби.

Після голосування представник організації Луї Шарбонно (Louis Charbonneau) сказав: "Держави-члени ООН надіслали потужний сигнал російському керівництву: уряду, відповідальному за незліченні воєнні злочини і злочини проти людяності, не місце в ООН".

І Китай, і Куба зберегли свої місця в Раді, набравши 154 і 146 голосів відповідно.

Пекін не мав причин непокоїтися: на 4 вакантні місця в Азійській групі претендували 4 країни – власне Китай, Японія, Індонезія і Кувейт.

США та кілька інших Західних держав стверджують, що Китай чинить геноцид проти уйгурської меншини, тримаючи багатьох представників цього народу в таборах. Пекін це заперечує.