16 листопада в Українському кризовому медіацентрі відбулася презентація проєкту – «Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія».
Мета проєкту – привернути суспільну увагу до питання системного розкрадання, привласнення, продажу, знищення українських культурних цінностей Росією, від часів російської імперії, СРСР й до сьогодення.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Майже всі російські музеї мають в своїх колекціях викрадені та незаконно вивезенні артефакти з України. Так, Третьяковську галерею прикрашають фрески з Михайлівського Золотоверхого собору, які вивезли в 1938 році на виставку і досі не повернули. Ермітаж наповнений золотом скіфських царів з українських курганів, а козацькі хоругви та клейноди, як трофеї, старанно заховані по російських музеях.
Привласнення Росією артефактів давньої української історії починається одночасно з розкопками в степах України – вже від другої половини XVIII ст. Однією з перших розграбованих пам’яток став Мельгунівський курган (Лита могила), що під Кропивницьким.
З утворенням 1859 року в Петербурзі державної установи – Імператорської археологічної комісії (ІАК) – проведення польових досліджень (розвідок й розкопок) з метою передовсім збагачення колекцій старожитностей імперської метрополії набуло офіційного характеру.
Від 1889 року Комісія стала єдиною установою, що видавала «відкриті листи» (дозволи) на розкопки. Відповідно до зарегламентованих правил усі виявлені знахідки представлялися на розгляд Комісії, члени якої й вирішували їхню подальшу долю. Тож зібрання музеїв столиць імперії активно поповнювалися. До того ж доволі часто власне російські дослідники отримували право працювати на українських археологічних об’єктах.
Після встановлення радянської влади на теренах України, практика роботи росіян з українськими пам’ятками і подальше вивезення артефактів продовжилась.
Значно спростило й пожвавило вилучення й привласнення росіянами археологічної спадщини і давньої історії України системне нищення українства перших десятиліть СРСР – переслідування інтелектуальної еліти, Голодомор, Великий терор, лінгвоцид тощо.
Місце репресованих кремлівською владою українських вчених часто посідали російські науковці, не гребуючи привласненням собі відкриттів, результатів досліджень, гіпотез, а інколи, й текстів попередників.
Чимало артефактів – джерел для реконструкції давньої історії України – вилучали з українських музеїв й передавали до Москви упродовж 1930-х рр.
Після анексії Криму у 2014 році, ці ласі в археологічному сенсі території, стали об’єктом «пильної уваги» російських дослідників. Здебільшого колекції російські окупанти незаконно вивозять на територію країни-терориста.
Нині, під час широкомасштабного російського вторгнення, маємо документальні свідчення про вилучення колекцій з музеїв, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, зокрема Криму, Херсонщини, Луганщини, Донеччини тощо.
Культурна спільнота має надію, що після перемоги України, в якості репарацій, всі культурні цінності будуть повернуті на свою історичну батьківщину. В рамках започаткованої інформаційної кампанії, буде системне перерахування і встановлення місцезнаходження краденої культурної спадщини України. Проєкт ініціювала «Спілка археологів України» за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.
