Рада схвалила добровільну мобілізацію засуджених: що передбачає закон

Верховна Рада проголосувала в другому читанні законопроєкт № 11079-1 про добровільну мобілізацію засуджених на засіданні у середу, 8 травня. Документ підтримали 279 народних депутатів.

Парламентар від фракції «Голос» Ярослав Железняк зауважив, що «ризики по антикорупції (зокрема по топ-корупціонерам), на яких наголошував антикорупційний комітет, прибрали тільки частково».

Очільниця пропрезидентської партії «Слуга народу», народна депутатка Олена Шуляк повідомила, що до закону після першого читання подали близько 500 правок, з яких врахували приблизно 80.

Вона зауважила, що вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна тільки консолідуючи всі сили.

«Цей законопроєкт про нашу боротьбу і збереження української державності», - зазначила Шуляк.

На час дії мобілізації та воєнного стану цей проєкт закону дозволяє увʼязненим виходити на волю за умовно-достроковим звільненням для проходження військової служби за контрактом. Засуджені можуть вступити до лав ЗСУ тільки за власним бажанням та за рішенням суду.

Вони зможуть написати заяву у своїй пенітерціальній установі, пройти медогляд у вʼязниці й лише потім потрапити до центру комплектування. Мобілізовувати будуть виключно тих в‘язнів, які мають достатній рівень фізичної підготовки і є психічно здоровими.

Згідно з документом, увʼязнені проходитимуть військово-лікарську комісію та оцінку психічного стану, а військова частина сама вирішуватиме, чи готова мобілізувати увʼязненого.

Якщо представник військової частини й установи виконання покарань заяву погоджують, наступним етапом доєднання засудженого до лав ЗСУ буде суд, який і має винести рішення про умовно-дострокове звільнення.

Якщо рішення суду позитивне, особа має укласти контракт про вступ на військову службу до ЗСУ на посади рядового, сержантського і старшинського складу, а також офіцерського складу, відповідно до військового звання, за якими вони перебувають на військовому обліку.

Після цього військовослужбовці Національної гвардії України доправляють добровольця з установи виконання покарань до ТЦК. Під час доправлення нацгвардійці мають право (у разі необхідності) застосовувати до такої підконвойного заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю.

Шуляк зауважила, що у статусі військовослужбовців колишні увʼязнені будуть служити виключно у спеціалізованих військових частинах, порядок створення яких визначає Міністерство оборони.

У партії «Слуга народу» зауважили, що мобілізованими можуть бути лише засуджені, до завершення терміну покарання яких лишилося не більше трьох років. Ув‘язненим, яким залишилося перебувати у в‘язниці довше і, тим більш, довічно засудженим, відмовлятимуть одразу без права на перегляд.

У законопроєкті прописано, що до лав Сил оборони не зможуть мобілізуватися засуджені за:

• злочини проти основ національної безпеки України;
• умисне вбивство двох або більше людей або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
• злочини проти статевої свободи (зґвалтування, сексуальне насильство, розбещення неповнолітніх тощо);
• тероризм;
• водіння у нетверезому стані, що призвело до смерті кількох людей;
• корупційні злочини.

Шуляк уточнила, що ухвалений законопроєкт дозволяє умовно-дострокове звільнення (УЗД) заради служби у ЗСУ тим, хто скоїв ненавмисне вбивство.

Однак документом заборонено умовно-дострокового звільнення тих осіб, які відбувають покарання за тяжкі корупційні правопорушення, і для осіб, які займали особливо відповідальні посади.

«Йдеться про міністрів, депутатів, їхніх заступників, помічників тощо. Крім цього, заборонене УЗД ув‘язнених, які відбувають покарання за посягання на життя правоохоронців", - уточнила парламентарка.

Заборонять служити у ЗСУ й засудженим за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, шпигунство, посягання на життя державного діяча, незаконне виробництво, придбання, розповсюдження або зберігання наркотиків.

За ухилення від укладання контракту осіб, які були звільнені умовно-достроково заради служби в ЗСУ, і, відповідно, за те, що вони не проходять військову службу, закон встановлює кримінальну відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

А якщо така особа вчинить під час служби у ЗСУ новий злочин, до покарання, призначеного їй за новим вироком, приєднають невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Військовим, яких умовно-достроково звільнили заради служби в ЗСУ, щорічну відпустку не надаватимуть, але на підставі висновку військово-лікарської комісії їм може надаватися відпустка для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва. Втім, вона надаватиметься виключно за місцем перебування військового у закладах охорони здоров’я.

Нагадаємо, у першому читанні народні депутати відповідний законопроєкт ухвалили 10 квітня.

За словами міністра юстиції Дениса Малюськи тисячі громадян України, які мають судимість, виявили бажання приєднатися до Збройних сил України.

Міністр повідомив, що серед охочих приєднатися до лав ЗСУ є й засуджені до довічного ув’язнення. Він також додав, що наразі щонайменше 50 тисяч українців не перебувають на обліку в ТЦК і СП через погашену судимість.