Лада Козловська, як і більшість херсонців, була в захваті, коли українські війська звільнили місто. Але ситуація в місті все ще жахлива, і тепер вона з дитиною їде з Херсону.

47-річна Козловська сказала, що обстріли Росією міста з довоєнним населенням у 280 тис. осіб з іншого боку Дніпра є головною причиною того, що вони з сином стають біженцями.

«Психологічно ми були готові до цього. Здавалося б, можна вижити, але це дуже страшно. Те, що росіяни не можуть утримати, вони спробують знищити. Це одна з причин», – йдеться у відповіді Козловської на запитання, надіслані їй Kyiv Post.

Advertisement

Російські війська захопили Херсон 2 березня з мінімальними боями та покинули його 11 листопада без жодного пострілу. Українські розвідники увійшли до міста наступного дня, і протягом тижня російська артилерія через річку завдавала ударів по будинках і підприємствам Херсона, в той час, як місцева влада зосередила свої зусилля на постачанні мешканцям міста їжі та на відновленні електро- та тепломереж.

“У більшості районів міста «немає електрики, води і майже немає телефонного зв’язку”, – повідомив волонтер Олекса Котославський у повідомленні з Херсона для Kyiv Post.

Advertisement

Деякі удари були завдані забороненими касетними снарядами, повідомив начальник цивільного захисту Херсонської міськради  Олександр Лещенко.  Узбережжя Дніпра, який все ще є важливим джерелом води для херсонців, водопостачання в будинках яких не працює, наразі є небезпечним через те, що російські війська в будь-яку мить можуть відкрити вогонь з лівого берега річки, йдеться в попередженні поліції Херсона.

За повідомленнями ЗМІ, впродовж останнього тижня посилилися обстріли набережної та середмістя Херсона.

24 листопада чи то ракета, чи то артилерійський снаряд влучив у будинок в Таврійському районі Херсона, в результаті чого в ньому утворилась триметрова пробоїна. Семеро людей загинули і щонайменше 21 отримали поранення, йдеться в п’ятничній заяві Херсонської ОВА. В період з 20 по 24 листопада російські снаряди та ракети 45 разів влучили в місто та його околиці, повідомила речниця ОВА Галина Лугова.

Advertisement

«Вони (російська артилерія) можуть влучити куди завгодно: і в передмістя, і в райони, розташовані ближче до річки. З мінометів, РСЗВ і танків», – розповіла Козловська. «Люди кажуть, що росіяни поставили міномет біля річки і стріляли, а потім втекли. Переховуються в Олешках і Голій Пристані (на лівому березі Дніпра) серед житлових мікрорайонів».

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у телевізійному коментарі у середу заявив, що Кремль, ймовірно, у майбутньому буде ще більш активно обстрілювати такі міста, як Херсон, оскільки у російської армії закінчуються далекобійні високоточні ракети, крилаті ракети, але у них є ще декілька тисяч ракет С-300 – зброї, яка зазвичай використовується для знищення літаків, але яка також здатна вразити наземну ціль на відстані 180-360 км. Юсов зазначив, що Херсон перебуває в цьому діапазоні дальності влучання і майже напевно буде вражатися росіянами знову і знову.

Advertisement

«Ми бачимо, що вони (російська армія) не особливо прагнуть точності. У багатьох випадках промах на кілометр є для них нормальним і достатньо точним для того, щоб вразити…цивільні будинки та лікарні», – сказав Юсов.

«Коли ми були в окупації, ми пристосувалися, ми були партизанами, але ми точно знали, коли були вибухи – це були наші, і ми не боялися… Українська армія дуже влучна, і коли наша армія стріляла по росіянах (в Херсоні), навіть вікна в будинках поруч були цілі. Але зараз – це лише справа удачі», – сказала Козловська.

Advertisement

Навіть без російського бомбардування переважна частина електромережі, комунікацій, логістичних ланцюгів та цивільної інфраструктури Херсона перебуває під дедалі більшим тиском, оскільки наближається зима, і місцева влада намагається доправити достатньо харчів та відновити подачу електроенергії сім’ям містян, які сподіваються пережити цю надскладну зиму.

За даними ЗМІ, у всьому місті працює лише кілька банківських терміналів, телефонний зв’язок, як правило, обмежується текстовим і голосовим зв’язком, а найближчі працюючі АЗС знаходяться за межами Херсона на Миколаївській трасі.

Advertisement

Трансформаторні станції та лінії електропередач, якими електрика постачалась до Херсону і які зараз піддаються російським ракетним обстрілам з-за річки Дніпро, були заміновані відступаючими російськими військами.

Про це заявив речник державної енергетичної компанії «Укренерго» Володимир Кудряцький, як повідомляє УНІАН. За його словами, у деяких місцях міни та міни-пастки настільки щільно встановлені, що розмінування квадратного метра території електромережі може тривати годину.

Генератори, батареї та ліхтарики значно подорожчали в місті, та й купити їх часто неможливо, написав у своєму Telegram-каналі журналіст Костянтин Риженко.

За словами очільника Херсонської ОДА Ярослава Янушевича, обласна влада роздає мешканцям міста пакети з гуманітарною допомогою. Групи волонтерів, деякі здалеку, приїхали до Херсона, щоб заповнити прогалини в постачанні населення усім необхідним. Голова ГО «Іскра Добра» Ігор Кукобко розповів, що його група почала доставляти допомогу херсонцям через три дні після відходу росіян. За його словами, зараз найбільшим попитом у містян користуються продукти тривалого зберігання, такі як картопля й капуста, свічки та батарейки, а також дров’яні печі.

Ярослав Янушевич у коментарі «Суспільному» повідомив, що уряд визначив Херсон прифронтовим містом і доставлятиме громадян, які бажають евакуюватись, державним коштом автобусами і потягами.

План Козловської наразі – виїхати з міста, поселитись з сином у безпечнішому місці і допомагати людям, які опинились у ще гіршому становищі.

«Я планую побачитись зі своїм старшим сином, а молодшого відвезти в безпечніше місце. Бо Херсон – прифронтове місто. Якби були лише проблеми зі світлом і водою, було б не так страшно, але мене обстріли вибивають з колії», – сказала жінка. «Я хочу, щоб дитина трохи побула в безпечнішому місці. А по-друге – як тільки я потраплю туди, де зможу допомагати іншим, я знайду волонтерський центр».

Оригінал англійською тут