Хроніка війни в Україні. 21 травня: "Ми повинні відмовитися від створених нами правил"

Джерело в Міністерстві фінансів та економіки Італії підтвердило агенції Франс-Пресс (AFP), що країни G7 розглядають можливість виділення Україні 50 мільярдів доларів із загальної суми 350 мільярдів доларів конфіскованих російських активів. Повідомляється, що такий план – "цікавий крок вперед", який може бути представлений у червні під час щорічного саміту в регіоні Апулія на півдні Італії, яка наразі головує в G7.

План, який передбачає надання позики країнами G7, забезпеченої майбутніми прибутками від конфіскованих російських активів на суму 350 мільярдів доларів, спочатку має отримати схвалення Європейського Союзу. Проте Сполучені Штати вже почали просувати цю ідею.

Міністр фінансів США Джанет Йеллен у вівторок виступить із цього приводу з промовою в Європейському центральному банку у Франкфурті. Текст промови був опублікований у понеділок: "Якщо ми стоятимемо осторонь, коли диктатори порушують територіальну цілісність і зневажають міжнародний порядок, вони не зупиняться на своїх початкових цілях. Я вважаю життєво важливим терміново знайти спосіб розблокувати знерухомлені у нашій юрисдикції російські суверенні активи на користь України".

Більше по темі

Дилема Путіна: чому для миру в Україні потрібна поразка Росії

Мирна угода, яка ставить територіальні поступки в залежність від членства України в НАТО, провела б яскраво-червону лінію, яка убезпечила б понад 80% території України.

Далі у промові йдеться про те, що "потрібно продовжувати боротьбу з ухиленням Росії від санкцій, зокрема через треті сторони і так звані "чутливі товари" виробництва США та Європи".

Прем’єр-міністр Литви впевнений, що настав час переписати правила ведення війни в Україні

Прем’єр-міністр Литви Габріелюс Ландсбергіс, поділяючи погляди своїх балтійських колег, у понеділок заявив кореспонденту французького телебачення, що погоджується з президентом Франції Емманюелем Макроном, який запропонував направити в Україну західних військових інструкторів, та що Захід має припинити обмежувати Київ у застосуванні наданої Заходом зброї.

"З самого початку ми робили помилку, обмежуючи українців, бо це нібито могло розцінюватися як ескалація, – зазначив він. – Потрібно дозволити українцям застосовувати надану їм зброю, аби вони могли досягати стратегічних цілей. Вони повинні мати можливість завдавати ударів по території Росії, лініях постачання ворога та військових підрозділах, які готуються напасти на Україну".

"Правила нав’язані лише одній стороні, – підсумував він. – Ми повинні відмовитися від правил, які ми створили".

Він поділяє думку  Каллас, яка днем раніше в інтерв’ю Financial Times заявила, що відправка військ НАТО для навчання українських солдатів не спровокує війну з Росією.

"Я не можу уявити, що якщо там хтось постраждає, то ті, хто прислав своїх людей, скажуть: "Це п’ята стаття. Розбомбимо Росію"... Це не так працює", – сказала вона.

Стаття 5 договору НАТО передбачає, що напад на одну з країн НАТО розцінюється як напад на всіх.

Міністерство оборони США підтвердило свою незгоду з цими поглядами, які спочатку висловила Франція. Після зустрічі у форматі "Рамштайн" глава Пентагону Ллойд Остін заявив: "Ми очікуємо, що вони [Україна] продовжуватимуть застосовувати зброю, яку ми надали, лише проти цілей у межах України".

У РНБО України кажуть, що переговори неминучі, запрошення до НАТО "охолодить гарячі голови в Росії"

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко заявив у понеділок на конференції з питань безпеки в Турку, Фінляндія, що Україна готова вести переговори з Росією про припинення війни, але запрошення до НАТО буде важливою частиною цього процесу.

Виступаючи на Форумі регіону Балтійського моря "НАТО 2024 і Арктична Європа", Литвиненко зазначив, що Україна чітко усвідомлює, що війна закінчиться переговорами. "Тому Формула миру президента Зеленського підготовлена і просувається… Я переконаний, що її підтримають учасники Саміту миру у Швейцарії у червні 2024 року", – додав він.

Глобальний саміт миру проходитиме 15-16 червня в швейцарському курортному містечку Бюргеншток, що неподалік Люцерна. Близько 160 країн були запрошені взяти участь у саміті [Росію не запрошено], і більше 50 з них прийняли запрошення. Половина з них не з європейського регіону, зокрема Грузія, а також Малаві та Кабо-Верде – перші африканські країни, які прийняли запрошення.

У понеділок Індія оголосила, що також візьме участь.

Литвиненко висловив надію, що Україна отримає запрошення до НАТО під час саміту альянсу у Вашингтоні, який відбудеться 9-11 липня цього року.

"Ми усвідомлюємо, що членство не відбудеться завтра, але запрошення охолодить гарячі голови в Росії. Це скоріше сприятиме деескалації, аніж стане конфронтаційним кроком. Досвід Бухарестського саміту 2008 року довів, що у відносинах з Путіним чітка визначеність стабілізує ситуацію, а її відсутність провокує Росію на агресивні кроки", – наголосив Литвиненко.