У 1903 році в центрі Києва були відкриті понад 10 кінотеатрів, в яких вирувало культурне життя. В наші дні розвитку глобального кіновиробництва, прогулюючись центральною вулицею Києва від Палацу Україна до Майдану Незалежності ви знайдете лише один кінотеатр - Multiplex, що на 5-му поверсі в ТЦ ЦУМ, ціна квитка в якому близько 20$.
А ще зовсім недавно тут працювали "Україна", "Київ", "Кінопанорама", "Стереокіно", "Дружба" та "Кінопалац".
Всі ці назви кінотеатрів у центрі Києва ви вже не знайдете. Зовсім скоро вони остаточно зникнуть з історії столиці, деяких вже немає, деякі ще існують попри поступове їх знищення.
Кінотеатри у Києві – це були не просто місця де показували кіно, а центри бурхливого культурного життя столиці. Тут відбувалися історичні події, різноманітні фестивалі, читали лекції культові особистості, показували авторське кіно, а добратися до них було дуже швидко з будь-якого місця Києва, що насправді дуже важливо для мегаполіса.
В цих кінотеатрах зростало не одне покоління, починалися історії кохання, зустрічалися друзі та народжувалися незабутні емоції.
Але кожен упорядник Києва за часів незалежної України вважав, що комерційна вигода – краще ніж розвиток культури та збереження історії.
Ми не будемо перераховувати усі пам'ятки історії, які були знищені, бо їх дуже багато. Пройдемося центральною вулицею Києва та загадаємо історії кінотеатрів, в яких колись вирувало культурне життя, і які на жаль залишаться для нащадків тільки на фотографіях та як інформація на різноманітних ресурсах про історію міста.
Кінотеатр "Україна"
Кінотеатр "Україна" - без перебільшення культовий кінотеатр України. За історичними фактами на цьому місці у 1903 році був збудований кінний "Цирк Крутікова" або Гіппо-палас.
Цирк Петра Крутікова. Фото не пізніше 1930 р. Джерело Вікіпедія.
Це була одна з перших споруд у стилістиці модерну в Києві. Будівля мала низку новаторських рішень, як-от опалення парою, гардероб, освітлення електрикою та великий скляний купол.
Циркова зала вміщала 2000 глядачів, що зробило її найбільшою концертною залою тогочасного Києва та одним з перших двоповерхових цирків тодішньої Європи.
29 квітня 1918 року тут відбулися збори "Хліборобського Конгресу" на яких було обрано Павла Скоропадського гетьманом України.
У вересні 1941 року під час нацистської окупації Києва "Цирк Крутікова" підірвали диверсійні загони НКВС. В 1945 році будівлю демонтувати до фундаменту, оскільки вона не підлягала відновленню.
Руїни Кінного цирку П. С. Крутікова, 1942 рік. Фото Т. Конока (Угорщина)
Місце простояло порожнім, поки тут не було вирішено побудувати кінотеатр. Так 26 травня 1964 року відкрив свої двері перший у Києві широкоформатний кінотеатр, який був довгий час найкращим кінотеатром столиці.
Кінотеатр Україна 1960-ті роки. Джерело: www. kyivpastfuture.com.ua
Тут відбувалися гучні прем'єри та приїжджали відомі кінозірки.
4 вересня 1965 року під час презентації фільму "Тіні забутих предків" Параджанова літературний критик Іван Дзюба, письменник Василь Стус та журналіст В’ячеслав Чорновіл вчинили історичну акцію. Замість того, щоб говорити про стрічку, вони закликали встати тих, хто проти арештів української інтелігенції, які відбувалися влітку 1965 року.
Тоді з 800 зайнятих місць встали близько 60 людей. Після цього в залі увімкнули сирену, а кінотеатр швидко оточили бійці внутрішніх військ.
Спецповідомлення КДБ УРСР про прем'єру "Тіней забутих предків" з резолюцією П. Шелеста Фото: Галузевий державний архів СБУ.
Невдовзі після прем’єри Василя Стуса відрахували з аспірантури. В’ячеслава Чорновола та Івана Дзюбу вигнали з роботи, а режисер Сергій Параджанов отримав заборону знімати в Україні.
Ця акція фактично стала початком українського дисидентського руху в Україні та занесена в підручники по історії.
Цікавий факт. В радянські часи фасад кінотеатру прикрашав скляний вітраж, з обличчям жінки у вінку, яка символізує процвітання України. І хоча біля профілю українки зобразили серп і молот, хтось побачив біля її плеча жовто-сині кольори, які були заборонені в той час.
Через це, було заборонено друкувати зображення кінотеатру на листівках чи в путівниках, а під час реставрації 1980-го "націоналістичний" вітраж замінили орнаментальним панно.
