В нещодавньому аналітичному звіті ВВС провідні експерти дослідили, як Україна виграє війну в соціальних мережах.
Вони обговорили, як соціальні медіа вплинули на висвітлення війни в Україні та сприйняття її у світі. Дійсно, український уряд і військові використовували під час війни різні соціальні медіаплатформи, щоб висвітлити свої досягнення і, що ще більш важливо, невдачі Росії, підкріплюючи повідомлення зображеннями, зробленими пересічними людьми.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Експертний аналіз показує, що такі пости допомогли згуртувати український народ, навіть якщо оцінки Києва щодо втрат російських військ і кількості знищених/захоплених танків були дещо перебільшеними.
«З перших днів війни в Україні соціальні медіа використовували в багато цікавих способів», – зазначив доктор Лаша Чантурідзе, професор і директор дипломатичних програм і програм з міжнародних відносин університету Норвіча.
Український уряд вдало використовував соціальні медіа, але приватні установи, організації та люди, які підтримують справу України, були тут ще успішнішими. Завдяки цьому медіаконтент із західних і російських опозиційних джерел вдалося успішно «перехресно запилити».
«Приватні структури допомогли Україні, генеруючи та поширюючи контент і посилюючи повідомлення Києва», – продовжив Чантурідзе.
Більшість зусиль докладають люди, яких можна схарактеризувати як налаштованих антиросійськи, а не суто проукраїнськи. Крім того, не лише київська медіамашина публікує у Twitter та завантажує/ділиться відео та фото з передової.
«Підтримка Україні надійшла з досить несподіваних кіл», – зауважив Чантурідзе. «Дуже значний внесок зробили російські опозиційні групи та активісти, деякі з них діють в самій Росії, інші – з-за меж країни. Такий синтез інформації з різних джерел сприяв формуванню та зміцненню проукраїнської громадської думки на Заході».
На додачу до невдач на полі бою, Росії також переважно не вдавалось використати соціальні мережі собі на користь. Очевидно, що Москва мала незначні успіхи у цій сфері з моменту її неспровокованого вторгнення наприкінці лютого.
Доктор Вільям Пелфрі-молодший, професор школи Вайлдера з питань урядування та справ громадськості при Університеті Співдружності штату Вірджинія, зазначив: «Вторгнення в Україну надихнуло уряди США та країн Європи на активну підтримку, але ця тенденція переважно спостерігається у великому і дещо аморфному вимірі».
На думку деяких експертів, позбавлення росіян доступу до багатьох мережевих сервісів мало суттєвий вплив. Малоймовірно, що Кремль колись буде спроможним використовувати соціальні медіа настільки вправно, як це робить Україна.
Ребекка Вайнтрауб, почесна директорка-засновниця Анненбергської школи комунікації та журналістики Університету Південної Каліфорнії, сказала:
«Різниця між тим, як Україна та Росія використовують соціальні медіа – це різниця між відкритим суспільством і закритим. Незважаючи на те, що Росія, на жаль, ще ефективна в поширенні дезінформації, вона не заохочує – фактично навіть злісно перешкоджає – публічному обміну інформацією в соціальних мережах».
Експерти зазначають, що Росія остаточно придушила всі незалежні ЗМІ в країні, а через неспроможність цензурувати вміст соціальних мереж, Кремль вирішив суворо обмежити їх використання.
«Росія хоче і має дотримуватися власного наративу щодо виправдання розв’язання та ведення війни», – продовжує Вайнтрауб.
Згідно зі звітом ВВС, навіть прокремлівські організації потрапляють під суворі правила Кремля і змушені дотримуватися невеликої кількості застарілих тез. Це обмежило їхню здатність до будь-якої творчості. Крім того, проросійські повідомлення в Twitter та на інших платформах швидко викриваються користувачами як неправдиві.
За словами Чантурідзе, все це не означає, що соціальні мережі повністю заборонені в Росії. Він зауважив: «Російський уряд вибірково заборонив і обмежив роботу соціальних мереж у Росії, але дозволив [деяким] працювати в країні.»
За словами таких аналітиків, як Вайнтрауб, українці мали змогу ділитися зображеннями наслідків війни в соціальних мережах, що, безсумнівно, допомогло спростувати російський наратив, який використовувався для виправдання так званої спеціальної воєнної операції.
Оригінал англійською тут .
