Занепокоєння та розгубленість: головні емоції після 60-ї Мюнхенської конференції

2024 року ювілейна Мюнхенська безпекова конференція (МБК) зібрала близько 150 лідерів держав і урядовців - від США і Китаю до М’янми і Танзанії, а також очільників міжнародних організацій.

60 років потому учасники ключового безпекового форуму мали вчергове фокусуватися на загрозах з боку Росії, правонаступниці Радянського Союзу. 

Цьогорічний звіт організатори Мюнхенської конференції презентували під назвою “Lose-Lose?” ("Програють усі?"), фактично констатувавши найбільшу кризу у системі глобального порядку і колективної безпеки з часів закінчення Другої світової війни.

До того ж, відкриття безпекового форуму 16 лютого збіглося з двома трагічними подіями: відходом українських військ з Авдіївки на Донеччині після понад чотирьох місяців героїчної оборони та вбивством найвідомішого російського опозиціонера Олексія Навального в колонії.

Україна у центрі уваги

Більшість дискусій у Мюнхені так чи інакше стосувалася “українських питань”: ситуації на полі бою напередодні другої річниці повномасштабної агресії Росії, затримки з ухваленням великого пакета американської допомоги, а також очікувань Києва від майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні.

Збереження уваги до України на рівні попереднього року підтвердив Олексій Гончаренко, один з чотирьох представників українського парламенту на цьогорічній МБК, в ексклюзивному коментарі Kyiv Post.

“Головною темою була Україна, зокрема, війна проти нашої держави, перспективи на шляху до НАТО, роль США… Ізраїль і ситуація навколо Сектора Гази були, але, очевидно, у якості другої теми”, - розповів нардеп.

Втім, у перший день форуму тема України майже не звучала, каже Ірина Павлова, спеціальна кореспондентка Kyiv Post, яка живе в Німеччині.

“А їхній звіт на тему “Lose-Lose?” мене дуже здивував і розчарував, тому що в Європі вже другий рік йде війна… І у мене склалося враження, що організатори та учасники конференції включили якийсь ігнор щодо України”, - розповіла кореспондентка.

Другий день МБК - головний для України

Але ситуація кардинально змінилася вже на другий день, який розпочався виступом канцлера Німеччини Олафа Шольца на головній сцені. 

“Після нього на сцені з'явився президент Зеленський. Йому аплодували стоячи навіть до того, як він почав говорити. Це був потужний виступ, не дивлячись на те, що президент України трохи заплутався... В цілому він наголошував на важливості відновлення світового порядку і перемоги над Путіним”, - продовжила Ірина Павлова.

У своїй промові український лідер заявив, що "2024 рік повинен стати часом повного відновлення світового порядку, заснованого на правилах".

А для того, аби "зробити безпеку знову реальністю", міжнародна спільнота повинна мати спільне бачення щодо подальшої долі кремлівського лідера Владіміра Путіна.

"Попереду в нього лише два варіанти: опинитися на лаві підсудних у Гаазі або бути вбитим кимось із його ж поплічників, які зараз убивають для нього", - сказав Зеленський. 

Разом з тим, він вчергове нагадав західним лідерам, що "тримання України у штучних дефіцитах зброї дає змогу Путіну адаптуватися до наявної інтенсивності війни".

"Це самопослаблення демократії з плином часу нівелює досягнуті нами спільні успіхи", - сказав президент України, наголосивши: "Ми всі повинні робити не щось, а все можливе для поразки агресора".

"Будь ласка, пам’ятайте всі, що диктатори на канікули не йдуть. Ненависть не знає пауз. Ворожа артилерія не замовкає через процедурні негаразди. Воїни, які протистоять агресору, потребують достатньої сили", - зазначив Зеленський, відкрито апелюючи до затримки рішення щодо допомоги Україні на рівні Палати представників, яка наразі пішла на двотижневі канікули.

"Будь ласка, не питайте Україну, коли закінчиться війна. Питайте в себе, чому Путін досі здатний її продовжувати", - резюмував він.

Пізніше того ж дня український лідер ще більш безапеляційно висловився щодо американської підтримки, якої наразі "Україна та всі наші воїни потребують та дуже очікують".

"Ми дуже розраховуємо на це позитивне рішення Конгресу. Для нас цей пакет життєво важливий. Ми не розглядаємо на сьогодні альтернативи. Тому що розраховуємо на Сполучені Штати як на нашого стратегічного партнера, і що вони залишаться стратегічним партнером. А якщо ми говоримо про альтернативу, це означає, що це не наш стратегічний партнер", - пояснив Зеленський на спільній пресконференції з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс за підсумками двосторонньої зустрічі у Мюнхені.

