Бути українцем сьогодні — це прагнути відбудовувати та боронити рідну країну, розмовляти українською, плекати свою культуру, мати інтерес до історії та традицій своєї неньки. Десятки українців по всьому світу тоді й нині змінюють хід історії, створюють шедеври, підкорюють світ та досягають висок у спорті. Ось найвідоміші з них, про яких вам точно треба знати.
Діячі української культури, чий здобуток важко переоцінити
Ліна Костенко
Поетеса-шістдесятниця та мабудь найвідоміша українська письменниця — Ліна Василівна Костенко. Її книги є лідерами продажів як в Україні, так й за кордон. Ліна Василівна є лауреаткою найпрестижніших українських премій, таких як Шевченківська та Антоновичів. Костенко також має докторський ступінь та є професоркою ведучих університетів країни. Окрім того, авторка входить до переліку найвідоміших жінок в українській літературі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Богдан Ступка
Мабудь найвідоміший народний артист України, лауреат Шевченківської премії, який за свою кар'єру в кіно зіграв десятки ролей — Богдан Сильвестрович Ступка. Він працював з всесвітньо відомими режисерами: Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Отаром Іоселіані, Юрієм Іллєнком та іншими. Отримав звання Героя України у 2011 році за свою громадську та творчу діяльність, завдяки яким довів свідому позицію та відстоювання прав й свобод своєї країни.
Оксана Забужко
Новаторка української літератури, філософиня та культорологиня, яка відзначилась своєю діяльність ще у 1996 році. Її роман “Польові дослідження українського сексу” перевидавався в Україні понад 13 разів, а також випускався багатьма мовами світу. Творча та професійна діяльність авторки, її роль на міжнародній літературній арені має велике значення для просування культури України.
Сьогодні Оксана Забужко авторка більш ніж 20 книг, багато з яких вийшли за межі України та підкорили світ. На основі її романів ставлять вистави у європейських та американських театрах, їх читають, перекладають та жваво обговорюють. Саму мисткиню запрошують на міжнародні конференції та бути суддею в багатьох конкурсах, навіть на Берлінале.
Також, важливою є діяльність письменниці на тлі повномасштабного вторгнення рф, адже вона залишається гучним голосом народу України, та закликає світ до справедливості та чесного погляду на події в державі.
Сергій Жадан
Сергія Жадана швидко завоював свою аудиторію в Україні завдяки не тільки письменницькій, але й концертній діяльності. Його гурт "Жадан й Собаки" має численних фанатів по всій Україні. З початку повномасштабної війни Жадан активно допомагає армії, в тому числі рідній харківській "Хартії", та представляє Україну на міжнародній арені. Його твори перекладані більш ніж 20 мовами, їх купують в Сполучених Штатах Америки, Франції, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині та Латвії.
У березні 2022 року Комітет літературознавчих наук Польської академії наук висунув Сергія Жадана на Нобелівську премію з літератури. Цього ж року фундація Франка Ширрмахера вперше вручила Премію Свободи, яка була додатковою до основної премії, її отримав Сергій Жадан як особистість що прагне творчої свободи. Також нагороджений літературною премією Європейського банку реконструкції та розвитку за роман "Інтернат" («The Orphanage»).
Юрій Андрухович
Вважається що саме Андрій Андрухович є одним з видатних українців, який зміг вийти на іноземний книжковий ринок. Наразі вплив його творів на формування сучасної української літератури важко переоцінити. Він безперечно є одним з засновників течії постмодернізму.
Свою першу міжнародну нагороду здобув ще у 1996 році, а сьогодні Андрухович володар більш ніж 10 престижних премій. Твори його авторства охоче купують за кордоном, наразі вони перекладені щонайменше 15 мовами.
Важливим також є його здобуток як перекладача, адже це в його перекладі ми нині читаємо “Ромео та Джульєтту”, “Гамлета” та багато інших відомих творів іноземних письменників та поетів.
Видатні українці: їх мистецтво підкорило весь світ
Олександр Архипенко
Один з основоположників кубізму у скульптурі, він вплинув на розвиток мистецтва 20 століття. Архипенко вважають американським митцем, проте він народився у Києві та ніколи не відхрещувався від свого коріння.
Його значний внесок у розвиток скульптури як мистецтва складно переоцінити. Використання різних матеріалів та кольорів, створення перших рухомих композиції, додаткове освітлення скульптур з середини — це лише незначна частка його новаторських підходів, якими зараз користується увесь світ.
Олександр Архипенко майстерно опанував використання всього порожнього простору в середині скульптури, ставши новатором і в цьому. Навіть зовнішній й внутрішній простір експозиції у його скульптурах став матеріалом для творчості.
