На опалення музею в центрі столиці зібрали кошти всім світом

«Шановні відвідувачі, внаслідок відсутності державного фінансування та будь-яких субсидій на оплату комунальних послуг, в Музеї відсутнє опалення. В наших експозиційних залах температура ледь сягає 12 градусів. Будь ласка, врахуйте цей факт при відвідуванні музею і залишайтеся у верхньому одязі».

Таке повідомлення з’явилося на офіційній сторінці у Facebook Національного науково-природничого музею в центрі столиці. Цей допис поширили близько 2 000 людей. Ситуація викликала бурю обурення серед громади, ось деякі коментарі під дописом:

- Це взагалі як? Не соромно? Чи тепер усі гроші лише на МАН? А для такої установи немає коштів на опалення? Що це взагалі? Це ж якесь шкідництво на державному рівні! Люди вже на що тільки не скидаються, закриваючи дірки держави. А що роблять чиновники?

- Який жах! Який сором державі за таке...

- Сумно. Музей в центрі столиці за квартал від Київради.

- Тоді постає питання за що ми взагалі воюємо, якщо наша культурна спадщина і так згниє в холодних сховищах. 

- Ваш музей - моє дитинство. Я ходила до вас, як на роботу. І зараз тісно пов'язана з зоологією. Думаю, завдяки тому, що бачила у вас) треба подумати, до кого звернутися по допомогу, бо від влади країни толку мало, ви ж бачите.

- Я багато років тому повела своїх малих дітей до вас. Ми пропали в музеї на чотири години) це один з найтепліших мамських і дитячих спогадів) донат полетів до вас.

Довідка: Національний науково-природничий музей є одним із найбільших природничих музеїв світу та провідним центром розвитку природничих досліджень України. Його площа понад 8 тис. кв.м, а колекція налічує понад 70 тис. експонатів. Одна тільки геологічна колекція налічує понад 50 тисяч зразків гірських порід, мінералів, викопної флори і фауни. Це не просто музей, а комплекс із п’яти музеїв: Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного та Археологічного. Кожен музей займає окремий поверх. Усі вони розміщені у 24-х залах. Будівля Музею була побудована за проектом архітектора Павла Альшина у 1910-ті роки. У 1927 році тут був розміщений Геологічний музей. У 1966 році було створено Центральний природничий музей, який в 1996 році отримав статус національного.

ННПМ з боку Національної опери, 1927 рік. Фото: Вікіпедія. 

На заклики про допомогу відгукнулося багато людей. За 3 дні було зібрано більше 200 000 гривень. Донати висилали зі всього світу, навіть військові з фронту. Музей отримав багато слів  підтримки, але і скарг було немало. В наступному дописі керівництво музею пояснило ситуацію.  

«Друзі, ми знаємо, що завжди можемо розраховувати на вашу підтримку і любов - за це ми щиро вдячні і це надихає нас на ще більшу віддачу у роботі. Нашим останнім постом ми намагались, по-перше, попередити вас про те, що вам у разі запланованого візиту до музею треба бути тепло вдягненими, і, по-друге, убезпечити себе від скарг про холод у залах і незручність відвідування. Але, зважаючи на шквал обурення і збільшення напруги, маємо вас поінформувати про стан справ.

Музей був заснований НАН України і функціонує як наукова установа Академії наук. Тож вкиди до київської влади і Мінкультури не за адресою.

І якщо Міністерство культури тримає нас у фокусі і за можливості допомагає, то адміністрація Києва, не зважаючи на наші багаточисельні звернення, просто ігнорує значення Музею в міській інфраструктурі і відписується беззмістовними листами.

Щодо Академії наук - тут питання дійсно складне. І в цьому сенсі необхідно сказати, що Президія НАНУ останнім часом прикладає безпрецедентні зусилля для утримання нашого Музею «на плаву».

Нам допомогли після руйнувань 10 жовтня 2022 року, влітку музей отримав додаткові приміщення для фондосховищ та фінансування для їхнього ремонту. Також були виділені значні кошти на просочення дерев’яного даху протипожежними засобами.

Та старовинна будівля музею потребує надвеликих коштів на ремонт інженерних мереж - тепло-, водомережі, електромережі. На сьогодні тільки встановлення клімат контролю в музеї (тепло взимку та кондиціювання влітку) перевищує декілька млн євро!! (8 років тому приблизний підрахунок у 2 млн євро надала міжнародна інженерна компанія зі Словаччини).

І тут неможливо не сказати про те, що власне Академія наук наразі перебуває під постійним деструктивним тиском з боку влади, в тому числі хронічним недофінансуванням, зокрема, (переважно) фундаментальних напрямків та напрямків, що не приносять швидкого фідбеку, оскільки вона має свої уявлення про доцільність науки і не розуміє потенційного значення науки для розвитку українського суспільства.

Президія НАНУ намагається компенсувати, наскільки це можливо, і відсутність фінансування на комунальні послуги, і значне недофінансування заробітної плати співробітникам музею, але біда в тому, що і в Президії дуже обмежені можливості. І до тих пір, доки наука у країні буде в «загоні», наш музей буде «мерзнути». І тут не справа у війні. Так було і до війни. Наразі ми просто докладаємо всіх зусиль на виживання.

Можна було терпіти і мерзнути, розуміючи реалії часу, але регламент утримання колекцій і їхнє значення вимагають наших спільних зусиль. 

Тримаймо стрій!

Діти на екскурсії в музеї ННПМ. Фото: school277.ucoz.net

Щодо звіту про донати на вікна - роботи продовжуються весь поточний рік, тому до копієчки звітуємо у грудні. Частково ми отримали кошти на відновлення від держави згідно з Указом Президента України, решта була сплачена з ваших донатів. Таким чином ми спромоглись залишок коштів на благодійному рахунку використати на заміну вікон з іншого боку будівлі музею і частково оплатили борг за теплоенергію минулого року.

Наразі борг за тепло за сезон 2022-2023 становить  400 тис. грн. Після оплати боргу тепло обіцяють включити. Потреби музею за обігрів у сезон - близько 1,2 млн грн».

Після розголосу ситуації керівництво викликали на нараду в Комітет з питань  гуманітарної та інформаційної політики, де обіцяли взяти під особливий контроль ситуацію з опаленням музею. «Ми були вражені конструктивністю розмови в комітеті.

Сподіваємося що це питання буде вирішено на державному рівні найближчим часом» - прокоментувала Kyiv Post заступник директора з наукової роботи Оксана Володимирівна Червоненко. 

Тут слід нагадати, що влітку на вулиці Богдана Хмельницького, де знаходиться музей, переклали бруківку. Мер Києва Володимир Кличко запевнив, що це коштувало місту 8 млн грн, в Київавтодорі стверджували - 12 млн грн, тоді як в соцмережах ширилася інформація, що це могло коштувати 300 млн грн. 

Грандіозний ремонт дороги біля музею, літо 2023 рік. Фото: Ukrinform.

"Я не проти заплатити за квиток в музей 400 гривень. Але чесно кажучи, експозиція там дуже застаріла. В дитинстві мама мене водила в цей музей і я була в захваті. Нещодавно я привела сюди свого сина і побачила, що йому тут зовсім не цікаво і я розумію чому. Там все так і залишилось на рівні радянського часу. Десь обвалились літери, експонати давно не поновлювалися та все досить примітивно. Така собі ностальгія. В наш час діджиталу та імерсивних інсталяцій можна було б обновити  інсталяції на більш сучасні. Тоді буде і охочих більше і за квитки дорожче буде в задоволення заплатити". - прокоментувала Kyiv Post відвідувачка музею Вікторія.