У соцмережах кілька тижнів поспіль не вщухає обговорення можливості військовозобов’язаним українцям виїжджати за кордон під час воєнного стану за умов гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України. Саме таку новелу пропонує зареєстрований у Верховній Раді ще 13 вересня 2022 року законопроєкт №8029. Єдиним автором проєкту виступає член президентської фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу.
Kyiv Post спробував розібратися, чому про документ активно заговорили через понад рік з моменту реєстрації, які шанси на його ухвалення парламентом та чи відповідає проєкт нормам Конституції України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Вʼїзд і виїзд – за гроші на ЗСУ: що пропонує законопроєкт Мазурашу
Законопроєкт пропонує зміни до чинного нині закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України". Документ дозволяє будь-якій військовозобов'язаній особі виїхати за кордон під час дії воєнного стану за виконання ряду умов.
Така особа має відкрити рахунок у державному банку України та поповнити його на суму 13 420 гривень, які не може використовувати за кордоном.
Потім письмово та з нотаріальним засвідченням вона має зобов'язатись перед банком добровільно поповнювати рахунок на суму, що дорівнює податкам з мінімальної зарплати - 18% податку на доходи з фізичних осіб, 1,5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску. Розмір мінімалки в Україні зараз становить 6 700 гривень, отже, сума всіх податків складе 2 780 гривень. Також особа має дозволити держбанку відраховувати цю суму на підтримку ЗСУ за кожен місяць перебування за кордоном.
Громадяни, які виїхали за кордон на таких умовах, при поверненні в Україну матимуть «додатково надати підтвердження виконання ними цих умов». У законопроєкті не уточнюється, які саме підтвердження мають бути надані.
Військовозобов’язані українці, які виїхали за кордон під час дії воєнного стану не на умовах, передбачених у законопроєкті №8029, та які не мають документів про право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, для в’їзду в Україну теж муситимуть «задонатити» на ЗСУ.
За кожен місяць перебування за межами України під час дії воєнного стану вони мають добровільно перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян (офіційно встановлених в Україні на день в’їзду). Себто, кожен місяць перебування за кордоном «коштуватиме» 26 840 гривень.
Законопроєкт не має шансів бути проголосованим, запевняють у Раді
Хоча документ внесли у парламент ще понад рік тому, але суспільною увагою він заволодів наприкінці жовтня цього року. У ЗМІ зʼявилися численні публікації з заголовками «коли закон набуде чинності», документ почали активно коментувати юристи, а користувачі соцмереж задаються питанням, коли ж законопроєкт №8029 розгляне Верховна Рада.
Згідно з даними на сайті ВР, проєкт включили до порядку денного 5 вересня цього року. Стан його проходження – опрацьовується у комітеті.
Kyiv Post звернувся за коментарем до комітету Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, який визначений головним з опрацювання документу. Однак голова комітету Олександр Мережко сказав, що «нічого не чув про такий законопроєкт».
«У нашому комітеті точно немає (цього законопроєкту на розгляді, - ред.)», - зауважив нардеп.
Водночас на сайті парламенту вказано, що на ознайомлення комітету проєкт закону надано 15 вересня 2022 року.
Джерело Kyiv Post у фракції «Слуга народу» наголошує, що інформацію про законопроєкт Мазурашу почали розганяти саме анонімні Телеграм-канали.
«А це завжди насторожує… Треба попросити Центр стратегічних комунікацій дослідити, звідки пішов тригер. Бо в мене таке відчуття, що це може бути частиною кампанії, яку хоче інспірувати Росія, щоб тут всі один на одного дивилися – той відкупився, той не відкупився», - каже співрозмовник.
Джерело у фракції СН запевняє – шансів на ухвалення цей законопроєкт не має.
«Для мене велика загадка, чому всі пишуть про законопроєкт №8029, який був зареєстрований більше року тому, який нікуди не рухається і рухатися не буде, - зауважує співрозмовник. - Подивіться, скільки законопроєктів авторства Мазурашу як першого автора було прийнято Верховною Радою. Я вам можу сказати – нуль. Цей законопроєкт не має шансів ні отримати схвалення комітету, ні бути проголосованим в залі, як і решта креативних ідей Мазурашу».
Комітет Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує парламенту відхилити законопроєкт №8029.
«Адміністрація державної прикордонної служби, Міністерство оборони України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національна поліція України, Служба безпеки України не підтримують законопроєкт, та зазначають, що його положення суперечать положенням Конституції України», - йдеться у висновку комітету.
Чи порушує законопроєкт №8029 Конституцію?
Комітет парламенту з питань прав людини у своєму висновку вказує, що положення законопроєкту про платежі на ЗСУ для військовозобов’язаних, які виїхали за кордон під час дії воєнного стану не на умовах, передбачених у проєкті, та які не мають права на відстрочку від призову, порушують дві статті Конституції.
А саме статтю 33 Конституції, відповідно до якої «громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну» та положення частини третьої статті 22 Конституції: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Прямо санкція відмови у в'їзді в Україну у законопроєкті не виписана, уточнює у коментарі Kyiv Post кандидат юридичних наук, експерт з конституційного права Сергій Панасюк.
«Законопроєкт не передбачає, і не може, заборону вʼїзду громадянина. Не зрозуміло, де це прочитали в комітеті. Проте положення щодо добровільної сплати є дискусійними та можуть викривлюватись при правозастосуванні… Найголовніше, як цей закон буде виконуватися. Ці норми закону не можуть розповсюджуватися на осіб, які виїхали до моменту набрання ним чинності», - каже Панасюк.
Частина перша статті 58 Конституції встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, звертає увагу юрист.
«Закон можуть некоректно трактувати. Можуть вважати, що він розповсюджується на всіх з моменту запровадження воєнного стану, а не з моменту введення у дію цього закону. Однак не можна розповсюджувати дію закону до набрання ним чинності, тільки якщо це не помʼякшує правовідносини», - розповідає експерт.
Панасюк вказує на великий ризик різночитання даного закону, хоча в проєкті №8029 немає формулювання «з моменту введення воєнного стану», а вказано «під час дії воєнного стану».
«Якщо хтось із владних кабінетів почне казати, що от ти виїхав два-три місяці тому, або у 2022 році, а тому плати, то це будуть незаконні, неконституційні дії», - запевняє юрист.
