День пам’яті героїв Небесної Сотні у 2025 році: заходи на 20 лютого

У 2025 році ми вшановуємо пам’яті героїв Небесної Сотні з гаслом: “Герої першої перемоги у битві, що триває”, детальніше про заходи та події до цього дня у Києві.

Щороку 20 лютого відбувається вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні

Кожного року 20 лютого в Україні вшановують пам’ять героїв Небесної Сотні. Щоб відзначити події Євромайдану, які сталися десять років тому, в Києві запланована низка заходів — панахиди за загиблими героями, документальна виставка, акція “Ангели пам’яті”, екскурсія “Місцями Революції Гідності”  показ документального фільму про події тих днів, а також музично-поетична акція “Територія Героїв”.Меморіальні заходи до Дня Героїв Небесної Сотні в нашій країні відбудуться вже втретє в умовах повномасштабної війни з Росією. Національний музей Революції гідності 13 лютого оприлюднив програму заходів, присвячених вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. Організатори заходів просять відвідувачів утриматися від партійної символіки та політичних гасел. Та заохочують відвідувати меморіальні події, щоб пам’ять про Небесну Сотню та https://maidanmuseum.org/uk/node/3108.

Цьогоріч пам’ять про Героїв Небесної Сотні буде вшановуватися з гаслом: “Герої першої перемоги у битві, що триває”. Це гасло є суголосним із ключовою тезою двох попередніх років, з якою ми відзначали День Героїв Небесної Сотні: “Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни”.

Хто такі герої Небесної Сотні?

На дев’яту річницю Помаранчевої революції, яка була 21.11.2013 року, зібрався Євромайдан. Це було початком подій, які зараз відомі як Революція Гідності. Головною метою було повернення України на європейський шлях розвитку, вступ держави в правовий та економічний простір Європейського Союзу за допомогою укладання угоди про асоціацію з ЄС, яку відмовився підписати Віктор Янукович.

У ніч на 30 листопада стався жорстокий розгін протестувальників. Внаслідок зіткнень між українським народом і тодішнім режимом постраждали 112 активістів та 45 журналістів. Насильство, яке здійснила чинна влада, викликало значний спротив з боку громади. Вже наступного дня, 1 грудня, понад мільйон українців та небайдужих зібралися на Народне віче, що змінило хід історії нашої країни. 

Протистояння між учасниками Революції Гідності та режимом тогочасного президента Януковича тривало понад три місяці. Протягом цього періоду центр міста став осередком масового протесту громадян, які виступали проти поточної влади та її антидержавної політики. Послідовники Майдану облаштували велике наметове містечко, розмістили в ньому пункти обігріву та медичні пункти, також була побудована сцена та барикади, організовані загони самооборони. Територія Євромайдану стала центром опору силовим структурам, що були важелями впливу поточної влади.

22 січня 2014 року вважається датою початку смертей на ЄвроМайдані. Саме тоді внаслідок вогнепальних поранень у сутичках у центрі Києва трагічно загинули активісти — вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом, з очевидними слідами тортур, було знайдено тіло львів’янина Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року кількість загиблих сягала 9 осіб. Протягом періоду з 18 по 20 лютого загинуло ще понад 80 протестувальників. Усі вони тепер є частиною славетного пантеону борців за незалежність й свободу України.

Але днем пам’яті Небесної Сотні визнано саме 20 лютого 2014 року. Тоді під час сутичок у центрі столиці загинула найбільша кількість людей – 48. Разом з іншими 54 загиблими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами ЄвроМайдану, які загинули навесні 2014 року, їх проголосили Героями Небесної Сотні. Серед загиблих героїв були люди всіх соціальних статусів, від пенсіонерів та студентів до успішних підприємців. Наймолодшому учаснику Майдану Назарієві Войтовичу було всього лише 17 років, а найстаршому Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки.

Тепер щороку 20 лютого — це не просто офіційна подія в календарі, а особливий момент, коли відбулася незворотна зміна у відносинах між владою і суспільством. Момент, коли зламалися старі корупційні шаблони та сформувалась чітка політика протидії спрямованості на Росію в зовнішньополітичному курсі. Ціллю Революції Гідності було досягнення свободи та демократії, й це коштувало нам кривавої жертви Героїв Небесної Сотні.

