23 листопада, коли 14-річний Давид проходив складну шестигодинну операцію на серці, в Києві пролунали перші вибухи російських ракет і зникло світло.
“Ми боялися за нашого сина, – розповідає його мати Ксенія в інтерв’ю Kyiv Post. “Ми чули вибухи. Нам сказали піти в бомбосховище, але як ми могли піти, коли наша дитина в операційній?”
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Після того, як у жовтні Росія розпочала систематичні удари по енергетичній інфраструктурі України, регулярні відключення електроенергії стали звичним явищем в усій країні. У житлових будинках Києва це означає довгі години темряви, коли багато не зробиш.
Проте для столичних лікарень це може означати життя або смерть, і лікарям та хірургам Інституту серця довелося швидко адаптуватися до все більш нестабільних умов.
Операція Давида тривала при світлі ліхтарів доти, поки приблизно через 10 хвилин не запрацювали генератори лікарні. Операція пройшла успішно, і в четвер Давида виписали додому.
“Лікарі працювали, як бджоли, і без жодної паніки продовжували виконувати свою роботу”, – розповідає Ксенія.
Цього не можна сказати про деяких родичів трьох дітей, які на момент обстрілу перебували в реанімації.
Завідуюча відділенням Руслана Курейчикова розповідає Kyiv Post: “Деякі батьки почали без дозволу вриватися в реанімацію, щоб перевірити, чи все гаразд із їхньою дитиною.
“У деяких родичів були напади паніки, оскільки у відділенні інтенсивної терапії, окрім дітей, було ще 20 дорослих”.
Інститут серця опинився в центрі уваги після терористичної атаки 23 листопада, коли його директор Борис Тодуров опублікував відео, на якому лікарі працюють при світлі ліхтарів.
Виклавши це відео в Instagram, він написав: “В Інституті серця 190 пацієнтів та 300 співробітників. Ось уже кілька годин немає води. Поки справляємося самотужки, але з кожною годиною стає все важче. Продовжуємо робити тільки екстрені операції. Ніч проведемо в клініці.
Треба контролювати ситуацію. Я дякую всьому персоналу за злагоджену і самовіддану роботу. У цій нестандартній ситуації ми не втратили жодного пацієнта”.
Курейчикова зазначає, що в нинішній ситуації війни є певний позитивний бік – у них поменшало дітей-пацієнтів, оскільки багато виїхало за кордон. Однак до масованих ракетних ударів Київ вважався безпечним місцем для дітей, які приїздили на лікування з небезпечніших регіонів країни.
“Одного разу, у березні, до нас приїхали вихованці дитячих будинків з регіонів, де йшли бойові дії. Близько двадцяти дітей-сиріт приїхали з Сумської області лише з написаними на руках іменами та діагнозами. Ми їх вилікували, і двох із них уже всиновили тут, у Києві”.
Немає жодних ознак того, що Росія планує припинити бомбардування. Київ весь тиждень готувався до наступної атаки, і питання не в тому, чи вона відбудеться, а в тому, коли.
Минулого місяця Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що Україна зіткнулася з “найтемнішими днями у війні” і мільйонам людей загрожує “небезпечна для життя” зима.
Регіональний директор ВООЗ в Європі Ганс Клюґе заявив, що руйнівна енергетична криза, поглиблення надзвичайної ситуації з психічним здоров’ям, обмеження гуманітарного доступу та ризик вірусних інфекцій “зроблять цю зиму величезним випробуванням для української системи охорони здоров’я”.
Тут, у Києві, Інститут серця готується, як може.
“Ми були готові до обстрілів. Керівництво організувало закупівлю генераторів, але під час тієї російської атаки сталася неприємна ситуація, коли повністю зникло електропостачання. На щастя, все обійшлося, і пацієнт [на відео в Instagram] зараз проходить планову реабілітацію. Однак, це все одно жахливо, коли під час операції вимикається світло”.