Поляки інвестують в Україну попри війну

Під час конференції з відновлення України в Берліні спеціальний кореспондент Kyiv Post Міхал Куявський розпитав Кароля Кубіцу, виконавчого директора київського офісу зовнішньої торгівлі PAIH (Польського агентства інвестицій і торгівлі), про польські інвестиції та плани щодо відбудови України.

Міхал Куявський: Київський офіс Польського агентства торгівлі та інвестицій (PAIH) відновив роботу близько року тому. Чим переважно займаються співробітники офісу і на чому зосереджена ваша робота останнім часом?

Кароль Кубіца: Наш офіс у Києві працює з 2018 року. Він замінив собою Відділ сприяння торгівлі та інвестиціям (WPHI) Посольства Республіки Польща у Києві, який діяв при наших посольствах у різних країнах. Після початку війни наш офіс на деякий час виїхав із Києва, але продовжував активно працювати з Польщі. А в липні 2023 року ми повернулися до Києва. Зараз ми працюємо на повну силу, і, як це не парадоксально, роботи у нас стало більше, ніж до війни. Наш офіс, Офіс зовнішньої торгівлі у Києві, є найбільш укомплектованим персоналом офісом PAIH у світі, і ми плануємо залучити ще більше людей у ​​найближчому майбутньому.

Також ми плануємо відкрити офіс у Львові, аби мати можливість працювати ближче до польського кордону. Ми бачимо, що Львів останніми часом став другим діловим центром України, де розміщено багато інвестицій. Зокрема із міркування безпеки – адже Львів розташований близько до кордону з ЄС, зокрема з Польщею. Наш офіс підтримує польських бізнесменів, які виявляють бажання зайти на український ринок. Ми підтримуємо польську економіку, але ми також допомагаємо українським інвесторам, заохочуючи їх інвестувати та створювати свої компанії в Польщі. Наш інвестиційний відділ піклується про них і супроводжує їх в процесі відкриття бізнесу в Польщі.

Але наше основне завдання – підтримати польських підприємців, допомогти їм знайти українських бізнес-партнерів для співпраці, допомогти знайти споживачів їхніх товарів і послуг, перевірити контрагентів та надати інформацію про поточну ситуацію на ринку України, зокрема про існуючі тут пільги та можливості або, навпаки, обмеження. Ми тісно співпрацюємо з економічним відділом посольства Польщі в Києві та нашими консульствами у Львові та Луцьку. Нашим завданням також є підготовка польського бізнесу до участі у післявоєнній відбудови України та до реалізації поточних проектів.

ЦИТАТА: Зараз найбільш цікавими для інвесторів галузями є будівництво та енергетика. Ми прагнемо задовольнити потреби України у відновленні її критичної інфраструктури, пошкодженої війною.

МК: За даними PAIH вже три тисячі польських компаній висловили зацікавленість в участі у відбудові України. Які галузі економіки представляють ці компанії?

К.К.: Спільно із Міністерством економічного розвитку та технологій Польщі PAIH веде реєстр даних польських компаній, зацікавлених у співпраці з Україною. Ми визначили шість ключових секторів, які зараз і в найближчому майбутньому мають найбільший потенціал. Це будівництво, медицина та фармацевтика, сільське господарство, ІТ, автомобільна промисловість та енергетика. У нас також є категорія «інше», до якої входять консалтингові компанії, які підтримують бізнес-середовище.

Зараз найбільш цікавими для інвесторів галузями є будівництво та енергетика. Ми прагнемо задовольнити потреби України у відновленні її критичної інфраструктури, пошкодженої війною. Ми презентуємо українським структурам польські компанії, які можуть постачати в Україну генератори та будувати тут накопичувачі енергії. Український енергоринок зазнав серйозних змін. Колись Україна співпрацювала в цій галузі з Росією та Білоруссю. Зі зрозумілих причин ця співпраця припинилася. Також зменшилася й роль Туреччини – Азовське та частково Чорне моря перекриті, що перешкоджає доставці в Україну певних товарів та послуг.

Україна з початком війни змінила свої торговельні шляхи до Європейського Союзу, і Польща відіграє тут вирішальну роль. Варшава є найважливішим торговим партнером Києва. З 2018 року ми спостерігаємо постійну тенденцію до зростання товарообігу між нашими країнами. Ми є високо конкурентоспроможними за якістю наших товарів та послуг. Ми маємо перевагу перед Німеччиною та Францією, головним чином через географічну близькість і схожу бізнес-культуру. Ми добре розуміємо один одного, й поляки добре знаються на українському ринку. Наш офіс у Києві є офісом для кожного польського підприємця. У нас є конференц-зали та B2B кімнати, де підприємці можуть проводити зустрічі, переговори та й просто користуватися нашою інфраструктурою.

З початку війни ми провели 11 економічних заходів, в яких взяли участь 190 польських підприємців. Останні два були зосереджені на медичному та фармацевтичному секторах, зокрема були залучені компанії, що займаються виробництвом протезів. Є величезна потреба в протезуванні, лікуванні та реабілітації через велику кількість поранених українських ветеранів.

Це стосується також і будівельної галузі – будується низка медичних та реабілітаційних центрів. Ми допомагаємо 3000 суб’єктів господарювання, які виявили бажання надавати свої послуги та реалізовувати товари в Україні. Важливим для нас є й питання розмінування замінованих територій України. Як відомо, третина її території замінована, що робить Україну найбільш замінованою країною світу. Процес розмінування триватиме від 5 до 10 років, і без цього реальна відбудова країни не розпочнеться. Потреби України мають вирішуватися відповідно до її пріоритетів, і ми вчасно реагуємо на них.

