Кампанія Кремля з залякування мирного населення України за допомогою бомбардувань БПЛА-камікадзе, крилатими ракетами і артилерією прямо залежить від Білорусі як від полігону, з якого здійснюються обстріли, та місця зберігання боєприпасів, йдеться у заяві Головного управління воєнної розвідки України (ГУР) від 11 жовтня.
Підрозділи російської армії, що базуються в Білорусі, запустили у понеділок більше десятка іранських безпілотників-камікадзе Шахед-136 проти цілей в Україні в рамках масштабної серії ударів, які, ймовірно, мали на меті знищити енергомережу України та залякати українців. Про це йшлося в заяві Генерального штабу Збройних сил України від 10 жовтня.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У вівторок мер Кременчука Віталій Малецький повідомив, що чергова серія ракет, запущених з Білорусі, увійшла у повітряний простір України. Підрозділи ППО ЗСУ деякі збили, інші ж вразили намічені цілі. Незалежні українські ЗМІ повідомляють у вівторок, що ракета, спрямована на південь, влучила неподалік електростанції у передмісті Вінниці, приблизно за 240 км від білоруського кордону.
З початку жовтня 32 БПЛА іранського виробництва були доставлені на білоруські бази для використання армією РФ, а ще вісім планується доставити до середи, йдеться в аналітичному звіті ГУР.
Російські повітряні та наземні сили використовували територію та повітряний простір Білорусі для нанесення ударів по Україні з початку війни. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко неодноразово заявляв, що Мінськ не хоче війни з Україною та НАТО, але в будь-якому випадку виконуватиме свої договірні зобов’язання перед Росією.
Лукашенко і президент РФ Володимир Путін у понеділок підписали угоду, яка зобов’язує основні частини 20-тисячної білоруської армії сформувати об’єднаний корпус з «незначною кількістю» російських військ, який буде базуватися на заході країни, поблизу кордону з Польщею. Про це повідомляє офіційне білоруське інформаційне агентство Белта.
На церемонії підписання договору Лукашенко, колишній голова колгоспу, який отримав майже необмежену владу в Білорусі після конституційного перевороту 1996 року, сказав, що Білорусь повинна спільно з Росією вжити додаткових заходів для захисту свого національного суверенітету, тому що Україна або НАТО можуть напасти на Білорусь.
Росія та Білорусь є частиною великого оборонного альянсу під назвою Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ), який теоретично зобов’язує підписантів розпочати спільну війну, якщо один з них зазнає нападу. Три інші учасники альянсу – Вірменія, Казахстан і Киргизстан – цього року скасували щорічні навчання в жовтні, а офіційні особи в Єревані, Астані та Бішкеку різко розкритикували вторгнення Росії в Україну та оголосили, що їхні країни не братимуть участі у цій війні.
Росія та Білорусь стоятимуть пліч-о-пліч проти очолюваної Вашингтоном кампанії, спрямованої на те, щоб змусити всі колишні радянські держави підпорядкуватись ЄС та, можливо, на розвал Російської Федерації, заявив Путін.
У перші дні війни бійці підрозділів української територіальної оборони, які постали перед лицем потенційного, але досі так і не розпочатого білоруського вторгнення, надіслали повідомлення сотням білоруських військовослужбовців, попереджаючи їх, що у разі нападу вони зіткнуться з українцями, які захищають свої домівки та готові до запеклої боротьби.
В понеділок, через кілька годин після церемонії підписання «угоди Путіна-Лукашенка» міністр оборони Білорусі генерал Віктор Хренін опублікував у соцмережі відео, в якому заявив, що Мінськ не хоче воювати «ні з литовцями, ні з поляками, ні, тим більше, з українцями». За його словами, нова оборонна угода з Росією спрямована виключно на стримування військової агресії проти Білорусі, яка бажає лише миру зі своїми сусідами.
Окрім того, що з початку війни Білорусь була основним майданчиком для запуску російських безпілотників і ракет, націлених на такі міста, як Київ, Львів чи Житомир, вона також стала важливим постачальником звичайних боєприпасів для російських військ, чиї власні постачання ракет та снарядів для артилерії останніми місяцями були дуже ускладнені через застосування ЗСУ високоточних ракета HIMARS, повідомляють незалежні інформаційні платформи та офіційні джерела.
За даними української воєнної розвідки, російські бойові підрозділи в Україні отримують постійний потік боєприпасів, танків та іншого важкого озброєння з білоруських складів та військових баз. Один з останніх вантажів – потяг із 12 вагонів із 492 тоннами снарядів і артилерійських ракет, вирушив зі складу боєприпасів у Гомельській області Білорусі на початку жовтня та прибув до Криму через п’ять днів, йдеться в повідомленні ГУР.
У найближчі тижні з білоруських складів планується відправити російським військам в Україні ще 13 ешелонів із 219 платформами важкого озброєння та 28 вагонами боєприпасів.
Опозиційний білоруський проєкт Гаюн у вівторок підтвердив, що білоруське важке озброєння надходить до російських військ, опублікувавши в Twitter детальний маршрут білоруських танків Т-72А, доставлених на відстань у 2001 кілометр від бази зберігання в Уріччі в центральній Білорусі до російського полігону поблизу міста Новочеркаськ, що на Північному Кавказі.
Міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна заявила в інтерв’ю французькому радіо у вівторок, що Білорусь може наразитись на нові санкції, якщо вона продовжить слугувати полігоном для російських ударів по Україні. Речник ЄС Пітер Стано заявив, що заяви Лукашенка про загрозу Білорусі з боку України та НАТО є безпідставними, і закликав його негайно припинити нанесення російськими ракетами та безпілотниками-камікадзе ударів по українських будинках і підприємствах.
Вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW) в понеділок дослідив ситуацію і оцінив вірогідність вторгнення армії Білорусі в Україну як «низьку». Київ неодноразово звинувачував Лукашенка в сприянні вторгненню Росії, але досі уникав відкритих нападів на білоруську військову інфраструктуру.
