На відкритті саміту НАТО у Вашингтоні у вівторок президент США Джо Байден оголосив про надання Україні конче потрібних їй засобів протиповітряної оборони, хоча увагу союзників відволікали побоювання в лавах Демократичній партії, що він уже не зможе перемогти Дональда Трампа на виборах у листопаді.
До нового пакету увійдуть, серед іншого, чотири системи Patriot. Додаткову кількість батарей Україна отримає за угодою між США, Німеччиною та Румунією, а ще одну пообіцяли Нідерланди.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Загалом протягом наступного року Україна отримає сотні додаткових перехоплювачів, що допоможе захистити від російських ракет її міста і її війська на фронті», – заявив Байден.
«До війни Путін думав, що НАТО розвалиться, – продовжив він, карбуючи кожне слово під оплески учасників саміту. – Але сьогодні НАТО сильніша, ніж будь-коли в своїй історії. Коли розпочалася ця безглузда війна, Україна була вільною країною. Сьогодні вона залишається вільною і закінчить цю війну вільною й незалежною. Росія не переможе. Переможе Україна».
На цьому ювілейному – 75-му – саміті НАТО від 81-річного патріарха США – провідного члена Альянсу – всі очікували сильного виступу після його провальних теледебатів із Трампом 27 червня. У Демократичній партії все гучніше лунають заклики до Байдена поступитися місцем у перегонах іншому кандидатові.
Як зазначає агенція Франс Пресс (AFP), у європейських країнах-членах НАТО знервовані, бо до Білого дому може повернутися Трамп, який постійно наїжджає на Європу через те, що та буцімто замало дає для оборони України. Але вже під час саміту Трамп бив себе в груди, написавши в соцмережах, що він «оживив НАТО», змусивши європейські країни збільшити свої оборонні витрати.
«Та якби не я, коли був президентом, то зараз НАТО вже б не було», – написав Трамп у своїй звичній манері.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський, який приїхав на Вашингтонський саміт, заявив, що потрібні «рішучі дії США і Європи – дії, що зроблять наших воїнів сильнішими».
Особиста зустріч Зеленського з Байденом запланована на середу.
In my address at the Ronald Reagan Institute I expressed my gratitude to the United States for their firm position in defending freedom and supporting Ukraine. It is crucial to win now, to prevail over the Russian war and terror. pic.twitter.com/B4oJQFZxbW
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 10, 2024
В ООН говорили про удар Росії по дитячій лікарні в Києві
На екстреному засіданні Ради безпеки ООН, скликаному у вівторок на прохання України, була заслухана інформація про ракетний удар по дитячій лікарні в Києві, якого Росія завдала напередодні. Всього в результаті масованого ракетного удару по українських містах того дня загинуло близько 40 людей, у тому числі кілька дітей.
Раніше у вівторок Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль заявила у Женеві, що в лікарню, найімовірніше, влучила російська крилата ракета Х-101.
Свідчення Радбезу надали свідки трагічної події, серед них генеральний директор лікарні «Охматдит», кардіохірург і анестезіолог Володимир Жовнір.
«Земля затряслася і стіни затремтіли, – розповів він по відеозв’язку. – Діти та дорослі почали кричати, плакати від страху. І їм було боляче, це було пекло».
Ніби за злим жартом долі, екстрене засідання Радбезу ООН вів представник Кремля Васілій Нєбєнзя, який обмінявся гострими випадами з представником Києва Сергієм Кислицею.
Той продемонстрував учасникам засідання фото падіння російських ракет на Київ вранці в понеділок і карту з позначеним на ній маршрутом ракети, запущеної з території Росії: зробивши різкий розворот західніше Києва, вона впала на дитячу лікарню.
«Учора Росія навмисно вдарила по найбільш вразливій, беззахисній категорії населення в будь-якому суспільстві – по дітях, хворих на рак та інші смертельні захворювання», – сказав Кислиця.
У відповідь Нєбєнзя цілком серйозно заявив: «Та якби це був російський удар, то від цієї будівлі взагалі нічого б не залишилося… Усі діти й більшість дорослих загинули б, а не були поранені… Але, дотримуючись традиції головування в раді, я змушений подякувати представникові України за його виступ».
Країни-члени НАТО вважають, що одна з них «вперто» не виконує свої членські обов’язки
У вівторок журнал Politico пролив світло на одну з причин напруженості серед учасників саміту НАТО. Автор статті під назвою «У НАТО уривається терпець через одного з власних членів, і це не той, про кого ви думаєте» Пол МакКлірі пише:
«Угорщина? Сполучені Штати? – Ні. Вірте чи не вірте – це Канада. Видається, що ця велика біла північна країна стала таким собі білим слоном у приміщенні Конференц-центру Уолтера Е. Вашингтона. За останні кілька років Оттава відділилася від інших членів Альянсу 32 країн: не виділила на оборону належну частку свого ВВП, не профінансувала закупівлю нової техніки й навіть не планує цього робити».
Politico зазначає, що американські сенатори навіть прямо сказали прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо, що вони «занепокоєні й вкрай розчаровані».
«Як це так – усі витрачають більше, а канадійці навіть не намагаються?», – цитує Politico Макса Бергманна, колишнього чиновника Держдепартаменту, відповідального за контроль за озброєнням.
Канада і Бельгія досі витрачають на оборону менше 2% свого ВВП (за умовами членства в НАТО 20% від оборонних витрат країни має йти на нове озброєння й боєприпаси).
Бельгія пообіцяла вийти на цей показник до 2035 року, а від Канади про це взагалі нічого не чути.
