Останнім часом панування в небі над Україною стає особливо важливим. У світлі останніх подій із масованими ракетними атаками по всій території України та ударами іранських дронів-камікадзе Shahed-136 на військову та цивільну інфраструктуру у деяких українців виникають подекуди панічні настрої. А також цілком логічні питання стосовно того, яку ціль переслідує Росія і чи може це свідчити про планування Путіним нового наступу.
Наразі російське військове командування на чолі із колишнім головнокомандувачем Повітряно-космічних сил Сергієм Суровікіним зосередило усі ресурси для ураження української протиповітряної оборони та авіації. У той час як ураження енергетичної інфраструктури є другорядною ціллю. Адже контроль у повітрі є ключовою передумовою успіху стратегічної наступальної операції армії РФ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Втім Shahed-136 не є високотехнологічною зброєю, його системи вразливі до дії приладів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на відміну від ізраїльських дронів IAI Harop, яких неможливо перехопити за допомогою РЕБ.
«Тому щось більше, аніж зараз, ці дрони не зможуть зробити, тому що їх мало. Ось якби їх було 2-3 тис. штук, то Україна отримала б зовсім іншу ситуацію на полі бою. Адже якщо на поле бою вилетить 300 дронів одночасно, то від бригади нічого не залишиться. Так, це серйозна зброя та її не варто недооцінювати, але через свої технічні параметри та малу кількість наразі дрони перелому в цій війні не зроблять», — розповів військовий експерт Агіль Рустамзаде в інтерв‘ю каналу «Новини з Кавказу» (GSAC) 12 жовтня.
Тому зараз росіяни не використовують дрони-камікадзе масовано в ході однієї атаки. Удари здійснюються по тилах та малими групами з метою розосередження засобів протиповітряної оборони (ППО) та постійного виявлення місць їхнього розташування. Під час атак дронів українське ППО виявляє себе, вмикає радари та розпорошує сили. Все це полегшує роботу радіоелектронної, космічної, агентурної розвідки з метою подальшого ураження засобів ППО.
«Дрони-камікадзе — це зброя асиметричної війни, вона перемагає навіть у тому випадку, якщо її збивають. Дрон злетів і вже виконав своє завдання, тому що на нього витратили дорогу ракету, якій заміни немає. Так, Україна отримуватиме зенітний ракетний комплекс (ЗРК) Nasams і до нього додатковий комплект ракет. Але звідки зараз Україна знайде ракету до ЗРК С-300, С-125, Оса? До того ж у дронів велика дальність польоту, вони можуть виконувати стратегічні завдання, впливати на інфраструктурні об’єкти та доповнювати ракетні системи Росії», — пояснив Рустамзаде.
Другорядною ціллю є завдання ударів по інфраструктурі та терор місцевого населення з метою зламати спротив та змусити військове керівництво країни відтягнути засоби ППО з фронту у тилові райони.
«Удари по енергетичній інфраструктурі та об‘єктах — єдиний козир, який залишається, аби тиснути на населення України. Щоб воно було залякане та зрозуміло, що зима буде складною, й через це змусило Зеленського сісти за стіл переговорів із Путіним. Наразі Кремль хоче переговорів з метою зафіксувати статус-кво та захоплені території. Адже з липня у росіян фактично немає жодних успіхів, а тільки провали. Сьогодні вони не мають достатньо сил, щоб провести масштабну наступальну операцію. Та зараз і не часи Наполеона, ніхто не наступає піхотними полками, тому що вони будуть методично знищуватися українською артилерією», — розповів ізраїльський військовий експерт Ігаль Левін в інтерв‘ю каналу «Настоящее время» 18 жовтня.
Втім використання безпілотників працює у комплексі з розвідкою та дорозвідкою задля виявлення та ураження у тактичній зоні засобів ППО на певних напрямках. Тобто там, де пролетів дрон, після нього другим-третім ешелоном можуть летіти ракети по українських ППО та ЗРК. Саме тому необхідно підвищувати прихованість та маневреність ППО засобами маскування, імітаційними макетами озброєння, швидким транспортом, а також інженерним забезпеченням місць базування.
Окрім того, на думку Рустамзаде, потрібно провести децентралізацію інфраструктури, зокрема енергосистеми. Наприклад, розробити запасні варіанти, коли одна електростанція перекриватиме роботу іншої у разі її пошкодження.
«Я думаю, що іранська промисловість може випускати 300 дронів на місяць і, швидше за все, вони не виробляються на території Ірану. Є відомості, що Іран поставляє на територію Росії комплектуючі, й там вже відбувається остаточна зборка дронів. Як вже неодноразово зазначалось, Іран випускає далеко не найкращі дрони-камікадзе. Найкращими є ізраїльські та турецькі, вони мають більшу швидкість та кращий захист від засобів РЕБ. Тому Україні треба вести перемовини стосовно їхньої закупівлі», — сказав Рустамзаде в інтерв‘ю каналу «Ukrlife.tv» 18 жовтня.
Наразі отримання сучасних засобів ППО є головним пріоритетом для України, воно можливе лише за рахунок постачання від союзників по НАТО. На думку журналіста Юрія Бутусов, надати ЗРК України можуть збройні сили США, які мають запаси значної кількості ЗРК Patriot та Avenger. Також Бутусов вважає, що «для боротьби у повітрі та застосування сучасних ракет «повітря-повітря» Україні потрібні літаки типу F-16». А для боротьби з дронами підійшли б легкі гвинтові бойові літаки типу EMB-314 Super Tucano, які можуть бути налаштовані для перехоплення іранських дронів-камікадзе та застосовуватись для ударів по наземних цілях.
«Грамотний кулеметник, що стоїть на останній лінії оборони біля електростанції, з 12,7-мм великокаліберним кулеметом із розривними кулями спокійно розстрілює дрон. Бо складність у тому, що більшість засобів ППО сфокусовані на швидких цілях, у той час як дрони повільні. Час, потрібний на підготовку такого кулеметника — тиждень. Також із дронами-камікадзе можна боротися зенітними гарматами ЗУ-23-2. Два тижні буде займати підготовка розрахунку, що буде відбивати атаку дронів. А в перспективі Україна може отримати автоматичні гармати, що не пропустять жоден дрон», — вважає Рустамзаде.
Проте також потрібно усвідомити, що ППО не зможе повністю прикрити усі цивільні об‘єкти від дій російських терористів. Однак, порівняно із лютим 2022 року, українські сили ППО значно покращили свої результати. Під час однієї з атак із 43 дронів було збито 36, що є дуже добрим показником.
«Навіть відомі ізраїльські «залізні куполи», що стоять на чергуванні з 2014 року, все одно пропускають приліт кустарних снарядів, адже це навіть не ракета. І при цьому нічого більш технологічного за залізний купол у цьому сегменті немає. У сухому залишку ми нарощуємо якість та розуміння збивання цих безпілотників. І впевнений, що за декілька тижнів ми вийдемо на показник у 95% збитих БПЛА, а може й трохи вище», — висловив свою думку військовий аналітик Петро Черник на «Радіо НВ» 19 жовтня.
