Попри українське коріння, російський письменник Михайло Булгаков був імперцем та українофобом за світоглядом, тому об'єкти, присвячені йому в Україні, є символами російського імперіалізму та пропаганди, від яких слід позбавлятися.
Про це йдеться у фаховому висновку експертів Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Вони зазначають, що автор російськомовних романів «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Біла гвардія», не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності.
«З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні. Світоглядно був на позиціях російського імперіалізму, білогвардійщини, схвалював експансію російського комунізму», – йдеться у висновку.
Експерти додають, що нав’язлива зневага до України з боку Булгакова базується на тому, що його родину прислали до Києва з Орловської губернії для колоніальної діяльності.
Твори Булгакова містять ідеологію фашизму. Зокрема, оповідання «Я убил» (1926 рік) повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів – Дугіна, Соловйова, Скабєєвої та є прототекстом сьогоднішніх закликів до нищення українців.
Михайло Булгаков і його оточення не визнавали української мови. Письменник вкрай негативно ставився до українців, їхньої культури, права на власну державу. Його творчість пов'язана з глорифікацією російського імперіалізму та неприхованою українофобією.
«З огляду на викладене вище, об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені російському письменнику М. А. Булгакову (1891–1940), відповідно до частини першої статті 2 Закону містять символіку російської імперської політики, а подальше використання імені М. А. Булгакова у назвах географічних об’єктів та юридичних осіб, перебування у публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики», – підсумовують в Українському інституті національної пам'яті.
Нагадаємо, 9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла «декомунізаційний пакет законів», що став правовою основою для подолання наслідків тоталітарних режимів в публічному просторі, інформаційній та культурній сферах.
У грудні 2023 року ми повідомляли, що у центрі Києва знесли пам'ятник учасникам антиукраїнського «січневого збройного повстання 1918 року». Раніше у Києві демонтували монумент екіпажу радянського бронепоїзда «Таращанець» та пам’ятник більшовицькому військовому діячеві Миколі Щорсу. А в серпні 2022 року російську класику виключили з української шкільної програми.
