Приходить прем’єр-міністр немалої країни на роботу, бачить технічного співробітника. Останній з якимись важливими нагородами. І тоді прем’єр, розпитавши, що це за нагороди і за що надані, каже: «Будеш прибирати і охороняти мою канцелярію».
Йдеться про нашого земляка на ім’я Пилип Коновал та про його зустріч з прем’єр-міністром Канади. Народився герой моєї розповіді 15 вересня 1888 року в селі Кутківці Подільської губернії, нині це Хмельницька область. І судилося цьому хлопцеві стати єдиним українцем-кавалером Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди Британської імперії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У молодості Пилип Коновал був звичайним хмельницьким землеробом та каменярем. У 1908 році його забрали служити до російського війська, де він був інструктором рукопашного баґнетного бою. Незважаючи на делікатну фізичну статуру, Пилип від природи був наділений незвичайною мужністю й героїзмом. І за подвиги його нагородили Георгіївським хрестом IV ступеню.
Після служби в російській армії Коновал повернувся додому, але незабаром, щоб утримувати сім’ю, змушений був поїхати на заробітки. Так він у 1913 році опиняється у канадському місті Ванкувері. З початком Першої світової війни він вступає до Канадського експедиційного корпусу, який згодом увійшов до складу британської армії, що вела бойові дії проти кайзерівської Німеччини. Капрал Пилип Коновал зі своїм артилерійським батальйоном опинився затиснутим у кільці біля французького міста Ланс. Безперервний кулеметний вогонь ворога не давав змоги навіть підняти голови. І тут Коновал виявив свої героїчні риси – сам здійснив три вдалих вилазки до німецьких бойових позицій, у рукопашному бою знищив 19 ворожих вояків і три кулеметні гнізда.
Фактично Коновал один змінив ситуацію на цій ділянці фронту на користь британських військ. Уже під час рапорту офіцерові в його обличчя влучила випадкова куля. Відтоді довелося йому носити дві металеві відзнаки: орден і кулю, одну – на грудях, а другу – на обличчі. Про подвиг Пилипа Коновала стало відомо, про це писала преса. Не проіґнорувала його героїчний вчинок і влада.
15 жовтня 1917 року перед Букінґемським палацом у Лондоні на великому військовому параді король Ґеорґ V, тиснучи руку невисокому на зріст Пилипу Коновалу, нагородив його Хрестом Вікторії. При цьому король підкреслив: «Ваш подвиг є найвідважнішим і найгероїчнішим у моїй армії. За це прийміть мою подяку». До речі, згаданою відзнакою, себто Хрестом Вікторії, за понад 150 років існування нагородили близько тисячі військовиків. При зустрічі з кавалерами ордена англійські королі мусять вітатися і віддавати честь першими.
Повоювавши ще трохи в Росії у складі канадійського експедиційного корпусу, Пилип Коновал повернувся у 1919 році до Канади. Потім були роки страждань від болючої рани і лікування. Він переміг біль і недугу, працював. Служив у Ґенерал-губернаторській ґвардійській піхоті й приставом у канадійському парламенті, а згодом – молодшим доглядачем в Палаті громад. Ось тоді його і побачив прем’єр-міністр Канади Вільям Лайон Маккензі Кінґ і особисто призначив Коновала особливим наглядачем свого прем’єрського бюро. На цій посаді Коновал пропрацював до свого відходу у вічність у червні 1959 року. Похований він в Оттаві. У 1996 році надголівний камінь на його могилі було замінено на стелу.
Його Хрест Вікторії та інші медалі були довірені Богданові Панчуку, канадійському ветеранові, який служив у військово–повітряних силах під час Другої світової війни і який був керівником Товариства українських ветеранів Канади. Ці медалі згодом придбав національний військовий музей, де вони досі зберігаються. Це – нагороди справжнього героя.
…Герой моєї розповіді незабутий (на щастя!) дотепер: він є покровителем Відділення 360 (Відділення Коновала) Королівського Канадійського Леґіону в Торонто. Памʼятають про нього і в Україні. 21 серпня 2000 року у його рідному селі Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області відкрили пам’ятник Пилипові Коновалу.
Юрій Шаповал, професор, доктор історичних наук.
