Соломія Крушельницька була визнана найкращою оперною співачкою світу, її називали «незабутньою Аїдою», «єдиною у світі Джокондою», «Ідеальною співачкою», найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «неперевершеною Саломеєю», «винятковою Валькірією» та «Вагнерівською примадонною» XX століття.
Оперну кар’єру Соломія розпочала у 23 роки, стрімко завойовуючи головні сцени світу і з тріумфом виступаючи в Мілані, Римі, Неаполі, Парижі, Ніцці, Варшаві, Нью-Йорку, Буенос-Айресі та Сантьяго. Вона виконала головні жіночі партії в найвідоміших операх: «Аїда», «Трубадур», «Фауст», «Страшний двір», «Африканка», «Чіо-Чіо-Сан», «Кармен», «Електра», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама». В її репертуарі понад 60 оперних партій вісьмома мовами. Співати на одній сцені з уродженкою маленького села на Тернопільщині вважали за честь Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін. Вона записувала платівки у Нью-Йорку, Мілані та Варшаві. Дивовижний голос Крушельницької здатний був розвеселити будь-яку засмучену людину або змусити плакати веселу, в залежності від настрою виконуваної пісні.
Крушельницька першою у XX столітті почала популяризувати українські народні пісні по всьому світові. Особливе місце у творчій діяльності співачки займали концерти, присвячені пам’яті Тараса Шевченка та Івана Франка. На всі гастролі співачка завжди брала з собою талісман – шевченкового «Кобзаря», а пісні на біс виконувала тільки українською.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Цікава історія відбулася у 1904 році в міланському театрі «Ла Скала». Джакомо Пуччіні представив на сцені театру свою нову оперу «Мадам Баттерфляй», але глядачі її освистали. Друзі вмовили Пуччіні переробити твір, а на головну партію запросити Крушельницьку. 29 травня на сцені театру «Ґранде» в Брешії відбулася прем’єра оновленої «Мадам Баттерфляй», і цього разу — тріумфальна. Публіка сімнадцять разів викликала співаків і композитора на сцену. Зворушений і вдячний Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
Вже бувши зіркою найвеличніших оперних сцен світу, вона щороку приїздила з виступами до рідного Тернополя, а також до Львова, Бережан, Чернівців та Збаража.
Соломія знала кілька мов і розмовляла з кожним його рідною мовою, багато читала, добре розумілася на медицині та медикаментах, уміла чудово готувати та добре шила, мала власний автомобіль, яким кермувала сама, – незвичне явище серед жінок того часу. Охоче подорожувала. Відвідувала музеї, палаци, церкви, колишні помешкання видатних композиторів, захоплювалась хореографією і граціозно танцювала навіть коли її було 70 років.
Коханням життя Крушельницької став італієць, мер міста В’яреджо, Чезаре Річчоні, який був старший за неї на 20 років, і став її чоловіком. Він був освіченим аристократом та тонким знавцем музики. Після одруження Чезаре і Соломія оселилися у В’яреджо, де вона купила віллу, яку назвала «Саломеа».
Крушельницька померла 16 листопада 1952 року у віці 80 років. Її поховано у Львові на Личаківському цвинтарі поруч із могилою її друга та наставника — Івана Франка.
Іменем Соломії Крушельницької названі Львівський оперний театр, безліч вулиць, музичних шкіл по всій Україні, її життю присвячено чимало фільмів, як художніх, так і документальних. Скульптурний портрет Крушельницької встановлено в залі театру «Ла Скала» поруч з портретами інших видатних співаків.
До ювілею співачки у Львівському Палаці Мистецтв було відкрито виставку портретів видатної українки, намальованих відомими художниками. А от в музей імені Соломії Крушельницької наразі триває «реставрація», і багато цінних артефактів, пов’язаних з життям та творчістю примадонни, безслідно зникло, але це вже інша історія.