"Безумовно, основним днем для України була субота [17 лютого]. І виступ президента України, який відбувся одразу після виступу канцлера Німеччини - країни, яка "хостить" конференцію, задав тон. Президент України насправді працював на конференції увесь день, проводячи двосторонні зустрічі", - розповіла Євгенія Кравчук, українська парламентарка від партії Зеленського, яка отримала особисте запрошення на МБК.

Нардепка також звернула увагу на те, що на порядок денний безпекового форуму наклалися новини про вбивство Навального, тож Києву було важливо їх правильно комунікувати.

"Не просто казати: "Ну, ми ж вас попереджали, що Путін не зупиниться..." Найкращою відповіддю демократичних країн буде підтримка України, бо тільки наша перемога може відновити справедливість. І, як на мене, цю тезу дуже правильно чітко використав у своїй комунікації президент України", - сказала Кравчук.

Окрім перемовин із Камалою Гарріс, український лідер на полях конференції поспілкувався з прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, очільником уряду Нідерландів Марком Рютте, президентом Чехії Петером Павелом, новообраними лідерами Фінляндії і Гватемали Александром Стуббом і Бернардо Аревало, делегаціями від обох палат Конгресу США, а також виконавчим директором Google і Alphabet Inc. Сундаром Пічаї та засновником Fortescue Metals Group Ендрю Форрестом.

Нарівні з Зеленським амбасадором "український питань" у Мюнхені виступав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який взяв участь, зокрема, у панельній дискусії з промовистою назвою "Боротьба з втомою: все, що потрібно для перемоги України".

"Ера миру в Європі минула" - попередив він усіх скептиків і тих, хто досі має сумніви щоо того, що у разі поразки України Кремль продовжить агресію проти інших європейських держав. 

"Щоразу, коли українські солдати відходять з українського міста через брак снарядів - думайте про це не лише в контексті миропорядку і демократії. Думайте про те, що це означає, що російські солдати стали на кілька кілометрів ближче до ваших міст, ваших, домівок, ваших родин і ваших дітей. І якщо ви подивитеся з цієї точки зору, то знайдете гроші", - сказав Кулеба на тлі рішення Києва відвести війська від Авдіївки для збереження особового складу і покращення українських позицій.

"Говорячи такі важливі слова на цій панельній дискусії, Кулеба виглядав занепокоєним... Загалом його настрій дуже відрізнявся у порівнянні з минулим роком", - описала свої враження від виступу укранського топ-дипломата кореспондентка Kyiv Post.

За словами Кравчук, на полях МБК також відбулася дуже важлива зустріч очільника українського МЗС із китайським колегою Ван Ї, під час якої обговорили двосторонні відносини, торгівлю, необхідність встановлення справедливого і стійкого миру в Україні, а також майбутній Глобальний саміт миру у Швейцарії.

Загалом від України участь у конференції взяли: президент Зеленський і п'ятеро членів його команди, в тому числі керівник Офісу президента Андрій Єрмак, заступники Єрмака Ігор Жовква, Роман Машовець, Андрій Сибіга, міністр Кулеба, віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, а також чотири народних депутати.

"Думаю, жодна країна, окрім Сполучених Штатів і самої Німеччини, не мала стільки спікерів", - зазначила нардепка Кравчук.

Головні адвокати інтересів України у Мюнхені

У числі найбільш активних прихильників України на Мюнхенській конференції-2024 співрозмовники Kyiv Post виділили Німеччину, Данію, Швецію, Велику Британію, Канаду, а також найближчих партнерів - Естонію, Латвію і Литву.

"Я живу в Німеччині і бачу, що її ставлення змінилось радикально. Шольц виступав набагато впевненіше, з набагато чіткішими меседжами щодо України. На жаль, про перемогу України він так і не сказав... Але про це сказав Борис Пісторіус, німецький міністр оборони, у фразі "until Ukraine's victory" (доки Україна не переможе), - розповіла Ірина Павлова.

Парламентар Гончаренко також відзначив прогрес у розумінні Берліном важливості підтримки України у протистоянні російській агресії.

"У Німеччині відчули проблему, зрозуміли її і вже роблять якісь кроки... Я спілкувався з політиками від різних партій, урядовцями, генералами, бізнесменами - вони об'єднані у цьому питанні, розуміють виклики", - сказав він.

На думку спеціальної кореспондентки Kyiv Post, цьогоріч у контексті підтримки України особливо запам'ятався виступ прем'єрки Данії Метте Фредеріксен.

"Вона прямолінійно, але дипломатично висловилася зі сцени щодо того, що Європа не має говорити, що робить все можливе для допомоги Україні, тому що це неправда. І від імені Данії оголосила про рішення передати Україні всю артилерію, закликавши інші країни зробити те саме зі своїми запасами", - додала Ірина Павлова.

Нардепка Кравчук, своєю чергою, відзначила трансформацію початково мирного економічного Європейського союзу у блок про колективну безпеку.

