День подяки, який в США святкуватимуть цього четверга, є добрим підгрунтям для ясного розуміння усього значення допомоги США Україні, складності і багатовимірності цієї підтримки і її майбутнього.
День подяки за походженням — релігійне святкування благословення Божого, яке проявляється в земному житті — гарний врожай, перемога і мир. І ця глибинна вдячність не губиться навіть за лаштунками гіперспоживацької Чорної пʼятниці чи рецептів індички та гарбузового пирога.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ми завжди будемо вдячні за системну політичну військову фінансову підтримку народу Сполучених Штатів Америки. І ми будемо бачити в цій допомозі не лише суму коштів чи список озброєнь, але і благословення боротьби України за справедливість. Ми і наші партнери знаємо, що правда на нашому боці і вдячні за підтримку.
З цієї перспективи усі справді складні дебати щодо подальшої підтримки сприймаються лише як тактичне політичне завдання, яке вимагає інтенсивної роботи. Але в жодному разі це не привід для паніки. І ми, і США впевнені, що справедливість винагороджується.
Минулого тижня у Вашингтоні ми провели понад два десятки зустрічей, дискусій з членами обох палат Конгресу, спілкувалися із держсекретарем США Ентоні Блінкеном, представниками Світового банку, USAID та МВФ. Насичений дводенний візит до Вашингтона лише підтвердив моє розуміння ситуації.
Увага до України впродовж кількох років перемістила все, що повʼязано з нами, у центр політичних дебатів. Україна стала не лише важливим пунктом політичного порядку денного, але й символом політичної боротьби влади і опозиції. Такою є природа сучасної демократії, цінності якої ми боронимо на фронті. Те, що в медіа виглядає як ідеальний шторм, є цілком природним станом до якого нам важливо звикнути. І важливо працювати з нашими партнерами над тим, щоб політична конкуренція не впливала на прийняття ефективних рішень для підтримки України.
Діалог з конгресменами спрямований саме на це. І цей діалог ніколи не припиниться. Так само як і підтримка України.
Разом із цим ми думаємо над майбутнім України. Найбільшим свідченням ефективності допомоги з боку США, якої ми і надалі потребуємо, стане самозарадність і самостійність української економіки. Тому ми зробили великий акцент на тому, що допоможе українцям досягти умов, за яких ми не потребуватимемо допомоги.
Перша за все це засоби протиповітряної оборони, аби бізнес міг працювати, а іноземні компанії повертатися в Україну. Особливо це критично для енергетичних об’єктів, адже цієї зими росія може спробувати знову підважити нашу енергосистему.
По друге — відновлення і трансформація енергетики та інвестиції у переробну промисловість. Вони роблять значний внесок у зростання ВВП. Тому у США ми приїхали із дуже конкретними інвестиційними проєктами. У контексті енергетики ми, звісно, щоразу наголошували на необхідності звільнення Запорізької ЗАЕС з-під окупації, адже це найбільша генерація електричної енергії в Україні. Порушували ці питання з помічником Держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів Джеффрі Паєттом і заступником Держсекретаря з питань економічного зростання, енергетики та довкілля Хосе Фернандесом.
Третя сфера – розблокування портів та відновлення експортних потужностей. Йдеться як про посилення безпеки судноплавства в Чорному морі, так і про страхування суден.
З Великою Британією ми вже створили необхідний механізм. Сподіваємося, що до нього захочуть долучитися і американські партнери. Цей унікальний продукт викликав значний інтерес в урядових колах США. Саме страхування, і не лише суден, а й загалом інвестицій від воєнних ризиків, може стати поштовхом для розблокування притоку приватних інвестицій в Україну. Це ключовий фокус розмов із глобальними страховиками такими як MIGA і DFC.
Четверта сфера — створення спільних оборонних підприємств з американським бізнесом. Якщо хоча б частина зброї, яку ми отримуємо від партнерів, буде вироблятися в Україні, це призведе до додаткового зростання ВВП.
П’ята сфера – використання конфіскованих російських активів для відновлення України та компенсації жертвам російського терористичного режиму. У США цілком поділяють нашу думку про те, що росія повинна заплатити за кожен свій злочин. У Міністерстві фінансів детально обговорили впровадження компенсаційної комісії, створення компенсаційного фонду та спрямування російських суверенних активів до цього фонду.
Прагматична і ефективна робота за цими напрямами істотно зменшить потреби у фінансовій допомозі Україні. У наступному році очікуємо дефіцит бюджету у 41 мільярд доларів.
Поштовх для інтенсивного розвитку енергетики, транспорту та логістики, аграрного сектору, критичних матеріалів, переробної промисловості, машинобудування, зеленої металургії, ІТ, оборонного сектору — це найкращий спосіб досягти фінансової самостійності для України.
Тож ми маємо спільне розуміння стратегії – партнери налаштовані підтримувати Україну до моменту перемоги. Разом із тим готові допомогти нам стати економічно самодостатніми. Для цього наступного року фокус нашої співпраці буде на посиленню галузей, які сприятимуть найбільшому розвитку економіки. Наріжним каменем у цьому має стати приватний капітал, тому сподіваюся результатом поїздки стане прихід американських інвесторів в Україну.
Найголовніше ж те, що запал у бажанні допомагати Україні не зникає попри те, що війна триває майже два роки. Якою б складною не була політична ситуація, ключові партнери готові допомагати нам доти, доки не станемо економічно незалежними й докладатимуть до цієї незалежності не менше зусиль аніж ми.
Погляди, висловлені автором в цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
