Війна залишає глибокі шрами не лише в пам’яті мільйонів українців, а й впливає на навколишнє середовище.
Зруйновані вщент міста, випалені ліси та «зорані» бомбами поля — і це далеко не все, що залишила по собі війна.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це впливає не лише на екосистему України і частини країн Європейського союзу, великих збитків зазнає аграрний бізнес.
За час повномасштабної війни в Україні міни, бомби, артилерійські та інші снаряди, що не розірвалися, настільки забруднили українські землі, що для їхнього розмінування знадобиться 757 років. Така оцінка - результат дослідження аналітичного центру в Словаччині - GLOBSEC. Про це повідомило видання TIME.
Мінні поля, що залишили по собі росіяни, зробили непридатними частину найцінніших сільськогосподарських угідь країни.
«Масштаби забруднення України мінами та нерозірваними боєприпасами є найбільшими від часів Другої світової війни», — наголошує міністерка економіки Юлія Свириденко.
Проте Свириденко додає, що в України є план, як повернути 80% забруднених земель у господарське використання протягом десяти років. Втім, через великий обсяг робіт із розмінування та витрати, пов’язані з війною, держава самостійно не справляється з цим викликом.
Тому Ощадбанк розробив кредитний продукт для аграріїв «Посівна без мін».
«З одного боку, безпечним розмінуванням мала б займатися держава, бо це її відповідальність. Але, вочевидь, у держави зараз немає ані вільних коштів, ані можливостей це робити. Бізнес не може чекати, тим паче, що терміни невизначені. Тому надані кредити аграріям дозволяють, принаймні, мати оборотний капітал для того, щоб зробити це зараз», — так прокоментував Kyiv Post цю ініціативу економіст Борис Кушнірук.
Згідно з пропозицією, аграрії на деокупованих територіях та навіть у зоні, наближеній до бойових дій, можуть отримати до 150 мільйонів гривень позики на оплату послуг сертифікованих операторів протимінної діяльності для розмінування земель сільськогосподарського призначення.
«Розмінування території вартує дуже дорого, проте це життєво необхідно для аграріїв, адже на замінованому полі нічого не посієш. Тож важливо якнайшвидше повернути землю на деокупованих землях до використання сільськогосподарськими підприємствами», — зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за напрям мікро-, малого та середнього бізнесу.
За умовами цього продукту, ставка за кредитом становить до 3% річних у гривні на строк до трьох років. Із можливістю скористатися пільговим періодом до 12 місяців, коли можна не сплачувати суму основного боргу. Також можливе фінансування без застави, проте порука власника є обов’язковою.
«Питання компенсації відсоткових витрат — це питання, які будуть вирішені в майбутньому. Хоча не виключаю, що враховуючи те, що війна у нас затягується, по декілька років чекати цієї компенсації ніхто не буде. Просто аграрії будуть сприймати це як даність. Даність, що вони були змушені витрати власні кошти на це розмінування», — зазначив Кушнірук.
Також використання пропозиції можна поєднувати його з державними програмами, що активно фінансують клієнтів з аграрної сфери.
Серед них програма «Доступні кредити 5-7-9%» та програма портфельних гарантій, що суттєво лібералізує вимоги до застави.
За останніми даними, станом на середину листопада, Ощадбанк загалом надав понад чотири тисячі кредитів на загальну суму десять мільярдів гривень для забезпечення потреб аграріїв, зокрема, посівної кампанії.
