Представники країни-агресорки РФ відпрацьовують на викрадених українських дітях чіткі методички. Про це українська сторона дізналася, проаназізувавши розповіді дітей, яких вдалося повернути з російської депортації.
Про це повідомила радниця-уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
"Коли вдається повернути дітей з так званих таборів відпочинку, куди викрадають російські окупанти наших дітей, вони чітко розповідають про те, що терміни початку певної діяльності з ними, певного етапу індоктринації починалися плюс-мінус в одному періоді", - розповіла Герасимчук під час брифінгу в "Укрінформі".
За її словами, в перші три тижні їх не дуже чіпали та максимально охоплювали різними розважальними заходами, обіцяючи, що вони скоро повернуться додому.
"Через три тижні починався період, коли їх починали налаштовувати проти батьків, проти України, що там все досить небезпечно і ви не можете повертатися, і, можливо, ви не дуже потрібні своїм батькам", - продовжила радниця-уповноважена президента України.
Герасимчук зазначила, що ще через два тижні така "робота" посилювалася аж до "промивки мізків": "Дітей викликали на окремі індивідуальні бесіди, возили по місту, максимально почали розлучати дітей, перевозити з табору в табір для того, щоб вони не могли залишатися в соціумі, де вже мали певні спільні контакти з іншими дітьми з України".
Таким чином вдалося визначити, що методички росіян щодо українських дітей працюють за певними сценаріями. Це також один із доказів того, що ворог не збирається повертати викрадених дітей. Представниця президента наголосила, що для повернення наших дітей потрібно на міжнародному рівні створити єдиний механізм, щоб запобігти таким випадкам по всьому світу.
За даними єдиного державного порталу "Діти війни", 19 546 українських дітей були викрадені або примусово переміщені. Проте реальна кількість може бути в рази більшою, наголошував в інтерв'ю Kyiv Post заступник очільника Офісу Президента Ігор Жовква.