Той самий заборонений вітраж знятий з кінотеатру "Україна". www. kyivpastfuture.com.ua
В 90-х кінотеатр закрили на реконструкцію.
Новий кінотеатр відкрив свої двері глядачам в лютому 2001 році й став популярним, тут відбувалися гучні кінопрем'єри, фестивалі, виступи світових зірок, тощо.
У 2004 році Київрада на чолі з мером Олександром Омельченком, дозволила приватизувати будівлю та обладнання кінотеатру "Україна" (рішення від 18 березня 2004 року № 100/1310) ТОВ "Кінопрем'єр" зі збереженням профілю діяльності.
Але в жовтні 2008-го Київрада змінила цільове призначення, дозволивши будувати на земельній ділянці, де розташований кінотеатр, багатофункціональний торгово-офісний комплекс.
Кінотеатр "Україна". Майдан Незалежності. Вул. Архітектора Городецького, 5. Листопад 2023. Фото: Марічка Паламарчук.
1 жовтня 2018 року кінотеатр було остаточно зачинено. На початку 2022-го року будівлю обнесли сіткою та почали зносити терасу та головний вхід кінотеатру без встановленого інформаційному стенду.
Візуалізація можливої реконструкції будівлі кінотеатру "Україна". www.hmarochos.kiev.ua
Після розголосу в медіа скандальне руйнування припинилося. Один з будівельників розповів, що всередині вже давно демонтовані крісла та екрани. Подальша доля легендарного кінотеатру з символічною назвою "Україна" - невідома. Але за твердженнями активістів, дозвіл на знесення будівлі вже є.
Акція активістів проти закриття кінотеатрів під КМДА. Фото: hromadske.ua
Кінотеатр "Стереокіно"
В 1830-ті за адресою Хрещатик, 29 стояв невеликий двоповерховий готель у якому зупинявся Микола Костомаров та Тарас Шевченко під час подорожі до Києва.
Готель «Національ». Київ, вул. Хрещатик 29/1. Фото кінця XIX ст.
А в 1876 році будівлю було перероблено в найкрасивіший будинок старого Хрещатика - Готель "Національ", який нещадно підірвала, як і весь Хрещатик радянська армія. Під час післявоєнної відбудови Хрещатика в 1954 році тут з'явився унікальний кінотеатр "Стереокіно".
Кінотеатр "Стереокіно", він же "Орбіта", 1954 рік. Фото: Facebook сторінка "Клуб корінного киянина"
Квиток на сеанс в кінотеатр "Орбіта". Фото: Вікіпедія
Кінотеатр відразу став культовим місцем, тому що був першим у Києві та й в Україні стереоскопічним кінотеатром, де показували 3D-кіно.
Причому для того, щоб дивитися об'ємні фільми, не потрібні були навіть спеціальні окуляри. Це стало можливо завдяки унікальній технології з використання вертикальної стереопари за системою «Стерео-35», яка використовувалася вперше.
Це був не просто кінотеатр, а легендарне місце. Своєрідний орієнтир для побачень і важливих зустрічей біля Бесарабки.
Слід зазначити, що в часи 90-х формат 3D це була неймовірна дивина, усі, хто ходили в той час на сеанси й досі згадують ці фільми, як незабутню пригоду. На першому поверсі кінотеатру стояв культовий гральний автомат «Однорукий Джо» та можна було придбати рідкісні касети з фільмами.
Впевнена, що за роботи талановитого менеджера та достатньої реклами, місце з такою історією можна б було зробити ще більш легендарним та відомим. Але не судилося.
У 2007 році рішенням сесії Київради, за каденції мера Леоніда Черновецького, кінотеатр був приватизований. В цьому ж році він призупинив свою роботу. За офіційною версією, на ремонт для заміни крісел. Але через дворічний простій і пов'язану з цим економічну кризу, в травні 2009 року було оголошено про закриття кінотеатру.
10 вересня 2012 року в оновлених залах колишнього "Сінемакіно" відкрився кондитерський магазин Roshen, який пропрацював до березня 2023 року.
Будівля кінотеатру "Стереокіно". Фото: Марічка Паламарчук
Наразі в приміщенні знаходиться крамниця "Українські ласощі". А сама історія кінотеатру канула в забуття і залишила по собі тільки кілька фото та спогади відвідувачів.
Кінотеатр "Київ"
Кінотеатр "Київ" відкрився широкому загалу 23 листопада 1952 року.Це був найбільший кінотеатр України, відбудованим після війни. Велична монументальна будівля площею понад 7000 кв.м побудована в стилі неокласицизму, з використанням елементів українського декоративного мистецтва, з великими сходами, широким фоє, кованими квітковими орнаментами у дизайні віконних рам, факелами на вході. Зверху фасад вінчала скульптурна композиція з трьох фігур українських селян і робітників, яка у 1970-80-х роках була втрачена.
