Харчі – основа будь-якої армії. Та армія, яка краще годує q забезпечує всім необхідним своїх солдатів, воює значно ефективніше. В Україні закупівлі харчів для армії завжди були притчею во язицех, оскільки неодмінно супроводжувалися корупційними скандалами.
У 2023 році у відставку був відправлений міністр оборони Резніков, який раніше опинився в центрі корупційного скандалу з закупівлями харчів для армії, коли одне яйце було оцінене в 17 гривень (майже 0,5 долара при вартості десятка яєць на оптовому ринку трохи більше 1 долара). Міністр намагався якось пояснити таку ціну, але скандал тільки розгорався. А невдовзі виник новий скандал – одна з власниць фірм-постачальників їжі для ЗСУ скуповувала нерухомість у Хорватії, зокрема готелі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В 2022 році кількість українських оборонців зросла в кілька разів – з 250 000 до майже мільйона, і, відповідно, зріс обсяг продуктів, на яких можна «заробити».
Юрій Ніколов, журналіст-розслідувач, який викрив та опублікував схему закупівлі яєць по 17 гривень, розповів KyivPost, що корупційна складова в майже 50 мільярдах гривень закупівель для армії може складати до 25-30%. Ці кошти використовуються непрозоро, і з них орієнтовно як мінімум 10 мільярдів гривень (приблизно 250 мільйонів доларів) із різних причин неналежно витрачається (або переплачується через завищені ціни).
Як це відбувається, добре видно на прикладі актуального плану закупівель їжі військовими кафедрами кількох університетів. Вказана в цьому документі вартість м’яса є вдвічі вищою в оптових закупках, ніж роздрібні ціни на ринках і в супермаркетах, навіть ціна на овочі там на 20% вища. Але найнебезпечнішим є те, що більшість контрактів на закуплі для армії досі укладаються в тіні й деталі невідомі навіть керівництву Міноборони. Що дає простір для корупції.
Чому так відбувається? Як побудована система?
Держава оголошує торги, на які відгукуються фірми-постачальники, які закуповують відповідну продукцію у виробників у потрібній кількості та постачають її у військові частини. Укладаються ці контракти строком на 3 місяці. І тут є три аспекти, що сприяюють корупції.
- Дободача. Радянська форма визначення вартості добового раціону солдата. Наразі вона дорівнює 109 гривням на одного військовослужбовця на добу. Формально це зручно – знаючи кількість солдатів і цю норму, командування частини може розрахувати, скільки продуктів треба закупити для харчування солдатів. Проблема полягає в тому, що, як кажуть наші джерела у військових частинах, ніхто не може проконтролювати, що саме увійде в ці 109 гривень.
«Там може бути на 80 гривень м’яса і на 30 гривень каші. А може бути на 100 гривень каші і на 10 гривень м’яса. А можуть бути найдешевші сосиски з овочами», – розповів один з офіцерів на умовах анонімності.
«Комплект – це такий собі конструкт. І він був придуманий, щоб ховати в цьому комплекті що завгодно по яких завгодно цінах», – сказав гендиректор Державного оператору тилу Арсен Жумаділов.
- Відсутність контролю. Система побудована так, що реальні потреби конкретної військової частини знають лише співробітники відділу постачання цієї частини та фірма-постачальник. Контролюючим органам невідомо, якими насправді є реальні потреби, адже у них немає відповідних списків, а стороннім людям, зокрема й журналістам, до військової частини зайти не дозволять.
«У нас складається парадоксальна ситуація, що лише ті, хто «в темі», знають реальні потреби військових. Фактично за цими даними ці фірми можуть знати і кількість солдатів, і де вони знаходяться, це питання безпеки», – говорить Юрій Ніколов.
Джерела Kyiv Post кажуть, що «відкат» на одному кілограмі продуктів за таких умов може складати до 5 гривень. При тому що добове споживання армії вимірюється сотнями тонн.
Крім того, відсутність чітко прописаних вимог відлякує рітейлерів від участі в торгах. Один із представників великої мережі супермаркетів розповів KyivPost, що найбільше питань виникає через невідомість, адже не зовсім зрозуміло, що саме, кому, куди і як постачати. Поки система не стане прозорою і залишатимуться ризики втрапити в скандал, великі мережі не ризикнуть брати участь у тендерах. Що на руку сумнівним фірмам-посередникам.
