Поглиблений аналіз системи ППО України, унікальність і ефективність нашої протиповітряної оборони в порівнянні з іншими країнами.

Закрите небо: як працює українська протиповітряна оборона?

Хоча постійні повітряні тривоги вже стали рутиною для жителів України, за нашим спокоєм й безпекою стоять справжні титани — сили протиповітряної оборони України. Походи в укриття не є вже чимось незвичним, а новини про можливий рекетний удар сприймаються скоріш як поганий прогноз погоди. Все це стало можливим завдяки підтримці наших міжнародних партнерів та постійному вдосконаленню систем ППО.

Advertisement

Українська протиповітряна оборона — це система заходів, спрямованих на захист України від усіх цілей, що порушують повітряний простір країни. В той час протиракетна оборона — націлена конкретно на захист від балістичних ракет, зокрема тих, що несуть ядерний заряд. ППО та ПРО дозволяють захищати цивільні та військові об'єкти нашої держави від нападу ворожих повітряних сил.

Протиповітряна оборона України — це передусім зенітно-ракетні комплекси, зенітно-артилерійські та радіотехнічні війська. Комплекси складаються з дрібніших елементів, таких як радари, пускові установки, командні пункти, транспортні машини та самі ракети. Силами протиповітряної оборони України керує командування повітряних Сил ЗСУ. Численні відео з навчань та остання статистика показують ефективність української протиповітряної оборони у протистоянні з агресією Росії.

Advertisement

Робота повітряних сил як складова оборони України

Протиповітряна оборона є важливою складовою оборони України. Вона об'єднує системи зенітно-ракетних комплексів, авіацію України та радіотехнічні війська для запобігання вторгненню противника в наш повітряний простір. Вся Україна розділена на умовні сектори. Наразі їх біля десяти. У разі виникнення будь-яких загроз, регіональні підрозділи ППО кожної конкретної області мобілізуються та стають до захисту. Таким чином створюється так звана «парасолька» над певною територією.

Advertisement

У разі виникнення будь-яких загроз на фронті працює протиповітряна оборона сухопутних військ, включаючи протиракетну оборону. Засоби протиповітряної оборони постійно модернізуються для більш ефективного захисту держави від можливих атак. В тому числі йде постійне впровадження новітніх зразків зброї, завдяки отриманню комплексів з великою дальністю від наших партнерів. Модернізація та збільшення кількості систем ППО є однією з ключових стратегічних проблем, на які спрямовані зусилля нашої держави. 

Цілеспрямована підготовка персоналу і постійне вдосконалення технічного забезпечення дозволяють українській протиповітряній обороні бути готовою до будь-яких викликів і завдань, які можуть виникнути на сучасному полі бою. Наразі війська ППО країни та Києва здатні уражати всі сучасні засоби повітряного нападу за будь-яких погодних умов та незалежно від часу доби. 

Advertisement

"Київська протиповітряна оборона, завдяки симбіозу високотехнологічних систем малого, середнього і великого радіуса дії, а також розгалуженій мережі маршрутів дії мобільних груп, дає змогу перехоплювати всю номенклатуру засобів ураження, які застосовуються російськими окупантами. Єдина ракета, яку поки що київська ППО не перехоплювала, — це Х-22/32. Та й то тому, що вона поки що не залітала в зону дії ЗРК Patriot або SAMP/T", - зазначив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

Що входить у систему протиповітряної оборони України? 

Розвідка і спостереження за повітряним простором є нагальною необхідністю. Ми всі звикли отримувати миттєві новини про пуски ракет й слідкувати за рухами ворожої авіації та дронів в режимі реального часу. Це можливо саме завдяки продуманій системі радіолокаційного спостереження оптико-локаційними станціями. Після того, як ракету або літак противника виявлено, його політ відстежується, щоб визначити напрямок, висоту та швидкість. Після виявлення можливої загрози черговий повітряних сил ЗСУ повинен протягом трьох хвилин зробити телефонний дзвінок по спецзв'язку. Далі вже місцева влада вмикає сирену, що й слугує сповіщенням про загрозу атаки з повітря.

Advertisement

Щоб збити літак чи іншу повітряну загрозу нашими ракетами, потрібно відправити їх не туди, де літак зараз, а туди, де він з'явиться через деякий час. При цьому ціль противника, скоріше за все, буде ще й маневрувати, а це тільки більш ускладнює задачу. Зазвичай, задачі потрапити точно в ціль перед повітряними силами й не стоїть, ракеті потрібно підлетіти досить близько, щоб спрацював дистанційний підривник. Тоді ворожий повітряний засіб, хай то буде літак чи БПЛА, потрапить у хмару уламків, що змінить його курс чи призведе до падіння. Найсучасніші зенітні ракети можуть працювати за принципом hit-to-kill, тобто потрапляти точно в ціль, а не вибухати поруч. Іноді такі ракети навіть не мають бойової частини, а ціль знищується лише завдяки прямому попаданню.

