До річниці від моменту презентації усіх 10 пунктів "формули миру" під час минулорічного саміту лідерів G-20 Kyiv Post зустрівся з Ігорем Жовквою, відповідальним за зовнішню політику в Офісі президента.
У нашій розмові він підсумував рік напружених дипломатичних зусиль України, які впритул наблизили реалізацію українського мирного плану. А її старт покладе проведення інавгураційного Саміту миру.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Робота над "формулою миру" почалася задовго до першої публічної згадки про неї у виступі президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН у вересні 2022 року. І відбувалася вона часто поза полем зору журналістів, каже Ігор Жовква.
Втім сьогодні українська сторона готова говорити як про досягнення, так і про непрості моменти в контексті роботи над "формулою миру" - щодо заморожених російських активів, підготовки спецтрибуналу, двосторонніх безпекових угод та навіть багатосторонніх гарантій безпеки для України від країн-партнерів. Про це - в інтерв'ю заступника керівника Офісу президента для Kyiv Post.
Першу частину інтерв'ю можна прочитати тут.
З моменту презентації “формули миру” президентом Зеленським минув майже рік. Перша зустріч у такому форматі відбулася у кінці червня. Який момент можна буде вважати стартом початку реалізації пунктів“формули миру”?
Таким моментом стане інавгураційний саміт, тому і треба його провести якнайшвидше.
Кожний президент чи прем’єр-міністр, з яким ми спілкуємося, бачив і знає “формулу миру”. Вже нікому не треба пояснювати, що це таке
Нагадаю, що коли президент Зеленський презентував “формулу миру” під час саміту на Балі, це стало новиною навіть для країн G-20. Після цього президент пояснив лідерам інших країн, що мається на увазі. Він виступав на міжнародних майданчиках. Також були розмови керівника Офісу президента, мої розмови...
І так, в червні, коли перші 15 країн були готові, ми вийшли на першу зустріч радників з нацбезпеки.
Тоді було 10 європейських країн, а також представники Євросоюзу, Єврокомісії та чотирьох країн глобального Півдня - Бразилії, Індії, Південної Африки та Саудівської Аравії.
На першій зустрічі ми не схвалювали документ, але ми говорили предметно саме про українську “формулу миру”. До цього ми ретельно готували формулювання кожного з цих пунктів.
А сьогодні, через майже два з половиною місяці після зустрічі у Джидді, вже готові плани дій по кожному з 10 пунктів
Скільки загалом до моменту презентації під час саміту G-20 на Балі готувалася “формула миру” чи це була спонтанна ідея?
Ні, це не було спонтанно. Про перші п’ять розділів “формули миру” президент згадав ще на Генасамблеї ООН у вересні 2022 року. Таким чином від ГА ООН до зустрічі G-20 ми відшліфовували ці пункти, додавали нові... Робота тривала в Офісі президента, президент особисто брав участь, також ми залучали наше МЗС...
Так само нічого спонтанного немає в підготовці до Саміту миру. Можливо, нам би хотілося, щоб саміт відбувся вже завтра, але ми маємо ретельно його підготувати. Ми маємо так вибрати майданчик, країну, дату, щоб туди приїхало якомога більша кількість лідерів, зокрема Глобального Півдня. Нам не достатньо, щоб це був суто європейський, чи навіть євроатлантичний саміт.
Наші євроатлантичні партнери підтримують нас від самого початку, тоді як з країнами Глобального Півдня довелося трохи попрацювати. Тому не було ніяких пауз між самітом G-20 на Балі та першою зустріччю у Копенгагені. Тож це була напружена робота, і, вона не завжди відома журналістам.
Повірте, після Мальти буде що розповісти пресі.
Як цього разу обиралося місце проведення?
Було декілька варіантів. Нині зупинились на Мальті, тому що ця країна, по-перше, запропонувала свої послуги. По-друге, Мальта - країна ЄС, разом з тим, не є членом НАТО. До того ж ця країна бере активну участь у наближенні реалізації “формули миру”.
