США запропонували робочим групам "Великої сімки" напрацювати шляхи конфіскації заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів. Союзники по G-7 прагнуть погодити план до лютневого саміту лідерів G-7, який орієнтовно відбудеться на другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Про це пише Financial Times із посиланням на власні джерела.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Наразі жодних рішень не прийнято. Втім, це питання активно обговорюється в європейських столицях - прискорення роботи над конфіскацією російських активів на користь України підкреслює важливість цієї теми для Заходу.
"Поштовх до вилучення російських активів відображає спільне бажання показати Москві, що вона не зможе перечекати рішучість Заходу допомогти Україні як в економічному, так і у військовому плані. За останні два роки G7 змогли кілька разів подолати розбіжності між союзниками щодо економічних заходів проти Росії, у тому числі щодо початкового широкого пакету санкцій та встановлення граничної ціни на російську нафту", - йдеться у статті.
Цього місяця таке обговорення відбулося на рівні міністрів фінансів "Групи семи", а також їхніх заступників, пише видання з посиланням на співрозмовників, поінформованих про обговорення. Воно стосувалося, зокрема, напрацювання відповідного плану та розгляду пов’язаних із ним ризиків.
США за підтримки Великої Британії, Японії та Канади запропонували продовжити підготовчу роботу, щоб були готові варіанти потенційної зустрічі лідерів G-7 приблизно 24 лютого, у день нападу Владіміра Путіна на Київ у 2022 році.
За пропозицією Вашингтону, три робочі групи вивчатимуть юридичні питання щодо конфіскації, шляхи застосування такої політики та зменшення ризиків, а також можливості того, яким чином найкраще передати кошти Україні.
Вашингтон поки що офіційно не підтримав арешт російських активів. Але цього року Сполучені Штати таємно винесли на обговорення у G-7 документ, у якому йдеться про те, що це можна зробити законним шляхом як "контрзахід, щоб спонукати Росію припинити її агресію".
Тим часом європейські країни, де зберігається більшість активів, налаштовані значно обережніше, побоюючись можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії. Зокрема Італія, яка 2024 року головуватиме у G-7, стурбована можливою помстою своїм компаніям, які працюють у Росії - відповідні погрози Москва вже озвучувала.
Окрім цього, Кремль погрожував припинити дипломатичні відносини зі США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.
ЄС, Велика Британія та Франція також підкреслили, що кошти будуть недостатніми для покриття потреб України у відбудові, і що конфіскація активів не повинна відбуватися за рахунок надання фінансової підтримки Києву у 2024 році, в тому числі заблокованого республіканцями у Сенаті пакету з допомогою Україні та заветованих Орбаном 50 млрд євро в межах інструменту Ukraine Facility.
