Похорони та весілля, сльози і радість

Похолодання та сніг, які впливають на перебіг бойових дій, приносять нові приводи для хвилювання і в тилу. Очевидно, що зима відкладе реалізацію будівельних планів, зокрема й планів створення Національного військового кладовища – місця останнього спочинку героїв цієї війни.

Ні для кого не секрет, що родини багатьох загиблих військовослужбовців зберігають урни з прахом своїх близьких вдома або в крематоріях. Вони сподіваються, що Національне військове кладовище, за створення якого парламент проголосував ще в травні 2022 року, все ж таки в осяжному майбутньому запрацює, але поки що ці плани майже не просуваються. Зокрема, президент Володимир Зеленський поки не підписав затверджений депутатами законопроект.

Спочатку було вирішено, що місце розташування Пантеону буде обрано після обговорення питання з родинами загиблих. У березні в Україні була зареєстрована громадська організація «Heart Out», яка об’єднує родичів загиблих українських воїнів. Її заснувала й наразі керує нею Віра Литвиненко, мати Владислава Литвиненка, який загинув у боях за Маріуполь. Зі збільшенням кількості загиблих «Heart Out» поступово розширюється, і Литвиненко все частіше робить публічні заяви по темі захоронення загиблих українських героїв.

Пошук найкращого місця для українського Пантеону

Спочатку державна та міська влада розглядали чотири місця в Києві для створення меморіального комплексу, включно з місцем біля Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру, але згодом усі чотири варіанти були відхилені.

Потім зайшла мова про ділянку на околиці Києва, біля села Биківня. В радянські часи це місце було сумно відоме як місце поховання так званих «ворогів народу», розстріляних НКВД у 1937-1940 роках. Серед убитих тоді багато представників української інтелігенції: письменників, журналістів, викладачів, науковців.

У «Heart Out» вважали Биківню прийнятним місцем для військового кладовища, але урядовці знову передумали й вирішили розмістити кладовище далі від Києва, неподалік села Гатне Фастівського району.

Офіційно це пояснювалось тим, що в Биківні вже існує меморіальний комплекс жертвам сталінських репресій, і місця для військових поховань тут недостатньо. З самого початку вважалося, що під військове кладовище треба виділити не менш ніж 100 га, але запропонована ділянка в Биківні складає лише близько 50 га.

Представники української влади вважають Гатне найкращим місцем для кладовища через велику кількість вільної землі, а також менш жорсткі обмеження на будівництво, ніж в Києві. Однак родичі загиблих воїнів незадоволені таким рішенням. По-перше, в цьому ж районі розташоване найбільше громадське кладовище Києва, Південне, і рух транспорту тут завжди дуже інтенсивний. По-друге, поруч розташоване німецьке кладовище, де поховані солдати Другої світової війни, а також німецькі військовополонені, які померли у післявоєнні роки, коли їх залучили до примусових робіт із відбудови Києва.

Відома волонтерка, політикиня, ветеранка цієї війни Олена Толкачова так прокоментувала ситуацію: «Пропозицію створити кладовище в Гатному замість Биковні рідні загиблих сприймають як образу».

Очікування місця для поховання

Вже розроблені правила та поховальні обряди, які будуть проводитись на поки не існуючому Національному військовому кладовищі. Вже визначено, хто матиме право бути похованим на цьому кладовищі, і що поховання на кладовищі оплачуватиме держава.

Для родичів загиблих воїнів вартість поховання, мабуть, не головне. Але те, що військовослужбовці, які вже поховані на інших кладовищах, не можуть бути перепоховані на Національному військовому кладовищі, вони вважають несправедливим обмеженням. І це пояснює, чому багато родичів загиблих зберігають урни з їхнім прахом вдома або у сховищах крематоріїв.

Багатьом родичам загиблих героїв вже уривається терпець, багато хто взагалі втратив віру в проект військового кладовища. 28 жовтня на Лук'янівському кладовищі Києва рідні поховали прах бійця Олександра Гряника. Він пропав безвісти, вважався мертвим вісім місяців, перш ніж його останки врешті-решт ідентифікували за допомогою аналізу ДНК. Його кремували в січні 2023 року. Родина довго чекала, що воїна перепоховають на Національному військовому кладовищі, але зрештою втратила надію.

Звертаючись до присутніх на церемонії прощання з сином, батько Гряника сказав: «Мені стає легше на душі, тому що тепер ми можемо прийти сюди, принести квіти й поговорити з нашим сином».

Організація весіль

Поки Україна відбиває дедалі лютіші атаки на лінії фронту, поминальна музика лунає в кожній області України. Однак після початку повномасштабного росіяського вторгнення розширилась також і мережа українських весільних агентств, адже триваюча війна не стає на заваді українцям, які бажають одружитися. Деякі особливо цілеспрямовані агентства організовують шлюбні церемонії для військовослужбовців з надзвичайною швидкістю, причому безкоштовно.

Одне з таких агентств створила Олена Ярошенко із Запоріжжя. Її дітище має назву «Любов перемагає». Минулого року, коли Запоріжжя перебувало під постійними обстрілами, Олена переїхала до Хмельницького, подалі від лінії фронту. Проте вона продовжує організовувати весілля для військових по всій Україні.

Іноді й наречений, і наречена – військові, але частіше військовослужбовцем є лише наречений, якому для проведення весілля дали відпустки всього на пару днів. Закохані найчастіше замовляють швидкий розпис з мінімальною церемонією та без святкування, але Олена переконує їх зіграти весілля як слід. Вона знаходить для них весільне вбрання (безкоштовно), а також відповідне місце, де пара може насолодитися традиційним українським весіллям.

За останні сім років Олена організувала понад 50 весіль для військовослужбовців. «Це наш спосіб сказати «дякую!» нашим хлопцям за те, що вони ризикують заради нас життям. Ми хочемо подарувати їм найкращий день у їхньому житті», – говорить вона.

З лютого 2022 року в українському законодавстві про шлюб багато чого змінилося. Подружнім парам більше не потрібно чекати місяць після подання заяви на одруження. Тепер вони можуть завершити процес за один день.

Військовослужбовці зараз можуть одружитися онлайн, або безпосередній начальник солдата може скласти свідоцтво про шлюб і одружити пару також онлайн, якщо це необхідно.

Якщо зміни в законодавстві про шлюб полегшують створення та подальше спільне життя сімей, то суперечки навколо створення Національного військового кладовища – точно ні.

Можливо, до весни буде знайдено рішення, яке влаштує всіх, і насамперед родини загиблих українських воїнів.

Погляди, висловлені автором у статті, можуть не поділятись Kyiv Post.