Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно ухвалила резолюцію про становище дітей України. Серед іншого документ актуалізував положення про те, що депортація українських дітей є воєнним злочином, містить ознаки геноциду, а також є злочином проти людяності.
Окрім цього, резолюція підтримала ініціативу Bring Kids Back UA і створення Міжнародної коаліції країн з повернення дітей України, а також привітала створення Центру захисту прав дитини, який працює під наглядом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
"Українські діти, які є особливо вразливими жертвами, ніколи не повинні використовуватися як засіб тиску або як військові трофеї. Усі українські діти мають право користуватися правами і свободами, закріпленими у відповідних міжнародних документах", - зазначається в документі.
Резолюція розглядалася на термінових дебатах у межах зимової сесії ПАРЄ, до яких перша леді України Олена Зеленська долучилася у віртуальному режимі.
"Понад 19 тисяч дітей в російському полоні. Повернути вдалося лише понад три сотні. Такими темпами нам знадобиться більш ніж 50 років, щоб звільнити їх. У нас немає стільки часу. Навіть рік для дитини - це вже багато", - цитує її виступ на засіданні ПАРЄ "Укрінформ".
Зеленська наголосила, що в документі йдеться не лише про дітей, депортованих до Росії та Білорусі, а й про мільйони українських дітей, які стали жертвами війни, щодня відчуваючи її наслідки - як фізичні, так і психологічні.
За словами першої леді, історії визволення підтверджують, що здебільшого врятувати вдається дітей більш старшого віку, а "молодших, безпорадних, знайти та повернути значно важче".
Зеленська також розповіла кілька історій визволення українських дітей, до яких застосовували тортури в РФ. У зв'язку з цим вона закликала міжнародну спільноту та парламенти європейських країн докласти всіх зусиль для звільнення депортованих дітей, а також допомагати їм у психологічній реабілітації.
"Порівняно з Резолюцією 2495 (2023), яку Асамблея прийняла минулого квітня, сьогоднішній документ містить додаткові положення на захист українських дітей", - пояснила членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук, яка бере участь у зимовій сесії в Страсбурзі.
За її словами, у документі окрема увага приділяється підтримці внутрішньо переміщених дітей.
"Асамблея закликала держави-члени посилити політичну підтримку та підтримку гуманітарних організацій для захисту внутрішньо переміщених дітей... Асамблея закликала прийняти на рівні національних парламентів заяви та/або резолюції, що визнають депортації, насильницькі переміщення та невиправдані затримки з репатріацією українських дітей злочином геноциду", - наголосила Євгенія Кравчук.
Резолюція також містить наступні положення:
- необхідність інформування компетентних органів України про перетин кордону громадянами РФ, які незаконно усиновили чи встановили опікунство над українською дитиною;
- впровадження та подальше дотримання санкцій проти Росії та Білорусі, а також включення до санкційних списків осіб, причетних до депортації українських дітей;
- необхідність оцінити участь представників ЗМІ у пропагандистських кампаніях, організованих Росією та Білоруссю щодо депортованих українських дітей.
Разом з тим, ПАРЄ має на меті посилити співпрацю шляхом створення постійного комітету, який дозволить парламентарям сприяти покращенню становища дітей України, де б вони не перебували. До цього спеціальний профільний комітет Асамблеї збирався з цього питання в Парижі у грудні 2023 року.
Проєкт резолюції про становище дітей України, а також доповідь української делегації на сьогоднішньому засіданні ПАРЄ розробила Олена Хоменко, віцепрезидентка та очільниця спецкомітету ПАРЄ.
"Йдеться не лише про порятунок дітей під час війни, а й про створення нормального майбутнього для всіх українських дітей", - заявила Олена Хоменко у своїй доповіді на засіданні ПАРЄ,
Наразі в Україні працює створена Кабміном платформа "Діти війни", на якій розміщена інформація про щонайменше 19 546 українських дітей, які були депортовані з різних місць, і лише 388 із них вдалося повернути додому.