Є тут і певний символізм - у 1989 році, у розпал Холодної війни, на Мальті відбулася історична зустріч між Горбачовим та Джорджем Бушем-старшим
Також ми чергуємо проведення зустрічей. Перша зустріч була в Європі, потім на Глобальному Півдні, тепер знову в Європі.
Як нині Україна бачить свою перемогу? Цей 10-й пункт “формули миру”, який він?
Розуміння перемоги не змінювалося і не зміниться ніколи. Це повне відновлення України в кордонах станом на 24 серпня 1991 року. Тільки так ми можемо говорити про повну перемогу для українського народу. І ніякі інші наративи не спрацьовують.
Це, безумовно, і притягнення до відповідальності конкретних осіб, які вчинили злочин агресії.
Тому ми вимагаємо створення спеціального трибуналу. Ми працюємо з нашими партнерами над тим, щоб дійсно був створений повноцінний трибунал відповідно до міжнародного права
Так само, недостатньо лише заморозити російські активи, вже треба думати, як їх використовувати на відновлення України, наприклад, на звільнених територіях.
До речі, президент Зеленський під час візиту до Бельгії зустрічався з прем’єр-міністром Александром Де Кроо, який сказав, що вже зараз, поки юристи б’ються над розмороженням активів, можна використовувати податки на відсотки від заморожених російських активів. Прем’єр-міністр назвав конкретну суму - 1,7 млрд євро, яка вже з наступного року може бути використана. Так, це не та сума, яка нам потрібна, але для Fast Recovery та додаткового озброєння - це дуже потрібні кошти вже зараз.
Деякі країни, своєю чергою, вже працюють над законодавством щодо використання заморожених активів, наприклад, Естонія, Канада. Тут не потрібно чекати перемоги, а діяти вже зараз.
В контексті “формули миру” президент Зеленський ще у червні доручив розробити проєкт резолюції Генасамблеї ООН про Спецтрибунал. На якому етапі зараз робота над ним?
Робота над проєктом резолюції триває, вона непроста, не буду цього приховувати. Ми маємо різні позиції навіть серед тих 38 держав, які перебувають в Core Group щодо трибуналу.
Ніхто не сперечається з необхідністю створення трибуналу, але є різні позиції щодо його формату. Хтось каже, що це має бути міжнародний трибунал, а хтось - що це не має бути трибунал відповідно до українського законодавства…
Ми кажемо дуже чітко - нам потрібен повноцінний ad hoc - міжнародний трибунал, заснований на міжнародній угоді або з використанням резолюції ООН
Чи може “формула миру” стати основою для двосторонніх безпекових угод між Україною та іншими країнами?
Це власне, дев’ятий пункт “формули миру” - про безпекові гарантії та недопущення повторення агресії.
Тут я би звернувся до декларації у Вільнюсі, яка була укладена під час саміту НАТО щодо безпекових гарантій для України. Тоді її уклали держави G-7, а також президенти Єврокомісії та Європейської ради, а на сьогодні загалом 29 держав вже приєдналися до цієї декларації.
І так, ми виходимо на рівень двосторонніх документів. 19 жовтня я розпочав переговори з Францією, п'ятою державою з G-7, з якою ми ведемо перемовини про безпосередні двосторонні документи щодо гарантій безпеки
Ми хочемо відкрити такі переговори з усіма державами G-7, а пізніше з тими країнами, які приєдналися на наступному етапі.
До речі, країни Nordic Group приєдналася на наступний день після Вільнюса і вп’ятьох зробили таку спільну декларацію.
Ми можемо говорити про багатосторонні гарантії безпеки між Україною та країнами Nordic Group.
Нагадаю про успішний досвід проведення саміту Україна-Nordic Group в Фінляндії, через місяць після вступу цієї країни в НАТО. Тоді президент України приїхав з візитом до Гельсінкі та мав переговори не лише з президентом і тоді спікером, а нині прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, а й лідерами інших країн Nordic Group, які прибули до фінської столиці.
Можу анонсувати, що Україна невдовзі хоче повторити цей досвід, провести подібний саміт Україна-Nordic Group. І, безумовно, там серед іншого ми будемо говорити про початок переговорів про гарантії безпеки та додаткове постачання зброї.