Казимир Малевич
Знаний авангардист, один з перших "реформаторів" у мистецтві, основоположник дизайну та сучасного артмистецтва народився в Києві. Багато років Росія привласнювала собі здобутки Малевича, називаючи його своїм художником, але це не так й Казимир Малевич виключно український діяч мистецтва.
Пересічні українці знають його тільки завдяки роботі "Чорний квадрат", тому формують свою оцінку творчості митця саме за нею. Але цей художник-авангардист розширив межі можливого, змінивши напрямок руху мистецтва на довгі роки. Він був не тільки художником, але й літератором у своїй сфері — саме на його працях з мистецтвознавства засновано багато нових художніх напрямків.
Роберт Лісовський
Роберт Лісовський за походженням був українцем, але емігрував через свою проукраїнською діяльністю та загрозу отримати довічне. Адже більшовики переслідували його через творчість й громадянську позицію, він навіть отримав строк у декілька місяців, поки жив в Україні. Український художник-графік народився на Дніпровщині, займався мистецтвом та був дуже талановитим вже в молоді роки.
Після еміграції спершу до Польщі, а потім й до США він не припиним творити, активно займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією та дизайном. Перебуваючи у Варшаві, Лісовський отримав замовлення щодо над проєктування державних грошових знаків. Одна з монет з його проєкту згодом увійшла до офіційного обігу.
Він навчався й працював у Берліні, де навіть переміг у конкурсі на новий варіант емблеми відомої німецької авіакомпанії "Lufthansa". Вона досі використовує цей символ для брендування своїх літаків. Він є автором емблеми ОУН та працював над удосконаленням емблеми "Пласту".
Серж Лифар
Український балетний танцівник та хореограф, став всесвітньо відомою особистістю та навіть отримав титул "бога танцю". Він є постановником понад 200 балетів та допоміг у творчому шляху та становленні більш ніж 11 метрам балетної справи. Один з засновників Академію танцю при "Гранд-Опера" в Парижі, у свої 24 він вже очолював її балетну трупу.
Творчий шлях метра довжиною у 30 років був сповнений перемог та невдач, але саме йому приписують відродження французького балету та його слави. Лифар майстерно поєднував у своїй кар'єрі безлік ролей, був балетмейстером, педагогом та навіть солістом "Гранд-Опера". Він є основоположником нового напрямку в балеті — неокласицизму.
Лифар завжди знав своє коріння, цікавився історією батьківщини та був відданий їй душею. Коли сам Шарль де Голль запропонував йому французьке громадянство, Серж Лифар відмовився, зазначивши, що назавжди залишиться українцем.
Микола Леонтович
Зараз вже майже весь світ знає що відома колядка "Carol of the Bells" це адаптація українського "Щедрику". Ця пісня має понад 1000 варіацій, її радо впізнають і співають на Різдво на всіх континентах світу. Проста та витончена мелодія "Щедрика" складається всього з 4 нот, а слова пісні мають язичницьке коріння – з часів, коли Новий Рік святкували навесні. Створенню цього шедевра ми завдячуємо метру української музик — Миколі Леонтовичу.
Музична спадщина Леонтовича складає щонайменше зі 150 творів. Його "Збірки пісень з Поділля" у власному аранжуванні — це безперечно значний вклад в культурну спадщину України. Він створював видатні симфонічні твори та написав свою першу оперу "На русалчин Великдень" у Києві 1917 року. Пізніше на Вінниччині, у рідному Тульчині він заснував музичну школу. Вже 1921 року його життя трагічно обірвалося від рук чекіста, який вбив видатного митця за наказом радянської влади. Ім'я вбивці композитора, завдяки відкриттю архівів, світ дізнався лише у 1990-х роках.
Спортсмени, які є олімпійськими чемпіонами та світовими призерами багатьох змагань
Інесса Кравець
Жіноча легка атлетика це доволі жорсткий вид спорту, який потребує витривалості та сили волі. Інесса Кравець стала однією з перших жінок, якій вдався потрійний стрибок — вона поставила світовий рекорд. На чемпіонаті світу 1995 року в Гетеборзі, вона заслужила своє перше місце в турнірній таблиці з непереможним результатом по висоті в 15,50 м. А вже наступного року золота олімпійська медаль прийшла до неї на Олімпіаді в Атланті. Там Кравець стала першою в історії чемпіонкою серед жінок у потрійному стрибку.
Сергій Бубка
Легендарний радянський та український легкоатлет, який підкорив світ своєю майстерністю в стрибках із жердиною. Він є не тільки чемпіоном світу та Європи, а також й Олімпійським чемпіоном. Родом з Луганщини, атлет Сергій Бубка, за своє життя вже поставив 36 світових рекордів. У 1994 році він підкорив вершину 6,14 метра на змаганнях, що відбулися в італійському містечку Сестрієре. Це був неперевершений результат, який назавжди вніс його в перелік видатних спортсменів та прославив ім'я Бубки на весь світ. Протягом наступних 26 років ніхто не міг побити цей визначний рекорд.