Кінотеатр "Київ" на світлині з 50-х. Фото з відкритих джерел.
Завдяки новим рішенням "Київ" став одним зі зразкових кінотеатрів країни. При будівництві кінотеатру вперше в Україні було застосовано спеціальну акустичну штукатурку, що сприяє чистоті звуку.
Кінотеатр "Київ" відрізнявся особливим репертуаром, який характеризується різноманітністю жанрів та стилів, тут часто відбувалися міжнародні та всеукраїнські фестивалі, спецпроєкти, ексклюзивні програми, ретроспективи, а також прем’єри фільмів за участю зірок. Поки його не закрили.
Червоний зал кінотеатру "Київ". Фото Бабель, 2019 рік
З 1999 року кінотеатр був в оренді в КЦ "Кінотеатр Київ".
Через 20 років КМДА на чолі з Володимиром Кличком, вирішила, що орендар платить маленьку суму за оренду такого великого приміщення в центрі Києва і вирішила переглянути умови договору та замінити орендаря на більш платоспроможного.
За результатами конкурсу КМДА, новим орендарем стала приватна компанія "Сінема-Сіті", яка запропонувала платити більш як два мільйони гривень на місяць.
Зміна орендаря супроводжувалася блокуваннями кінотеатру, акціями протесту незадоволених громадян, які боялися, що столиця втратить один з останніх кінотеатрів фестивального та авторського кіно.
Кінотеатр "Київ", листопад 2023 рік. Фото: Марічка Паламарчук.
Все це доповнювалося судовими процесами, які привели до того, що 1 червня 2021 року Господарський суд м. Київ визнав недійсним договір про передачу власності кінотеатру в оренду ТОВ "Сінема-Сіті" та відновив договір з попередніми орендарями — колективом ТОВ "Культурний центр Кінотеатр "Київ" до 4 січня 2029 року, який потім скасовувати. І почалися нові суди.
Наразі ситуація з судовою тяганиною триває, а приміщення опечатане та без належного догляду потроху занепадає.
Але в цьому випадку є хоч якась надія, на те що легендарний кінотеатр поверне свою головну місію, для якої він був побудований. Тому що за нормами чинного законодавства, кінотеатр з 2008 року є пам’яткою архітектури місцевого значення, і його цільове призначення не може бути змінене.
Kyiv Post направив запит в КМДА щодо інформації про відкриття кінотеатру, але на момент публікації відповіді ми не отримали.
Кінотеатр "Дружба"
Кінотеатр "Дружба" був відкритий 16 лютого 1956 року в відомому будинку з зіркою, що на Хрещатику, 25. На момент побудови в 1954 році ця будівля була найвищою спорудою Києва та протримався на цій позиції аж до 1981 року.
Будинок з зіркою. Кінотеатр "Дружба" на першому поверсі. 1950-ті роки. Фото: Андрій Левченко.
Кінотеатр славився показами документальних та науково-популярних фільмів. А ще в кінці 60-х – початку 70-х в кінотеатрі "Дружба" можна було подивитися сеанси мовою оригіналу і туди потрапляли фільми, які були заборонені для широкого показу. Це місце було дуже популярне в іноземців.
У 2007 році, за каденції Леоніда Черновецького, два нежитлових приміщення кінотеатру "Дружба" загальною площею 746 м кв. були приватизовані і продані.
Кінотеатр "Дружба", Листопад 2023 рік. Фото: Марічка Паламарчук
Незважаючи на те, що в останні роки було зроблено ремонт в кінотеатрі. У ньому працювали два зали Зелений і Червоний, кожен на 100 місць, і оснащених системою Dolby Stereo.
На початку 2012 року кінотеатр "Дружба" вже був закритий. Зараз в його приміщенні відкрито конференс-хол.
Кінотеатр "Кінопанорама"
"Кінопанорама" - перший столичний панорамний кінотеатр, якій з'явився у Києві в 1958 році. Тут був встановлений величезний увігнутий екран заввишки 8 метрів та якісний звук, який роздавався завдяки 96 гучномовцям.
Кінотеатр "Кінопанорама", 1964 рік. Фото з відкритих джерел.
Після розпаду радянського союзу кінотеатр змінив направлення свого репертуару та зробив акцент на артхаусному кіно, за що його високо цінували кіномани та вся творча тусовка.
Тут часто проходили міжнародні й українські кінофестивалі: Docudays UA, Київський фестиваль короткометражок, Молодість, "Ніч французького кіно", де можна було дивитися фільми усю ніч, презентації, творчі вечори, театральні постановки, виставки, а репертуар фільмів завжди відрізнявся від комерційного стандарту.
