Не важливо, що ти сказав, важливо, як тебе зрозуміли

Після пресконференції Зеленського і оголошеної цифри набору у 500 000 мобілізованих за кілька днів розпочались масові вручення повісток працівниками ТЦК та поліції. Для цього, зокрема, у Києві перекрили кілька районів міста і під приводом перевірки документів водіям авто масово вручали повістки. За моїми даними, у селах на заході України поліція почала їздити по дворах, вручаючи повістки. Люди зачиняють ворота, ховають чоловіків і випускають собак, аби працівники ТЦК і поліцейські не могли потрапити до господи.

Advertisement

Це, на превеликий жаль, констатує провал довіри до політичного керівництва держави і ставить план мобілізації під загрозу.

Проросійська партія на чолі з Ю. Бойко одразу зробила заяву через свого лідера, що закон порушує конституційні права громадян… До слова сказати, це так і є, бо в цьому законі ще ж і обмеження користування власним майном і коштами… А то пряме порушення головного закону, себто Конституції України. Таке враження, що закон навмисне виписали максимально жорстким, щоб сторгуватися з громадянами десь посередині.

Advertisement

Коли влада краде мільярдами, бреше людям 24/7 марафоном, смішить усіх Кваталом 95 та істерить на пресконференції, то ось наслідки. Аби виправити ситуацію, потрібно:

  • Вести постійний чесний діалог із суспільством .
  • Припинити висміювати ворога, який сильніший, бо має більше зброї й людей і воює на свої, а не позичені
  • Дати максимальну свободу бізнесу, а не виламувати двері з обшуками.

І базове - перестати нрешті красти!!!

А тепер, почитавши ці чотири пункти, ви розумієте, що поведінка влади не зміниться?! Тож поведінка народу є наслідком брехні, злодійства і аморальності влади. Народу гроби, а їм майбахи?! Так це не працює.

Саме коментарі з таким настроєм наповнюють сьогодні соціальні мережі стосовно теми проєкту нового закону про мобілізацію. Суспільство реагує дуже бурхливо, а з головного офісу немає рівного і зрозумілого голосу. Сам президент Зеленський на підсумковій пресконференції року виглядав втомленим і дуже знервованим. На запитання про зміни в команді, боротьбу з корупцією та конфлікт із військовим керівництвом Зеленський відповідав дуже емоційно і рефлективно. Голос Зеленського звучить так: він вимагає, висловлює претензії - партнерам, громадянам України, журналістам, військовому керівництву. Така риторика транслює суспільству тривогу і невпевненість.

Advertisement

Натомість пресконференція командувача ЗСУ Валерія Залужного прозвучала дуже зважено, чесно і конструктивно, і різність позицій президента і головнокомандувача стала ще більш очевидною. Дехто вважає саме цю пресконференцію Залужного першим офіційним кроком у велику політику. Все сказане головнокомандувачем не було яскравими обіцянками швидкої перемоги - він відверто говорив про складні речі, але саме ця пресконференція дає відчуття спокою, бо говорить людина, яка знає, що робить і за що відповідає. Тож, як сказав Сократ - «заговори, щоб я тебе побачив». 

Advertisement

Буває, що далекий друг ближчий за рідного брата

Цікава та варта уваги аналітика від наших західних друзів, які, на відміну від внутрішньоукраїнських настроїв, у пошуку сильного центру і адекватного прийняття рішень підходять до аналізу війни України з Росією дуже прагматично та професійно. Зокрема, Пітер Дікінсон  у виданні Atlantic Council пише наступне:

 «В останні тижні українські військові здійснили ряд стратегічно значущих атак на Кримському півострові, який з початку 2014р. перебуває під російською окупацією і служив ключовим логістичним центром для нинішнього вторгнення. Ці операції дозволяють Україні загрожувати лініям постачання російської армії на півдні України, а також ускладнюють російському флоту підтримку присутності в північно-західній акваторії Чорного моря. Використовуючи комбінацію безпілотникків українського виробництва, крилатих ракет, що постачаються заходом, та рейдів командос, Україна уразила низку важливих військових обʼєктів у Криму, в тому числі російські системи протиповітряної оборони, форпости зв'язку, транспортні вузли, аеродроми та склади боєприпасів. Зростаюча частота цих українських наступальних операцій у Криму звучить як знущання над попередніми російськими спробами стверджувати, що будь-які напади на окупований півострів є «червоною лінією» для Кремля.