Наш офіс тісно співпрацює з віце прем’єр міністеркою Іриною Верещук (з міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України). Під її патронатом та за її сприяння ми консультуємо та реалізуємо наші проекти. Ми відчуваємо її глибоку симпатію до Польщі та польського бізнесу. Підтримка з боку української державної адміністрації дуже важлива для нас, і ми дуже її цінуємо.

ЦИТАТА: Блокада кордону негативно вплинула на польський експорт. Це призвело до того, що польські підприємці тривалий час не могли поставляти свої товари та послуги до України.

МК: У продуктових магазинах Києва ми одразу помічаємо велику кількість польських продуктів. Польський експорт в Україну втричі перевищує імпорт. Через протести на польсько-українському кордоні частину українських товарів тепер доводиться транспортувати через порт Констанца (Румунія). Як блокада кордону вплинула на польсько-український товарообмін?

К.К.: Не буду заперечувати, що ці протести мали дуже негативний вплив на товарообіг. Вони також створили певні труднощі для нашого офісу. Блокада кордону призвела до того, що польські підприємці не могли поставляти свої товари та послуги до України. Попри наші добрі стосунки, велику роботу та значні українські потреби, польські товари не вдавалося доправляти вчасно.

Багато польських компаній, які працюють в Україні, зіткнулися з певними проблемами. Один виробник меблів, який має 11 магазинів в Україні, не зміг виконати велике замовлення. Польський бізнес також співпрацює з українськими транспортними компаніями. Але через високу конкуренцію та триваючу війну багато польських компаній поки що утримуються від співпраці з українцями. Блокада кордону однозначно негативно вплинула на польський експорт. З іншого боку, фермери нашкодили й самим собі – польські сільськогосподарські товари та продукти харчування, особливо польські молочні продукти, є вагомим елементом товарообміну. Через блокування кордону ці товари не потрапили на полиці українських магазинів.

Через блокаду кордону феермерами Польща зазнала репутаційних втрат. Я бачив нерозуміння українців щодо того, чому заблоковано надання послуг і постачання товарів, які Україна не може виробляти самостійно. Аби забезпечити безперервність поставок, негайно були визначені інші шляхи постачання. Також ми спостерігали зниження попиту на польську продукцію серед українських споживачів, навіть бойкот деяких польських товарів. Деякі торговельні мережі через блокаду відмовлялися виставляти на полиці своїх магазинів польські товари. Керівники деяких компаній заявили про зниження продажів польських товарів на 20%.

Польсько-український кордон є також транспортним шляхом для компаній з інших країн. Багато іноземних компаній, зокрема японських, хочуть вийти на український ринок у співпраці з польськими компаніями, будуючи склади та інші об’єкти в Польщі. Я розумію аргументи фермерів-протестувальників, але сподіваюся, що Польщі та Євросоюзу все ж таки вдасться остаточно вирішити цю проблему.

МК: Говорячи про інвестиції в Україну, неможливо ігнорувати фактор війни. Який вплив це має на потенційних інвесторів?

КК: Це дуже збільшує інвестиційні ризики. Росіяни постійно обстрілюють територію України. Вже були випадки, коли об'єкти власності польських інвесторів знищувалися під час обстрілів. Одна з російських ракет влучила у Львові в об'єкт, що належить польській компанії Fakro.

Вихід на український ринок – індивідуальне рішення кожної компанії. Незважаючи на існуючі загрози, останнім часом ми спостерігаємо зростання активності польських компаній, які реєструють свої представництва та офіси в Україні. Багато компаній готові співпрацювати з українськими партнерами, але чекають закінчення війни. Великі інвестиції з польським капіталом, наприклад будівництво виробничих підприємств, наразі призупинені.

Поки що переважає двостороння торгівля та постачання й послуги з виконання державних закупівель. Польський бізнес, який наважується виходити зараз на український ринок, може отримати страхування від пов'язаних із війною ризиків, яке пропонує Група польського фонду розвитку, до складу якої входить PAIH, а також KUKE, компанія, що займається страхуванням експортних кредитів. Ми пропонуємо багато інструментів для захисту від ризиків, пов’язаних із війною.

MK: Які перспективи та плани на майбутнє у офісу PAIH у Києві?

К.К.: Ми зосереджені зараз на зміцненні позицій польського бізнесу на українському ринку. Ми проводимо серію заходів з метою представити українцям польські пропозиції та познайомити польських бізнесменів із потенційними українськими партнерами. Це має пожвавити взаємну співпрацю.

18-20 червня у Києві відбудеться 3-й ФОРУМ «Відбудова України – PAIH, Інтеграція – Економіка – Партнерство», організований спільно Міністерством економічного розвитку та технологій Польщі, Польсько-українською торговою палатою та Національною торговою палатою. Захід проходитиме під патронатом Посольства Польщі в Україні та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на чолі із віце прем’єр міністеркою України Іриною Верещук, яка особисто візьме участь у форумі.

Польська делегація складатиметься приблизно з 200 осіб, серед яких близько 100 підприємців. Першого дня відбудуться панельні дискусії, а другого – круглі столи, де партнери зможуть безпосередньо обговорити свої пропозиції та ідеї. Для польських підприємців, зацікавлених у співпраці з Україною, важливо спілкуватися зі своїми партнерами тут, в Україні. Це дає куди кращі результати, ніж онлайн-зустрічі, і, як було сказано раніше, наш офіс створює найкращі умови для організації таких зустрічей. Також ми плануємо відкрити офіс PAIH у Львові.