Лілія Подкопаєва
На Олімпійських іграх в Атланті 1996 року ця юна українська спортсменка виграла абсолютну першість зі спортивної гімнастики. Вона не просто заявила про себе світу, але й змусила 45 тисяч глядачів залу Georgia Dome аплодувати стоячи. Її фірмовий подвійний стрибок вперед з поворотом на 180 градусів залишається непереможним — ніхто, навіть серед чоловіків, не може його повторити.
Подкопаєва відома не тільки граційними та потужними виступами, в неї є власний неповторний стиль гімнастики. Вона не боїться експериментувати та вносити щось нове у цей вид спорту. Вже три художні елементи, які ввійшли в гімнастичні фігури, були названі на її честь.
Володимир і Віталій Кличко
Володимир і Віталій підкорили світ професійного боксу у 1996 році, тоді у Гамбурзі відбувся перший бій Віталія проти американця Тоні Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а в другому був нокаутований. Вже до 2011 році чемпіонські пояси у важкій вазі всіх чотирьох найважливіших організацій у світовому боксі перейшли у володіння братам Кличко. Володимир та його брат Віталій потрапили навіть до Книги рекордів Гіннеса з титулом братів-чемпіонів, які провели найбільшу кількість боїв та зібрали в одній родині усі чемпіонські пояси.
Брати Клички впродовж декількох років очолювали незалежний рейтинг важковаговиків на порталі BoxRec, причому з великим відривом від інших важковаговиків сучасності. А у 2011 році за свої спортивні досягнення брати отримали Премію Штайгер.
Руслан Пономарьов
Руслан український шахіст, гросмейстер та чемпіон світу із шахів 2002 року за версією ФІДЕУ. Він став першим чемпіоном світу з шахів в історії незалежної України. Руслан був ще зовсім юним, коли потрапив у світ шахів та взяв участь у своїх перших змаганнях. Далекого 1998 року він вперше став гросмейстером з шахів, а вже через чотири роки став чемпіоном світу.
Він також є переможцем командного чемпіонату світу 2001 року, віцечемпіон Європи (2001), срібним призером Кубка світу (2005) та переможцем числених турнірів протягом 2001-2005 років.
Андрій Шевченко
Два визначних Шевченки, завдяки яким нас знав весь світ це — Тарас Шевченко та Андрій Шевченко. Спочатку видатний футболіст, а пізніше тренер та кумир сотень тисяч дітей по всьому світу, він прославив нашу країну далеко за межами Європи. Він має багато нагород, серед яких Золотий м'яч, Суперкубок УЄФА, Кубок України, Англії та Італії. Андрій Шевченко є переможцем ліги чемпіонів, найкращим бомбардиром чемпіонату України та італійської Серії А, чвертьфіналістом ЧС-2006, а також був лідер нашої збірної на Євро-2012.
Тяжкою працею та талантом він зміг довести світу що український футбол заслуговує на визнання. Окрім того, завдяки його вкладу наша збірна досі має сили тягатися з видатними футбольними клубами та протистояти їм на рівних.
Ольга Харлан
Ольга Харлан почала займатися фехтування з малечку й закохалась в цей вид спорту після першого ж тренування. У 2002 році вона дебютувала на Кубку України де посилі останнє місце, але це стало для неї лише стимулом займатися інтенсивніше. Вже у 2003 році Харлан стала володаркою Кубка України, залишивши позаду себе більш досвідчених спортсменок.
Через декілька років, у 2007 вона вже була чемпіонкою світу серед юніорів. У складі української збірної стала переможницею Кубка світу, тож в 17 років мала перші золоті медалі Олімпіади.
Україна визнавала шаблістку найкращою спортсменкою місяця цілих дванадцять разів, в той час, як Міжнародна федерація фехтування 5 разів називала її кращої у світі. У 2020 році Харлан заявила що вже перестала рахувати свої медалі, адже їхня кількість перевалила за сто штук.
Визначним є й вчинок фехтувальниці на Чемпіонаті світу 27 липня 2023 року, коли Ольга перемогла фехтувальницю з Росії під нейтральним статусом Анну Смірнову з рахунком 15:7, але відмовилась потиснути їй руку після поєдинку, натомість виставивши вперед шаблю і щось сказавши. Тоді ця сутичка ледь не закінчилась для неї дискваліфікацією, але відстоювання своєї громадянської позиції того вартувало.