Алея героїв Небесної Сотні

Під час мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років, які отримали назву Революція гідності, на ділянці Інститутської вулиці від Ольгинської вулиці до Майдану Незалежності стався масовий розстріл активістів Євромайдану. Загиблих від 20 лютого 2014 року героїв почали називати Небесною сотнею, а вулиця, де сталися найбільш криваві події того року, стала місцем вшанування їх пам’яті. Майже одразу після цього почали надходити пропозиції щодо перейменування вулиці на честь Героїв Небесної Сотні.

20 серпня 2014 року Київська міська державна адміністрація розпочала громадське обговорення щодо можливості перейменування Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні. Обговорення завершилося успішним прийняттям данної пропозиції, «за» висловилися 1614 людей (61 %). Однак увіковічнити подвиг небесної сотні одразу не вдалося, й внаслідок дебатів на засіданнях комісії з питань культури та туризму 6 листопада та Київради 20 листопада 2014 року було ухвалено рішення перейменувати невелику частину Інститутської вулиці на Алею Героїв Небесної Сотні. Це рішення набуло чинності 30 січня 2015 року.

Яке значення має день пам’яті героїв Небесної сотні?

Гідність людини є однією з найвагоміших соціальних цінностей, закріплених у статті 3 Конституції України, разом з її життям, здоров’ям, честю, недоторканністю і безпекою. Визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є фундаментальною основою свободи, справедливості та загального миру – що не одноразово проголошується в міжнародних правових актах. 

Право на самовизначення, гідність, честь та свободу є головними цінностями українців. Ці риси впродовж століть та часів об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України. Саме завдяки звитяжній боротьбі наших співвітчизників сталася Українська революція 1917–1921 років та повстання 1920–1930-х у Холодному Яру. Цими рисами вирізнялися бійці Української повстанської армії, учасники дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції та наостанок Революції Гідності.

Під час повномасштабної війни з Росією ми маємо частіше згадувати доленосні події тих днів, адже саме вони є символом нашої боротьби та нескореності. Сьогодні Майдан — це не лише назва місцевості,  це справжній символ Свободи для всіх громадян України. А Революція Гідності — наймасштабніший протест, який показав що вся країна може об’єднатися заради спільної мети: боротьби за свої права і демократичний європейський вибір.

Вшанування пам’яті загиблих учасників революції гідності у 2025 році

“Важливо, щоб усі наші заходи, акції, діяльність щодо збереження історії про Майдан та Небесну сотню, перетворилися у культуру пам’яті. Адже розуміння тяглості та глибини історії – ключове у нашому сьогоденні”, – наголосив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Як й минулого року він наголошує на важливості гідно провести день Героїв Небесної Сотні у 2025 році, тому що Росія досі не припиняє спроб спотворити пам’ять про події Майдану. Це день вшанування не тільки тих 107 героїв Революції Гідності, але й усього Небесного Воїнства, яке віддало своє життя за нашу країну. 

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, наголосив, що Революція Гідності залишається частиною сучасності, оскільки її неможливо відокремити від війни. Він підкреслив, що нинішня війна, яка щодня забирає життя українців, почалася зі спроби Путіна знищити свободу, гідність і європейський вибір України. Російська агресія розпочалася ще під час подій на Майдані, коли проти мирних громадян були вчинені злочини.

На думку Тиліщака, події Майдану нагадують, що агресор не припинив своїх дій і не зупиниться, а саме солідарність, виявлена українцями тоді й у перші роки війни, не дозволила Путіну здійснити його намір – знищити українську націю. Він наголосив на важливості пам’ятати та усвідомлювати ціну, яку українці заплатили за свою свободу.

Коли вшановують пам’ять героїв Небесної Сотні?

З лютого 2015 року з метою увічнення пам’яті героїв в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні. 17 лютого 2021 р. Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та потужним виявом національної ідеї свободи.

Згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” 20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. 