"Чіткі меседжі були від наших найближчих партнерів - США, Канади, Великої Британії, країн Європи, особливо Данії, яка запропонувала також чіткі речі... Загалом вже є розуміння, що коли у європейській країні йдуть витрати на оборону, а частина з цих грошей надається Україні, то це інвестиція у власну безпеку", - пояснила вона.

Кравчук також звернула увагу, що на полях МБК були підписані меморандуми, які стосуються спільного виробництва зброї, зокрема з німецьким концерном Rheinmetall. Окрім цього, домовленності спільно створювати підприємства з виробництва боєприпасів зафіксовані в двосторонніх угодах з Німеччиною і Францією.

"Окремо були зустрічі, де ми домовилися про оборонні пакети з кількома державами - там і про артилерію, і про артилерійські снаряди 155-го калібру... Великі пакети є, але поки не прийшли, не можу сказати. А також про гаубиці, і про виробництво, і співвиробництво", - резюмував президент Зеленський за підсумками участі у МБК.

"Незрима присутність Трампа"

За словами співрозмовників Kyiv Post, найбільшими скептиками щодо України залишаються конгресмени-трампісти.

"Абсолютне відчуття у всіх: хоч Трампа і не було на конференції, але все одно він був на ній незримо присутній", - розповіла Кравчук.

Павлова додала, що "привид Трампа" дуже відчувався в промовах європейських лідерів: "Вони говорили про створення функціонального НАТО без США, збільшення видатків бюджету на сектор безпеки і оборони до щонайменше 2% від ВВП... Тобто розуміння загрози з боку США існує, і європейські лідери намагалися хоча б словесно його адресувати під час конференції".

Окрім цього, за словами Гончаренка, участь у безпековому форумі брала низка країн, для яких тема України набагато менш цікава.

"Був міністр закордонних справ Китаю, представники Індії, країн Глобального Півдня... Вони взагалі про це [Україну] мало говорили, бо у них - свої теми і свої питання", - зазначив Гончаренко.

Нардепка Кравчук додала, що представники країн Глобального Півдня були фактично єдиними, хто досі радить Україні шукати "мирне рішення".

"Якщо говорити про меседжі, які видаються дивними... З того, що я чула, це була президентка Танзанії, яка прямо таке говорила. Тож нам варто сконцентруватися на країнах Глобального Півдня. Але робота має бути абсолютно з усіма країнами, оскільки відбуваються вибори, кадрові зміни...", - пояснила вона.

Чого чекати Україні в найближчому майбутньому?

Усі співрозмовники Kyiv Post відзначили, що на цьогорічній Мюнхенській конференції панувала атмосфера занепокоєння і розгубленості.

"Загалом враження доволі песимістичні. Сполучені Штати дуже занурені у власну внутрішньополітичну боротьбу. Перспективи пакету підтримки для України туманні. Плюс заяви кандидата в президенти Трампа бентежать європейців. Тому таке занепокоєння... В цілому на конференції не прозвучало якихось нових ідей і важливих повідомлень, що шкода, тому що це найбільший такий форум у світі", - поділився враженнями нардеп Гончаренко.

За його словами, наразі шанси на ухвалення військової допомоги Україні з боку США є: "Це реальні шанси, можливо, п'ятдесят на п'ятдесят... А от шанси на пряме фінансування українського бюджету, на жаль, дуже низькі".

Євгенія Кравчук зазначила, що і президент Зеленський, і українські представники на МБК спілкувалися з членами Палати представників - вони всі, включаючи республіканців, запевнили, що питання щодо ухвалення великого пакета допомоги Україні буде вирішене.

"Є різні процедурні моменти... Якщо спікер Джонсон не винесе цей законопроект на голосування, є інші шляхи... Але остаточного рішення, у якому варіанті він буде проголосований, немає. Палата представників повернеться до пленарних засідань з 26 лютого, і буде розглядати... Проте в них буде й більш екстрене завдання - продовження фінансування роботи уряду для уникнення чергового шатдауну, оскільки терміни попередніх законопроектів закінчуються 1 і 8 березня", - сказала парламентарка.

Гончаренко також розповів, що "станом на цю хвилину, запрошувати нас в НАТО ніхто не збирається", і на цю тему не хочуть говорити навіть під час спілкування в кулуарах.

"Взагалі навіть говорити про запрошення чи членство України в НАТО наразі не хочуть. Але це питання треба піднімати постійно... Я, наприклад, запитав у Олафа Шольца, який мав перший виступ на головній сцені, щодо членства України в НАТО - на жаль, він пішов від відповіді. Це саме питання я поставив [Держсекретарю США] Ентоні Блінкену, і він також пішов від відповіді... Але боротися за це точно треба", - сказав він.