Advertisement

Чинний речник ПС ЗСУ також зауважує, що наша система ППО стала ефективніше збивати більшість типів ракет, які застосовує ворог. "Калібри", Х-101, Х-555 та керовані авіаційні ракети -59 - це ті типи загроз, з якими нам стало простіше справлятися. На жаль інші, такі як Х-22, Х-31, ракети "Онікс", ракети оперативно-тактичних комплексів "Іскандер", наші засоби не можуть ефективно збивати. Окремі мобільні вогневі групи також далеко просунулися в збитті дронів типу "Шахед". Вони використовують тепловізори, прилади нічного бачення, прожектори та крупнокаліберні кулемети для ураження БПЛА та збиття їх ще на підльотах до міст й стратегічних об'єктів. 

Зенітно-ракетні комплекси та інші види ППО: що ми маємо на сьогодні?

Попри те, що більшість наших засобів ППО застаріли, ми маємо один з найпотужніших арсеналів в Європі. На відміну від наших західних сусідів, які майже не мають власних систем для захисту повітряного простору та цілковито розраховують на інтегровану систему протиповітряної оборони НАТО.

Наявні в них протиповітряні комплекси радянського зразка, що залишилися від Організації Варшавського договору (ОВД), не можуть бути інтегровані до системи оборони НАТО. Тому передача цих систем Україні є більш доцільною, ніж беззмістовне зберігання в ангарах. До того ж Україна потенційно захищає від атак й небо Західної Європи, адже знаходиться на шляху авіації та ракет країни-агресора.

Фото: Зенітно-ракетний комплекс Бук-М1

З відкритих джерел відомо, що на озброєнні ЗСУ перебувало достатньо багато зенітно-ракетних комплексів Бук-М1, С-125 та С-300, а також їхні модернізовані версії. Всі ці комплекси розроблені ще у 60-80-і роки минулого століття та мають радянське походження. Більшість з них пройшли оновлення та модернізацію, тому принципи їх роботи трохи змінилися та оновилися відповідно до сучасних стандартів. На початок 2022 року сили Повітряної Оборони налічували близько 35 дивізіонів.

Один дивізіон має у складі від двох до чотирьох батарей та пункт управління й радіолокації. Зазвичай кожна батарея складається з трьох ЗРК по 4 пускових установки. Тобто, середній бойовий залп такої батареї — до 12 ракет, а для наступного залпу й перезарядження їй потрібно менш як 5 секунд.

Тому, коли під час повітряної тривоги чутно цілу серію залпів, з високою ймовірністю можна сказати, що це працюють наші сили ППО. Збита ворожа ракета в нічному небі схожа на обернений салют, який сиплеться згори вниз. 

Система ППО може складатися з:

  • Стаціонарних радарів контролю повітряного простору
  • Стаціонарних зенітно-ракетних комплексів
  • Рухомих зенітно-ракетних комплексів
  • Зенітної артилерії
  • Літак ДРЛВ (дальнього радіолокаційного виявлення)
  • Винищувачів-перехоплювачів
  • Кораблів ППО

Як підтримується готовність системи протиповітряної оборони в екстрених ситуаціях? 

Наземна Українська ППО в березні-квітні 2024 продемонструвала свою ефективність, збивши або пошкодивши кілька російських літаків і поставивши під сумнів уявлення про перевагу рф у повітрі. Це стало можливо завдяки регулярним тренуванням та злагодженням. Україна, яка зазнає регулярних обстрілів з боку Росії всіма наявними у ворога видами озброєння, вкладає значні зусилля у підготовку власних сил ППО. 

У бойових стрільбах з використанням широкого спектра зенітно-ракетних комплексів (ЗРК С-300 різних модифікацій, «Бук», «Тор», «Оса-АКМ» та інших) регулярно беруть участь підрозділи Протиповітряної оборони Сухопутних військ та Зенітно-ракетні війська Повітряних сил ЗСУ. Також всі ЗРК, які пройшли глибоку модернізацію на вітчизняних підприємствах, проходять обов'язкові випробування для виявлення недоліків та можливих збоїв. 

