У День пам'яті про Перемогу в Європі

Сьогодні демократичні країни, що входили до альянсу, який переміг нацистську Німеччину та її союзників у 1945 році, відзначають День Перемоги в Європі – VE Day. В Україні також сьогодні згадують про героїзм українців та про ті величезні жертви, яких коштувала їм ця перемога.

Президент Володимир Зеленський нагадав світові, що «у День пам’яті та перемоги над нацизмом… ми вшановуємо пам’ять мільйонів українців, які боролися та здобували перемогу разом з іншими народами».

Україна та її народ зносили небачені страждання під час Другої світової війни, і те, що тоді сталося, ніколи не буде забуто й ніколи не буде пробачено.

У середині 1945 року, коли став очевидним увесь жах того, що сталося зі світом наприкінці 1930-х–у перцій половині 1940-х, країни-переможниці створили Організацію Об’єднаних Націй, аби запобігти новим війнам, і впевнено проголосили: «Ніколи знову!» Але, на жаль, виявилося, що в цьому випадку світ видавав бажане за дійсне.

Одразу після перемоги тоталітарний Радянський Союз, який до 22 червня 1941 року був союзником нацистської Німеччини й спільником у її злочинах проти сусідніх держав, почав нав’язувати свої тоталітарні порядки країнам, які радянська армія «звільнила» від фашистів. Панування Москви над цими країнами, контроль над їхньою внутрішньою та зовнішньою політикою тривали до кінця 1980-х років, коли нова Російська імперія у радянському її варіанті почала розвалюватися.

В решті ж Європи тоталітаризм був викорінений, зокрема через багатолітню програму денацифікації. У післявоєнний час на континенті відбулося зміцнення демократії, відновлення економіки завдяки реалізації плану Маршалла, створення Європейського економічного союзу та системи колективної безпеки, зокрема оборонного блоку НАТО. Пізніше цей процес продовжився розпадом європейських імперій та тривалим процесом деколонізації.

1991 року, коли СРСР розпався, у людства з'явилася надія, що хижацька, перманентно антизахідна Російська імперія в жодній формі ніколи вже не відродиться й не буде становити смертельної небезпеки для близьких і далеких народів.

На жаль, багато хто з нас був тоді заколисаний оманливим відчуттям безпеки й самовдоволення, але дуже скоро колишній офіцер КДБ СРСР Володимир Путін, який прийшов до влади в РФ, проголосив: «Зробимо Росію знову великою» й почав відроджувати її традиційні деспотичні та імперські методи та цілі.

Путін багато що перейняв у Гітлера та нацистів, перетворивши пострадянську Росію на сучасну реінкарнацію гітлерівської Німеччини. Він домігся цього, застосовуючи тоталітарні методи управління державою, доповнені принципом беззастережного підкорення фореру. Путінські методи правління державою також передбачають тотальну дезінформацією в інформпросторі та пропаганду геббельсівської школи, агресивний експансіонізмом у зовнішній політиці, заснований на хибних уявленнях про велич Росії й неподільність «русского мира» незалежно від сучасних кордонів та повне ігнорування міжнародного права й Статуту ООН.

Гітлер визначив євреїв головними ворогами Німеччини й прирік їх на знищення. Сьогодні Путін робить те саме щодо українців – він очевидно прагне знищити їх як націю, оскільки саме їхнє існування суперечить його імперським баченням і планам. Його війна проти України спрямована не лише на захоплення території, а й на свідомий геноцид щодо її народу. Цей геноцидний намір Путіна проглядається у нелюдських способах ведення війни, які застосовує в Україні його армія, а також у жахливих її наслідках як для українців, так і для усього світу.

Заперечення існування окремої української нації з власною мовою та культурою, з давньою історією та правом на незалежну державність впроваджується Путіним через етнічні чистки, масове викрадення дітей, придушення всіх форм української ідентичності та примусову русифікацію, які супроводжуються масовими вбивствами та руйнуваннями, які чинить армія РФ в Україні.

Як наголошує президент Зеленський: «Українці знову протистоять злу, яке відродилося, повернулося й знову хоче нас знищити. Це армія диявола, яка вбиває, катує та стирає з лиця Землі мирні міста та села. Це зло називається російським фашизмом». Таким чином український лідер прирівняв російський фашизм (рашизм) до нацизму.

Зеленський додає: «І кожен на Землі знає історію й пам’ятає, як побороли нацизм. Цього вдалося досягти завдяки тому, що людство об’єдналося у протистоянні Гітлеру, а не купувало у нього нафту й не відвідувало його інавгурації… Частина нашої території все ще окупована, багатьох наших людей тримають у полоні, а це означає, що наша боротьба триває».  

Тож у День пам’яті та перемоги над нацизмом ми шануємо приклад тих, хто визволив нас від нацизму, й здобуваємо від них натхнення, але також і уроки. Ми усвідомлюємо, що сьогодні жахи фашизму в його новітній «рашистській» формі знову відродилися й становлять не менш смертельний виклик для нашого покоління. Як і тоді, зараз цього монстра можна перемогти лише спільними зусиллями.

Вперед до нового Дня VE!