Любко Дереш — автор відомих романів "Культ", "Поклоніння ящірці", "Архе" та "Там, де вітер". Він почав писати ще у 16, пережив злам, творчу кризу та знов віднайшов себе. Тож що відомо про цього талановитого автора, який видав вже 12 книжок?
У свої 18 вже написав популярний роман "Культ"
Любомир Дереш народився в містечку Пустомити на Львівщині, закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету (спеціальність «Облік і аудит»). Мав добру сім'ю — маму-медикиню та дуже начитаного тата, який збирав марки, тримав колекцію різноманітних енциклопедій, книг про мистецтво, еволюцію життя, анатомію та інші захоплюючі речі. Але найбільше письменник відгукується про вплив дядька, який відкрив йому безмежність Всесвіту та вперше познайомив із терміном “трансцендентальна медитація”. Саме він заклав цікавість Любка до змінених станів свідомості та психоделічної революції в суспільстві.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Критики небезпідставно називають Любка Дереша письменником-вундеркіндом і феноменом сучасної української літератури. Адже писати свої перші романи хлопець почав ще у 16 років. Його роман "Культ" викликав шквал емоцій у читачів і зацікавив багатьох критиків. Всього за три роки після виходу його роман був перекладений німецькою, французькою, італійською, польською та іншими європейськими мовами.
Любко Дереш стовідсотково є одним із найвідоміших сучасних українських авторів. У своїй творчості він неодноразово звертається до думки, що свідомість є невіддільною частиною космосу. Для нього механічна частина світу переходить в органічну (людини), а далі органічна межує з духовним. Тому все – єдине. Єдина реальність, де всесвіт є частиною нас, а ми є частиною всесвіту.
Ранні твори автора, написані для підлітків, передавали його власний досвід життя. Він намагався правдиво зобразити внутрішній світ своїх героїв, тому в його творах часто присутня лайка та сучасний сленг. У деяких уривках сюжет містить містичні елементи та враження підлітків, які перебували під впливом галюциногенних препаратів. Любко Дереш впевнений, що всі ми можемо досягнути трансцендентного стану психіки, тільки одним для цього треба творчість або медитація, іншим психоаналіз та вивчення психології, а деяким і додаткові препарати та стимули.
Любко Дереш пережив кризу творчості та пошук себе
Творчість Любка – це щось нове та свіже, вона про покоління, незнайоме з епохою СРСР, яке демонструє вільний від вражень радянського минулого погляд на світ. Весь час у своїх романах "Спустошення" та "Голова Якова" Любко шукає інтуїтивні, емоційні відповіді на запитання: чим є людське життя, що таке людина, з чого й для чого вона створена? Він намагається знайти відповіді на глибинні світоглядні питання, весь його шлях – це мандрівка в пошуку одвічних людських цінностей.
Від тебе чекають продовження якихось конкретних тем. Однак, на щастя, я був достатнім невдахою в літературі й отримав кілька гучних антипремій. Наприклад, премія "Золота булька" за найгірший роман, премія "Золотий хрін" за найгірший опис сексу в українській літературі. Це дуже допомагає тримати себе в тонусі. Тобто ти цю бронзову засмагу з себе потихеньку знімаєш.
Попри швидкий та яскравий дебют, у 2007 році Любко Дереш несподівано зникає з літературної арени. Сам письменник стверджує, що ця перерва була потрібна йому, щоб знову знайти себе та подолати письменницьку депресію. На його думку, ця "хвороба" часто спіткає амбітних авторів, коли сам автор глибоко в душі усвідомлює, що створив фальшивку, порожню річ. Фальшивим може бути не стільки твір, як уявлення автора про себе й свою роль у літературі. Сам Любко стверджує, що йому було складно переживати періоди дорослішання та зміни себе, адже хотілося писати так, як раніше, щоб читачі отримували те, що й любили в його творчості. Але довелося прийняти нову реальність і заново віднайти сенси. Так, мовчання письменника перервалося у 2011 році з виходом книги "Голова Якова".
Далі його роздуми про життя описує славнозвісний "синайський цикл", до якого увійшли три книжки: книжка повістей "Миротворець" (2013), роман "Остання любов Асури Махараджа" (2013) та збірка оповідань "Пісні про любов і вічність" (2014). Дві з них потрапили до довгого списку конкурсу "Книжка року" від Бі-Бі-Сі. Вони сповненні пошуку вмиротворення в сучасному буремному світі — пошуку "дому всередині". Окрім того, численні есеї, статті та оповідання Дереша друкувалися в таких відомих часописах, як "Ї", "Пектораль", "Harper’s Bazaar", "Kafka", "Radar" та інші.
Про культурний розвиток України та екранізацію роману "Трохи пітьми"
Дереш є активним культурним діячем і помножує інтелектуальні здобутки країни не лише своєю творчістю. Зокрема, він співпрацює з низкою інтелектуальних дискусійних клубів, таких як Київський дискусійний клуб дилетантів і "Foundation for Future". А у 2013 році був членом журі Всеукраїнського грантового конкурсу "Інтелектуальний капітал України".
Наприкінці 2013 року Дереш розпочав Марафон "100 книжок за 400 днів", щоб заохотити молодь читати книжки та розширювати свій кругозір. У серпні 2023 року Любко Дереш запустив благодійний продаж своїх ранніх творів, котрі не виходили друком. Сам автор окреслив ці публікації як "видання чисто для фанів". Усі кошти від продажу пішли на підтримку 80-ї ОДШБр та 215-го батальйону 125-ї ОБр ТрО.
Повнометражний фільм "Трохи пітьми або На краю світу" за мотивами однойменної книги Любка Дереша почали знімати ще у 2021 році. Але повномасштабне вторгнення внесло свої корективи. Очікується, що проєкт таки отримає життя та вийде на екрани найближчим часом. Весь сюжет книги – це цікаве поєднання потойбічних сил, альтернативної музики, містики та історії субкультур.
Любко Дереш: "Ми маємо боротися не за Україну, а проти глупства і безумства"
Любко Дереш захоплюється психологією та йогою, він навіть думав про зміну професії, але врешті-решт обрав шлях письменника. Автор також захоплюється культурними та духовними традиціями світу. Для повнішого висвітлення людської природи він активно співпрацює з представниками інших мистецтв. Навіть був в Індії, де пізнавав місцеву культуру. Загалом письменник дуже любить батьківщину, вважає що Україна – це благословенний край. Вона, як рекреаційна зона, його власне “місце затишку”. І хоча історія нашої країни нараховує тисячі років крові та воєн, наші багатства й природа все одно є елементом дому та чогось надійного, споконвічного.
В одному з останніх інтерв'ю письменник також наголосив, що українців характеризує "лагідна сила". Але це не про слабкість, це про вміння віддавати, служити й донатити. Не піддаватися на моральний шантаж, а завжди повертатися до свого буття, вміти прислухатися до власного "я". Україна продемонструвала цю силу у 2022 році на початку вторгнення Росії та повинна не розтратити вже здобутий капітал "gentle power" на дріб’язкові внутрішні чвари. Адже, на думку Любка Дереша, лагідна сила завжди на боці того, хто думає не про свої партикулярні інтереси, а про спільне.