Відпрацювання системи багатоешелонної протиповітряної оборони країни вкрай важливе для злагодженої роботи всіх підрозділів при повітряних загрозах. Такі тренування дають військовим не тільки можливість краще освоїти іноземну техніку, а також визначити завдання для розробки нових засобів протиповітряної оборони.


Система протиповітряної оборони IRIS-T українських військових

Українська система ППО вже взяла на озброєння одні із найсучасніших іноземних зенітних ракетних комплексів у світі – IRIS-T, NASAMS, Crotale, Aspid, Avenger, Gepard, Patriot та SAMP/T. З часом їх ставатиме все більше, очікується, що ці новітні системи повністю замінять старий парк радянської техніки.

Саме тому Повітряним силам потрібні вмотивовані захисники та захисниці, які хочуть опановувати західну зброю та ставати на варті українського неба. Це гарний стартовий майданчик для перспективної та високооплачуваної служби, куди можуть податися всі охочі. 

Яка роль США у розвитку та підтримці української протиповітряної оборони?

Американський комплекс Patriot станом на зараз фактично є однією з найефективніших систем ППО західного зразка у світі. Він призначений для ураження цілей на середній висоті та може збивати крилаті та балістичні ракети, літаки та безпілотники, причому, у великій кількості.


Американський комплекс Patriot

За оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень, зараз на озброєнні військово-повітряних сил України є орієнтовно 564 зенітні системи. Це й комплекси ППО Patriot, й IRIS-T, й NASAMS, й модернізовані радянські системи малого радіуса дії. Це порівняно багато для захисту національної безпеки, якщо врахувати, що решта країн Європи разом узяті мають лише близько 1600 систем ППО.

Президент регулярно проводить перемовини з нашими іноземними партнерами про постачання новітніх систем озброєння. Завдяки плідній співпраці з США систему засобів зенітних ракетних військ поповнила така система як NASAMS з американським радаром. Його використовують в понад 10 країнах світу. ЗРК може збивати безпілотники, ракети, літаки та гелікоптери в радіусі до 40 кілометрів й все це завдяки своїй дальності.

Ще один ЗРК американського виробництва, який союзники надавали Україні – Hawk. Він належить до минулого покоління ЗРК: США та країни НАТО активно використовували його під час холодної війни, тому фактично він належить до минулого покоління засобів озброєння. При цьому навіть такі комплекси значно посилюють українську ППО та допомагають нам протистояти атакам ворога. ЗРК Hawk здатний вражати цілі у радіусі 45-50 кілометрів.

Які задачі стоять перед командуванням ППО України?

Росія регулярно проводить тренувальні та бойові польоти, щоб покращити свою військову майстерність та виявити розташування наших сил ППО. З цим пов'язана велика кількість повітряних тривог, які виникають щоденно, змушуючи ППО України завжди бути напоготові. Пропаганда ворога поширює інформацію, буцімто Росія вже давно знищила нашу повітряну оборону, але саме завдяки ефективній роботі наших захисників літаки противника перестали вторгатися на територію України.

На жаль, це змусило сили ворога шукати нові шляхи для атак та застосовувати ракети великої дальності, які Росія може запускати зі своєї території чи акваторії Чорного моря. Велику загрозу також становлять кораблі противника, виведені на бойове чергування, адже пуски їхніх ракет теж неможливо завчасно передбачити. На сьогодні єдиним гарантом того, що Росія не буде продовжувати ракетні обстріли, є наша перемога.

Проте, поки що не варто очікувати швидкої поразки ворога, куди більш важливо зосередитися на модернізації власних систем ППО та злагодженій роботі наших повітряних сил. Найкращий практичний досвід застосування методу "закритого неба" демонструє ізраїльська система Iron Dome («Залізний купол»). Над її розробкою працювала компанія Rafael Defense Industries за участю американських фахівців.

Війна в Україні висвітлює проблеми, з якими стикається НАТО у збереженні переваги у повітрі перед лицем боєздатних систем ППО. Заходу та США доводиться визнати нагальну потребу в малопомітних літаках та покращення своїх можливостей радіоелектронної боротьби для передового захисту від можливої агресії в їхню сторону. Крім того, вразливість критичної інфраструктури до повітряних атак підкреслює важливість інвестицій у захищеність таких об’єктів, для чого й необхідна потужна ППО. Очікується, що з продовженням війни протиповітряна оборона відіграватиме все більшу роль, впливаючи на розвиток наземної війни та загальний результат військового конфлікту.

Зараз Україна стала свого роду випробувальним полігоном для сучасних воєнних технологій. Постачальники новітніх систем озброєння можуть одразу оцінити, як працюють їх творіння в умовах складних викликів та задач, зумовлених активною фазою війни з Росією.