Advertisement
Advertisement

Отже, не дивлячись на незначний успіх українського контрнаступу, очікування суспільства щодо якого були завищені, чому вочевидь слугував інформаційний піар з єдиного марафону новин, Збройні сили України змогли не лише знищити значну частину живої сили супротивника, а й досягнути досить вагомих, стратегічних успіхів.

Загалом 2023 продемонстрував стратегічним партнерам України, що загальну стратегію війни слід все-таки дещо переосмислити і надати Україні більше високотехнологічної зброї.

«Західні лідери повинні вирішити, чи готові вони нарешті адекватно озброїти Україну, чи зіткнутися з наслідками перемоги Росії, яка призведе до геноциду в самому серці Європи», - наголосив Тарас Кузьо.

Підсумовуючи аналітику провідних західних експертів, ми бачимо, що їхнє розуміння ситуації таке: якщо Путіну вдасться перемогти Україну, то Росія порушить кордони НАТО. Отже, Захід нині розуміє ці загрози і шукає в Україні надійного партнера. Саме тому риторика навколо боротьби з корупцією всередині України набула за 2023 рік дуже виразного голосу. Якщо ще у 2022 році про це не хотіли говорити ані західні політики, ані журналісти, то зараз у кожному офіційному переліку рекомендацій для української влади вказано на вирішення проблеми корупції. Водночас для трампістів у США тема української корупції є чи не головним аргументом у суперечці щодо надання чергової допомоги  Україні.

Підсумки

2023 рік Україна втратила у багатьох питаннях, а саме:

  • Не налагоджене виробництво власної зброї
  • Не вирішене питання системної корупції
  • Проблеми з підготовкою мобілізаційного резерву
  • Підірвані стосунки з Польщею і напружені стосунки з Заходом з огляду на корупцію
  • Тотальна недовіра народу та бізнесу до влади
  • Величезний розрив між чиновником у мерседесі і військовим в окопі
  • Головне - небажання влади визнавати свої помилки і змінювати кадри та рішення.

Українці провели 2023 рік з відчуттям тривоги, але з незламною вірою в перемогу. Під вибухи ворожих ракет, які держава-терорист запустила по мирних містах. 122 ракети— це терор і геноцид! У самісінькому центрі Європи нахабний терорист Путін розстрілює впритул країну, яка ніколи і нічим крім власного успіху і побудови демократії не загрожувала існуванню Росії. Очевидно, що ціль путінського режиму не в геополітичній домінанті (цього з ресурсами РФ може досягати економічно-дипломатичним шляхом). Суть цієї війни — ненависть до України та Українців і бажання знищити нас і нашу країну.

Що нас врятує

Наша перемога - у розвитку демократії, свободи слова та громадських інституцій. Коли у сотнях українських міст громадяни виходять на акцію «Гроші на ЗСУ» влада висилає проти них поліцію і працівників ТЦК замість того, щоб підкоритись очевидній і нагальній вимозі воєнного часу - все для перемоги, кожну вільну від критичних виплат гривню!

Без зброї  можна лише воювати «до останнього українця», а ми не Росія, щоб прийняти такий фінал.

Тож ключ до Української перемоги в єдності саме на фундаменті демократичних цінностей свободи та служіння Держави інтересам Громадянина. У 2024-му українське політичне та військове керівництво мають продемонструвати єдність і професіоналізм. Якщо українська Мати жертвує життям свого сина, то необхідно і президенту пожертвувати тими членами своєї команди, до яких є маса претензій з боку міжнародних партнерів та українського суспільства. Чесний і прозорий діалог влади з народом є єдиною запорукою єдності країни! Інакше ми дійдемо до такого рівня внутрішнього конфлікту, на якому доведеться приймати кардинальні рішення. Тож, борючись із імперією зла, слід памʼятати, що народ голосував за служіння, а не за панування, щоб не втрапити в анекдотичну ситуацію:

 - Тебе що, випустили з психіатричної лікарні??!!

- Так, випустили, але якою ціною! Довелося зректися трону!