Багато українців ставлять питання про хід російського наступу на Харківщині, поширюючи в соціальних мережах відео, на яких російські піхотинці безперешкодно перетинають кордон, створюючи враження, що Україна не підготувала належну оборону.
Проте важливо розуміти, що створення масштабної оборонної лінії впритул до російського кордону неможливе з кількох причин. Будівництво таких укріплень неодмінно приверне увагу ворога, а інженерні підрозділи, задіяні в побудові оборонних споруд, опиняться під постійним наглядом та обстрілами.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За такої тактики Україна ризикує втратити досвідчених військових інженерів та інженерну техніку, яку знищать російські FPV-дрони. Тобто, побудувати ефективну лінію оборони в умовах війни з Росією безпосередньо біля її кордону неможливо.
Також варто враховувати той факт, що будь-яка заздалегідь підготовлена оборонна позиція повинна бути замаскована та мати певний елемент несподіванки. Погано замасковані укріплення не дають переваги в бою, а навпаки – стають мішенями.
Незамасковані бетонні конструкції легко помітні здалеку – як із землі, так і з безпілотників. Використовувати погано замасковані позиції буде просто неможливо, адже вони будуть знищені ще до початку ворожого наступу. І навіть якщо такі позиції не будуть знищені до початку штурму, вони стануть першочерговою ціллю для ворога.
Знімки з висоти пташиного польоту деяких оборонних ліній на Харківщині викликають питання щодо їхньої готовності. З'явилися фотографії, які свідчать про те, що певні позиції не лише не замасковані, а й просто неготові. Більше того, в мережі опублікували фото цілого звалища "зубів дракона", які просто не встигли встановити. На деяких фото зрозуміло, що певні позиції було би краще розмістити в іншому місці з більш сприятливим ландшафтом. Адже у будівництві ліній оборони вибір місця відіграє ключову роль. Очевидно, що будувати, маскувати й утримувати позиції значно складніше у відкритому полі, ніж, наприклад, у горбистій чи лісистій місцевості.
Основна лінія оборони, як правило, складається з залізобетонних ДОТів (довготривалих оборонних точок), ДЗОТів (дерево-земляних оборонних точок), траншей, землянок, бліндажів і кулеметних гнізд. За нею, на рубежі, облаштовуються артилерійські позиції та мінометні розрахунки, які надають вогневу підтримку в разі ворожого штурму.
Разом з артилерійськими позиціями може розміщуватися резервна лінія оборони з додатковим особовим складом. Проте першою лінією оборони завжди є мінні поля, протитанкові рови та колючий дріт, розтягнутий уздовж усього сектору. Саме така багаторівнева система оборони є найбільш дієвою.
Важливо, щоб більшість вогневих позицій на основній лінії оборони не була орієнтована чітко вперед – у найбільш передбачуване місце появи супротивника. Досвід двох світових воєн також свідчить, що надмірна кількість бійниць у ДОТах не лише не підвищує їхню ефективність, а й робить їх більш вразливими.
Краще використовувати ДОТи з однією або максимум двома амбразурами, розміщуючи їх таким чином, щоб вести не прямий, а перехресний фланговий вогонь. Це дозволить створити для ворога певну "засідку", де він не зможе чітко визначити розташування позицій, з яких по ньому ведеться вогонь, та передати їхні координати своїй артилерії. Невелика кількість амбразур дає можливість майже повністю заглибити ДОТ у землю, значно підвищуючи його захист від обстрілів.
Для додаткової безпеки рекомендується обробляти внутрішні стінки ДОТів м'якими матеріалами, наприклад деревиною, що допоможе врятувати особовий склад від уламків бетону в разі влучання снаряду в ДОТ.
Найпильнішої уваги потребує маскування амбразур, адже саме вони є першочерговою ціллю ворога. Надійне маскування значно знизить імовірність влучання в амбразуру та знищення бойової позиції.
Після бою важливо ретельно відновлювати маскування всієї лінії оборони, особливо амбразур. Не менш важливо маскувати й підземні входи до ДОТів, використовуючи для цього маскувальну сітку. Це дозволить приховати підземні ходи, які можуть бути помічені з дрона й видати розташування навіть добре замаскованих ДОТів.
Неприпустимою є творчість цивільних «архітекторів», які щось знають про війну з художніх кінофільмів про Другу світову. Якщо на позицію привозять і встановлюють якусь дивну конструкцію у формі циліндру з чотирма дірками-амбразурами на всі сторони світу, які під час бою швидше за все стануть шлюзами для ворожих дронів-камікадзе, й залишають цю «фортецю» гордо стирчати над рівнем укріплень, то її варто радше використати хіба що як хибну ціль для ворога. Перебувати в такій споруді під час бою не варто. Краще вести вогонь по ворогу з іншого підготовленого укриття і з деякої відстані від цього дива інженерної думки цивільних конструкторів.
Ще варто погратися в імітацію маскування цього виробу з бетону, аби ввести ворога в оману щодо справжності цієї вогневої позиції, щоб супротивник зосередив вогонь саме на ній, а не на справжніх, правильно облаштованих вогневих точках.
Будівництво ліній довготривалої оборони – це справжнє мистецтво, що потребує не лише ретельного планування, а й хитрощів. Окрім основної лінії оборони, важливо зводити запасні та навіть фальшиві позиції. Ці "муляжі" слугуватимуть приманкою для ворога, змушуючи його витрачати боєприпаси й зосереджувати вогонь на хибних цілях, а не на справжніх замаскованих ДОТах.
Маскування справжніх довготривалих оборонних споруд, як і їхнє розташування, мають враховувати місцевий ландшафт. ДОТ може стати продовженням природного схилу, бути «вмонтованим» у пагорб і ретельно замаскованим. Амбразура має бути розташована так, щоб була можливість вести вогонь по наступаючому ворогу під кутом, уражаючи ворожу техніку в бортову броню. А самі амбразури повинні мати захист від ворожих FPV-дронів.
Щоб правильно зорієнтувати оборонні споруди на місцевості, військовим інженерам і командирам потрібно вивчити територію, її ландшафт, лінії комунікації і прорахувати можливі напрямки ворожої атаки. Від того, наскільки точним буде цей аналіз, залежить успіх у бою.
Всі входи-виходи й сполучення ДОТів із траншеями повинні мати перекриття з дерева або бетону і бути замаскованими ґрунтом і рослинністю. Адже ворог, який використовує розвідувальні дрони, за малюнком ходів сполучення може вирахувати всю систему ліній оборони і розташування довготривалих оборонних точок.
ДОТи також не повинні бути крайніми точками в цій системі, оскільки це також дозволяє ворогу визначити їхнє місце розташування – вони мають виступати перед лінією траншей, а не переривати її.
Часткові успіхи росіян на Харківщині можна пояснити кількома факторами. По-перше, це затримка з наданням пакету військової допомоги від США. Українські війська до останнього часу відчували гостру нестачу артилерійських снарядів і засобів ППО, що часто не давало їм можливості вести вогонь у відповідь на ворожі обстріли. По-друге, на цій ділянці фронту не було значного угрупування українських військ. Така ситуація склалася через велику загальну довжину фронту та велику чисельність російського війська на території України.
І, звісно, важливим фактором міцної оборони є підготовлені, з урахуванням особливостей сучасної війни (повітряна розвідка, дрони, високоточна зброя) лінії оборони, які полегшують ведення оборонних бойових дій за умов чисельної переваги сил ворога.
