Синьо-жовті прапори майоріли навпроти Даунінг-стріт, 10 – резиденції британського прем’єра, у холодний і вітряний недільний день, де спікер нагадав лондонцям, що Україна захищає лінію фронту, еквівалентну відстані між Барселоною та Варшавою.
Кілька сотень мітингувальників палко закликали світ нарешті прокинутися та надати Україні зброю, необхідну для перемоги над ворогом. Олександр, вінничанин, який зараз проживає в Лондоні, звернувся до присутніх: «Це досить велика відстань, щоб утримати і захисти її, тому нам потрібна гуманітарна, економічна і, що важливіше, військова допомога».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Виступаючи в неділю, 23 жовтня, він сказав: «Росія одержима пануванням, але українські солдати довели, що вони можуть діяти як тактично, так і стратегічно та, маючи необхідну зброю, покласти край цій екзистенційній загрозі.
«Саме тому нам потрібна зброя, яку нам обіцяли. Відчайдушні часи вимагають відчайдушних дій. Зараз більше не час обіцянок, не час стояти осторонь, це час діяти, нарешті світ повинен прокинутися».
Олександр, сім’я брата якого ледве врятувалася з Маріуполя, сказав, що путінська Росія розв’язала війну, перетворивши на зброю енергетику, продовольство, а її пропагандисти тепер намагаються представити Росію жертвою, звинувачуючи у всьому Захід і європейців.
“Росія перетнула багато червоних ліній”, – сказав він. «Скільком ще мирним українським громадянам доведеться загинути – жорстоко, свавільно бути вбитими російським незаконним режимом, перш ніж світ скаже «досить»? У світі не буде безпеки та стабільності, якщо на європейському континенті триватиме війна».
Абдул Малік, чеченський блогер, приєднався до цих тверджень.
Він сказав: «Разом ми сильні, і Росія ніколи не переможе. Ми повинні пам’ятати, що Росія робила в Чечні. Росія вбила 300 тисяч невинних чеченців.
«Це послання особливо призначені для західного цивілізованого світу. Ви своїм мовчанням дозволили вбити сотні тисяч чеченців, 42 тисячі чеченських дітей. Зараз час прокинутися і по-справжньому підтримати Україну. Ми не хочемо, щоб сотні тисяч українців і чеченців були вбиті».
На плакаті Маліка було написано «Свобода Аміні». Він хотів підняти тему уродженки Чечні Аміни Геріханової, яку катували кадирівці, солдати, яких очолює жорстокий Рамзан Кадиров, близький соратник Путіна і глава російської Чеченської Республіки. «Це не чеченці, це кадирівці – зрадники, у кожного народу є зрадники», – сказав він.
«Вони катують, викрадають і ґвалтують невинних людей, у тому числі чоловіків. Ми ведемо кампанію проти російського терору в Чечні, в Україні. Аміна Геріханова втекла з Чечні через російський уряд і знайшла притулок в Україні, де прожила понад п’ять років.
«Коли Росія почала бомбардувати Україну, вона втекла до Румунії, де її заарештували, оскільки російська терористична держава внесла її в список Інтерполу, звинувативши її в тому, що вона воювала в Сирії та входить до складу забороненої ІДІЛ («Ісламської держави»). Тепер її хочуть видати Росії».
Анна була одягнена в червоне з фарбою того ж кольору, що стікала з її очей, символізуючи криваві сльози. Стоячи зі своєю групою, яка називається Women Fight 4 UA, вона сказала: «Ми вимагаємо, щоб світ не просто засуджував Путіна, але брав активну участь у захисті України, допомагав нам із протиповітряною обороною, ракетними системами великої дальності, щоб ми могли побороти це зло. Україні терміново потрібна зброя, щоб захистити себе.
«Росія жорстоко нищить українські міста. Вона використовує білоруську територію для нападу на нас. Росія вбиває цивільних щодня, так багато, що ми втратили рахунок.
«Наших безіменних мирних жителів знаходять в братських могилах, вони померли через тортури росіян. Росія руйнує нашу інфраструктуру, Росія хоче, щоб ми не пережили цю зиму. Це явні ознаки геноциду.
«Цю тактику використовували нацисти під час Другої світової війни, і зараз це повторює Росія. Росія хоче стерти Україну з лиця Землі лише за те, що ми українці».
«Ми не провокували Росію, але вона нас постійно бомбить з 2014 року, а тепер вони розв’язали повномасштабну війну, під час якої щодня вбивають наших дітей. Росія говорить про українських нацистів і веде облудну пропаганду, щоб виправдати їхній тероризм, але правда в тому, що Росія є державою-терористом».
Марія тримала на руках свого собаку Пікселя, помісь папійона та чихуахуа. Вона розповіла мені: «Мої родичі у Львові живуть у постійному страху, хоча вони й далеко від зони бойових дій. На щастя, у нас є солдати, здатні протистояти будь-яким атакам росіян. Але це впливає на мене у багатьох сенсах. Моє психічне здоров’я дуже погіршилось. Мені доводиться передзвонювати їм щодня, тому що невідомо, що може статися з ними».
Ще один учасник мітингу – англієць Джон – сказав: «Україна захищає усю Європу та решту світу від того, що є комуністичним мафіозним терористичним урядом. Це те саме, що ісламська держава, між ними немає різниці».
Джон підтримує Україну з 2014 року, але з початком повномасштабної війни став діяти активніше, тоді як до 24 лютого цього року це робилося попри постійні запереченням Кремля щодо агресії проти України.
Джона міцно пов’язують з Україною його українські друзі, він подорожував Україною за рік до початку війни. Він продовжує: «Я співчуваю українському народу, тому що я знаю світову історію. Якщо ви пригадаєте Афганістан, вони переважали ворога втричі, мали сучасну зброю, але коли прийшли таліби, вони здалися майже відразу, а їхні лідери втекли з країни. Але українці робили прямо протилежне вчиненому афганцями – вони стояли і воювали. Стійкість українського народу просто вражає. Я б сказав, що вони найкраща армія у світі».
Христина з Калуша на Івано-Франківщині на мітингу палко висловила любов і підтримку своїй країні. Тепер, коли вона працює в готелі в Лондоні, їй тяжко усвідомлювати, що її рідне місто стало мішенню для російських бомб та ракет.
Хвилиною мовчання присутні на мітингу вшанували пам’ять усіх загиблих воїнів України. Кілька тижнів тому я дізнався, що загинув один із двоюрідних братів моєї дружини, який служив в українській армії. Коли мітинг продовжився, я додав свій голос до інших голосів, скандуючи: «Разом ми переможемо».
Оригінал англійською тут