В грудні 2008 року, Київська міська рада, каденції Леоніда Черновецького, ухвалила рішення про приватизацію землі під кінотеатром. У 2009 році кінотеатр "Кінопанорама" було приватизовано структурами, пов'язаними із ЗАТ "Мандарин-плаза" і новим власником стала компанія ISTIL Group, що належить бізнесменові пакистанського походження Мохаммаду Захуру. На місті кінотеатру збиралися звести дев'ятиповерховий готель.
Як розповів голова ISTIL Group Мохаммад Захур, з "поваги до історії" в готелі збираються обладнати невелику кімнату для перегляду кіно, та зберегти назву "Панорама", як зв'язок із закритим кінотеатром.
Кінотеатр "Кінопанорама". Листопад 2023 рік. Фото: Марічка Паламарчук.
Проти цього рішення активно виступали культурні діячі та небайдужі активісти. Може тому будівництво досі не розпочато. Натомість там проводить репетиції колишня дружина Захура співачка Камалія, що неодноразово було видно по її соціальних мережах. До цієї історії слід додати про історичне місце розташування будівлі кінотеатру.
У 1898-1999 році на кошти цукрозаводчика Лева Бродського на цьому місці була збудована "Купецька синагога". Понад 30 років тут молилися та навчалися вчені в Торі. Тільки в 1932 році Центральною радою її було закрито та перетворено в спортзал, яким користувався технікум фізкультури.
Неодноразово юдейська громада намагалася повернути будівлю в сакральний статус, але усі спроби були даремними. У повоєнні роки будівлю передали клубу поліграфістів. А в 1957 році після реконструкції фасаду та розширенні будівлі це місце перетворилося на кінотеатр, який проіснував рівно 60 років.
Часто кияни його називали душею столиці. Атмосфера, яка там панувала, була незрівнянною та особливою. На жаль будівля з таким історичним минулим при жодній каденції міського голови так і не набула статусу пам'ятки архітектури історичного масштабу і скоро назавжди зникне з лиця Києва.
Проєкт готелю "Панорама", який хочуть звести на місті кінотеатру "Кінопанорама". Фото: Архітектурна компанія "Раден"
Кінотеатр "Кінопалац"
Кінотеатр "Кінопалац" був відкритий у столиці в 1998 році, ставши одним з перших столичних кінотеатрів з сучасною технікою та дизайном. У 2008 році кінотеатр було реконструйовано, замінено крісла й установлено цифровий проєктор із передовими технологіями. Зал в кінотеатрі був великий та дуже атмосферний. Сам кінотеатр знаходився в місцині з цікавою історією - Жовтневий палац, нині це Міжнародний центр культури та мистецтв.
Кінотеатр "Кінопалац". Листопад 2023 рік. Фото: Марічка Паламарчук
Будівля була побудована у 1842 році відомим архітектором Вікентієм Беретті. Понад 100 років тут існував Інститут шляхетних дівчат. З 1934 по 1941 роки будівлю займало НКВД, потім Гестапо та таємна поліція Третього Рейху.
Після відходу німців будинок зазнав незначної руйнації, яку вдалося відновити після реконструкції в 50-х.
Над відбудовою, разом з тисячами робітників, студентів та людей різних професій, працювали й видатні діячі культури та мистецтва: Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Гнат Юра, Лев Ревуцький, Наталія Ужвій та багато інших; плафони розписував Анатолій Чернов.
24 грудня 1957 року Жовтневий палац культури відчинив двері для відвідувачів. Відтоді понад 40 мільйонів осіб побували на різноманітних культурно-мистецьких заходах палацу.
В тому числі й на кіносеансах в кінотеатрі, який пропрацював 16 років та перестав працювати 18 лютого 2014 року.
Так вийшло, що кінотеатр був в епіцентрі сумнозвісних подій Євромайдану. В будівлі переховувалися майданівці, яких атакували Внутрішні Війська МВС. Під час одного зі штурмів в будівлі були вибили вікна, двері та все потрощено. Наразі кінотеатр не працює і попередній власник не збирається його відчиняти.
Ці сумні історії кінотеатрів в центрі столиці – зовсім не ностальгія за радянськими часами. У всіх цивілізованих країнах, такі атмосферні місця зберігають, навіть коли вони не приносять прибутків, їх максимально доглядають, а не руйнують.
Так, в нових сучасних кінотеатрах сидіти зручно, але проводити час, в окремих будівлях кінотеатрів зі своєю історією ще цікавіше. Тим паче в часи, коли кіно стало масовим продуктом та нарешті з’являється багато різноманітних українських фільмів.
Чогось ні один з головних упорядників Києва не замислився над таким банальним питанням: а для молоді в самому центрі Києва крім чисельних кафе, крамниць та торгівельних центрів яке місце для відпочинку є? Може в кіно?