- Єдиний каталог продуктів для військових. Україна давно перейшла на каталог НАТО з більш ніж 400 позиціями асортименту їжі для військових. У переліку харчів, які можна тепер закуповувати для військових, є і мед, і солодощі, і навіть осетрові. Але є одна проблема. Постачати військовим їжу може лише компанія, яка постачає всі кількасот позицій, і це також сприяє створенню корупційних схем посередниками. Адже, наприклад, виробник м’яса не може постачати армії овочі, а виробник хліба – солодощі чи воду. Саме тому ключові можливості опиняються в руках фірм-посередників, які нічого не виробляють, а просто виступають прокладкою між виробником і солдатом-споживачем.
«Ситуація така, що виробники по факту зараз за безцінь віддають свою продукцію постачальникам Міноборони, а ті накручують до 187% прибутку», – каже Тетяна Ніколаєнко, представниця Антикорупційної Ради при Міністерстві оборони.
При цьому вона зауважила, що ніхто з постачальників усі 400 з гаком позицій не закупляє.
«Там від сили 26% списку купується. Він використовується для того, щоб посередники могли не допускати до торгів безпосередніх виробників, які могли би це все продавати дешевше», – запевняє Ніколаєнко.
Спроба реформ
Для подолання цих проблем держава створила наприкінці 2023 року окрему інституцію – Державний оператор тилу (ДОТ). Керівник структури Арсен Жумаділов каже: реформа закупівель харчів для війська мала проходити за двома важливими напрямками. Перший – це виділення з каталогу з кількасот позицій окремих товарів. Ідея така, щоб ці окремі товари поставлялися безпосередньо виробниками.
«Ми вже виділили воду і хлібобулочні вироби. Якщо раніше, через посередників, вода для військових закупалася за 5 грн/літр, то тепер її ціна – 3 гривні за літр з копійками. Тобто економія йде по 1,5 грн на літрі, або ж 30% вартості А військо тільки води споживає на 2 мільярди, от і порахуйте економію», – говорить Жумаділов.
Втім, наші джерела кажуть, що задум першопочатково був ще радикальнішим – одразу поділити весь каталог на групи товарів – м’ясні, молочні, солодощі, хлібні, овочі, крупи тощо, щоб виробники могли зайти всюди без посередників. Але супротив як тиловиків, так і постачальників зупинив це.
«ДОТ в грудні планував вже з другого кварталу цього року проводити торги по новій процедурі – по окремих групах товарів, крім того, давно мала б бути відділена вартість логістики від вартості продукту, щоб бачити реальні ціни і на продукти, і на доставку», – наголошує Ніколаєнко.
По-друге, ДОТ вирішив зібрати в себе всі заявки військових на харчування.
«Якщо раніше заявки йшли від військової частини на постачальника, і Міністерство навіть не знало, що замовлено, в якому обсязі замовлено, воно бачило це лише в рахунках від постачальників. Це про непрозорість і малокерованість. А тепер контракти ми будемо бачити, а тому треба буде в повному обсязі їх виконувати і постачати саме те, що в них вказано», – говорить Жумаділов.
ДОТ буде розподіляти замовлення серед постачальників, розуміючи, що заплановано до постачання.
«Бо до нинішнього моменту, коли хтось хоче перевірити ,чи виконується контракт, він їде у військову частину, щось бачить, але не може ніде побачити, чи це дійсно те, що було заявлено до постачання, чи дійсно приїхало те і в тому обсязі, що вказане в контракті», – додає керівник ДОТ.
Але й це ще не все. Як каже інша членкиня Антикорупційної Ради при Міноборони Анастасія Шуба, скоро буде впроваджений ще один засіб боротьби з корупцією – поділ на кластери.
«Всього буде 13 кластерів, по кілька областей в кожному. Тобто, ви постачаєте їжу не на певну військову частину, а на частину у вашому кластері. Якщо частина з нього виїжджає, їй буде поставляти той, в чий кластер вона переїде», – каже Шуба. Ідея цього нововведення – розірвати постійний зв’язок між певними постачальниками та військовими частинами.
Крім того, держава посилила вимоги до умов зберігання продуктів, зокрема до складів і їхнього обслуговування. А за порушення умов, зокрема, за невиконання контрактів, передбачила штрафи.
Шантаж і саботаж
Ідеї реформи дуже не сподобалися постачальникам. І вони почали тиснути на команду ДОТ.