За проявлений патріотизм, мужність та героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, а також самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, загиблим надане посмертне звання “Герой України” та нагорода “Золота Зірка”. Троє іноземців, які також належать до Небесної Сотні, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Задля увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на державному рівні Кабінет Міністрів України зробив розпорядження “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року” від 23 серпня 2017 року №574-р. Це розпорядження регламентує порядок дій та заходів зі вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Відповідно до нього до Дня Героїв Небесної Сотні в навчальних закладах, військових частинах, закладах культури мають відбутися наукові, науково-практичні конференції, круглі столи, семінари, тематичні інформаційні, навчально-виховні, культурно-мистецькі та інші заходи.

У зв’язку з цим, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності та Український інститут національної пам’яті щороку готують інформаційні матеріали для використання в освітньому просторі та у закладах культури, а також для підготовки тематичних заходів, промов і звернень урядових посадовців, публікацій у засобах масової інформації, організації зустрічей з учасниками Революції Гідності.

Програма заходів до Дня Героїв Небесної Сотні

Волонтерка, медик Майдану та керівниця медичного напряму БО БФ “КОЛО” Ірина Солошенко зазначила, що події Майдану були неминучими, адже саме тоді вирішувалася доля України. За її словами, це був вибір: боротися за Незалежність або ні. Вона нагадала, що такі ж думки виникали ще 11 років тому, коли все тільки починалося, і було чітке усвідомлення важливості боротьби.

Солошенко поділилася особистими спогадами, що щоразу, коли вона перебуває на алеї, де розташовувалися барикади, або біля Будинку профспілок, її думки повертаються до подій 18-19 лютого 2014 року. Вона наголосила на необхідності винести уроки з цих подій, адже ця історія залишається живою. Поки є її учасники та збережені спогади, їх потрібно вивчати, дізнаватися і зберігати для майбутніх поколінь.

18 лютого

• 12:00 – 13:00, перетин вул. Грушевського, 28 і Кріпосного провулка (Київ) – Вшанування загиблих 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку. Організатори: Громадський Рух “Українська Патріотична Альтернатива”, Національний музей Революції Гідності.

• 16:00, Михайлівський Золотоверхий собор – Панахида за Небесною Сотнею.

• 17:00 – 18:00, середмістя Києва – Хода пам’яті на вшанування Героїв Небесної Сотні (маршрут: Михайлівська площа – вул. Трьохсвятительська – вул. Хрещатик – алея Героїв Небесної Сотні). Організатори: ГО “Родини Небесної Сотні”, Національний музей Революції Гідності.

• 18 лютого – 4 березня, на розі вул. Грушевського та алеї Магдебурзького права – Мартиролог учасників Революції Гідності та загиблих у війні (2014–2025). Інформаційний цифровий стенд для вшанування пам’яті загиблих киян-захисників.

19 лютого – 2 березня

• Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7) – Виставка “Шлях України до ЄС в ілюстраціях, плакатах, арттворах”. Організатори: Офіс віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, «Association4U», Національний музей Революції Гідності.

20 лютого

• 10:00–11:30, Екуменічний храм Архистратига Михаїла (алея Героїв Небесної Сотні, 6) – Церемоніал вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності.

• 11:00 – 12:00, алея Героїв Небесної Сотні – Щорічна акція “Ангели пам’яті”.

• 12:00, майдан Незалежності – Відкриття виставки “Герої: Майдан, Війна, Пам’ять…”.

• 12:30 – 14:30, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – Музично-поетична акція “Територія Героїв”.

• 15:00 – 17:00, Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6) – Показ документального фільму “Україна. Майдан. Перезавантаження” (пам’яті Руслана Ганущака).

Екскурсії

• 15 лютого, 11:00 – 13:00, Михайлівська площа – Екскурсія “Місцями Революції Гідності. Хроніка подій”.

• 27 лютого, 16:00 – 18:00, біля погруддя Тараса Шевченка перед КМДА – Екскурсія “Місцями Революції Гідності. Ініціативи Майдану”.

Виставки

• 16 січня – 4 березня, Львівський історичний музей – Виставка “Земні шляхи Небесної Сотні”.

• 23 січня – 28 березня, Державний політехнічний музей КПІ – Виставка “Із полум’я зродились”.

• 6 лютого – 23 березня, Дніпропетровський національний історичний музей – Виставка “Протест/Архітектура. Барикади і намети: світ і Україна”.

• 19 лютого – 31 березня, алея Героїв Небесної Сотні (Київ) – Документальна виставка “Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії”.