Родина фотографів Ліберових зробила вражаючі своєю глибиною фотографії бійця, який повернувся з російського полону.
Костянтин та Владислава Ліберови змогли через об‘єктив фотоапарата відтворити незламність української нації та одночасно біль за неї в очах бійця з «Азовсталі» Дмитра Козацького з позивним «Орест».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Дмитро Козацький фотографував захисників Маріуполя під час боїв за «Азовсталь». 20 травня він разом із побратимами на заводі виконав наказ керівництва та здався у полон російським окупантам.
Після чотирьох місяців полону Україні вдалося обмінятися полоненими з Росією. 215 українських військових, у тому числі захисники заводу та командування полку «Азов», обміняли на Віктора Медведчука і 55 російських військових. Після звільнення схудлого та виснаженого морпіха Михайла Діанова стало цілком зрозуміло, як російська сторона поводилася з полоненими українцями.
«У перший день вдома я пішов до барбершопу, підстригся і побрився. Я ніколи не хотів виглядати жертвою», — розповідає Орест подружжю фотографів.
Ці слова кажуть про Козацького дуже багато. Адже його знімки стали символом незламності української нації. На думку багатьох, саме Орест зробив головне фото цієї війни.
«Але він цього начебто не усвідомлює. Більш того, саме Орест, не знаючи того, став людиною, яка не дала нам з Владою кинути документувати війну», — розповідають Ліберови.
Серія фотографій Козацького із заводу «Азовсталь» у Маріуполі стала переможцем у категорії Press/War та посіла друге місце у загальній категорії Press на фотоконкурсі Prix de la Photographie, Paris (Px3) у Парижі. У цей час сам фотограф був у російському полоні.
«Ми багато спілкувались вчора, і про Маріуполь, і про полон, і про звичайне життя. Ви почуєте ці історії з майбутніх інтерв’ю. А сьогодні можете просто подивитись Оресту в очі. Вони багато чого бачили», — Ліберови про результати фотозйомки.