«Я називаю це deepstate. Ще зі старту, ще восени 2023 року, почались наради полковничого рівня про те, що все не так вже й погано, система працює, а так може стати гірше», – розповів Ніколов.
Про живучість системи, за його словами, свідчить і скандал річної давнини. Ніколов вважає, що попередній міністр оборони Резніков був у курсі спроб реалізувати ці схеми, зокрема й із закупівлями харчів, і сам санкціонував відповідний контракт.
Не так давно новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський змінив керівництво Сил логістики Збройних Сил – того самого органу, який, як кажуть наші джерела, й чинив опір реформі. Але серйозних змін це поки, за їхніми словами, не принесло. Навіть нове керівництво поки що не надало команді Жумаділова списки харчів, яких потребують військові частини.
Втім, нове керівництво вирішило не згортати реформи, і тоді фірми-постачальниці почали подавати позови до суду проти ДОТ, оскаржуючи нові правила закупівель і вимагаючи повернення до старих.
«Це був юридичний абсурд, позови до суду були написані вкрай погано з юридичної точки зору, фактично, це був спам, і метою було завалити суди, затягнути процес переходу, змусити продовжити все робити за старими правилами», – сказав нам один із адвокатів, ознайомлений з матеріалами справи.
Оскільки жодних доказів порушення своїх прав як постачальників фірми-посередниці не надали, суд відхилив їхні позови, фактично ставши на бік реформаторів.
І тоді фірми-посередники, за словами наших співрозмовників, зірвали торги, поставивши під удар забезпечення армії. Однією з таких фірм, за інформацією Ніколаєнко, є ТОВ «Атомсервіс» – найбільша компанія-постачальниця ЗСУ як до, так і після початку повномасштабного вторгнення, яка хотіла домогтися повернення до попередніх умов постачання харчів. Ми змогли додзвонитися до «Атомсервісу», втім там після нашого уточнюючого запитання кинули слухавку.
Різкий відхід від співпраці старих постачальників був розцінений членами Антикорупційної Ради як шантаж, оскільки ставив під загрозу харчування української армії з 1 квітня. Втім ДОТ оперативно почав укладати контракти з іншими постачальниками, а також активніше залучати виробників.
«Наразі триває процес контрактування, ми сподіваємося завершити його до кінця тижня», – говорить Жумаділов.
За його словами, нові граничні ціни будуть нижчими за граничні ціни поточних контрактів.
Економія грошей завдяки цим заходам має скласти, за оцінками Жумаділова, 20-25%, тобто 8-9 мільярдів гривень.
Це вже успіх?
Економія у майже 10 мільярдів гривень розцінюється нашими співрозмовниками як суттєвий успіх, проте ключові проблеми, на жаль, поки не подолані.
За словами Юрія Ніколова та Тетяни Ніколаєнко, у, як вони її називають, «харчової мафії» ще багато ресурсів для супротиву реформі – починаючи з наклепів на реформаторів у соцмережах до ледь прихованого саботажу поставок з метою дискредитації реформи з наступними закликами до її згортання. Також Ніколов не вважає, що достатньо просто замінити командування Сил логістики ЗСУ. Він впевнений, що кадрові перестановки самі по собі не вирішать проблему.
«Складається враження, що і у вищого командування, і у політичного керівництва немає повного розуміння масштабів того хаосу і проблем, які є в цій сфері. Їй потрібна не разова взбучка, а постійна увага», – наголошує Ніколов.
Жумаділов погоджується з тим, що проблема поки що не вирішена, запевняючи, що Міноборони реформу підтримує, втім визнаючи, що протидію реформам ще доведеться долати.
«Певний супротив з боку середньої ланки продовольчої служби ЗСУ є, бо вони співпрацюють безпосередньо з постачальниками і начпродами. І тут важко зрозуміти, чи це той випадок, коли люди об’єктивно складно вживаютсья в нову модель, чи це намагання законсервувати стару систему. Тому це перемога лише в цьому раунді. Треба працювати, щоб не було далі саботажу на місцях, щоб все було добре з доставкою», – зазначив Жумаділов.
Крім того, реформу треба довести до кінця, треба поділити весь каталог товарів на групи, щоб виробники могли вільно конкурувати з посередниками, та знайти спосіб залучити рітейл.
А на це можуть піти місяці.
