Х-101 – це стратегічна крилата ракета повітряного базування класу «повітря-земля». Носіями цих ракет виступають стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, здатні нести 8 ракет Х-101, та Ту-160 – із 12 ракетами відповідно. Злочинні обстріли з використанням Х-101 розпочались із перших днів російського повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Внаслідок цього значно пошкоджена військова інфраструктура України, а також численні цивільні об’єкти: житлові багатоповерхівки, дитсадки, школи, лікарні, ТРЦ, електростанції та навіть заклади харчування. Легше перерахувати об'єкти, по яких не влучала Х-101, адже за час повномасштабного вторгнення РФ застосувала для ударів по території України вже понад 1500 цих ракет.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У звичному варіанті Х-101 має дальність у 5000 кілометрів та масу бойової частини у 450 кілограмів, але віднедавна росіяни почали модифікувати ці ракети. Російський ОПК зменшив кількість палива у Х-101, що знизило максимальну дальність вдвічі, до 2250 км. У війні проти України Росії не потрібна максимальна дальність у 5000 кілометрів, їм потрібні максимальні руйнування. У частині відсіку, який раніше був відведений під пальне, розмістили додаткову вибухівку вагою 350 кілограмів, що збільшило загальну масу вражаючої речовини до 800 кілограмів. Зазвичай бойова частина на Х-101 фугасна, осколково-уламкова, але нещодавно було збито крилату ракету, оснащену касетною бойовою частиною. Зниження дальності ніяк не погіршило характеристики ракети, адже дистанції у 2250 кілометрів цілком достатньо для ураження будь-якої частини України. Навіть такої кількості палива вистачає для того, щоб ці ракети могли маневрувати заплутаною траєкторією повітряним простором України, нарізаючи сотні «зайвих» кілометрів задля обходу систем ППО. Саме можливість змінювати траєкторію польоту є головною особливістю Х-101. Відтак надзвичайно важливо збивати російські дрони-розвідники, які відстежують переміщення українських систем ППО. У виробництві Х-101 використовуються радіопоглинаючі (композитні) матеріали, що робить ці ракети малопомітними для радарів, що додатково ускладнює роботу протиповітряної оборони. Х-101 летить до цілі на висоті від 20 до 70 метрів зі швидкістю 720-1000 км/год, тобто ракета є дозвуковою.
У Х-101 використовується комбінована систему наведення: інерційна система з оптико-електронною корекцією. На кінцевій ділянці польоту для наведення на ціль використовується головка самонаведення. Електроніка ракети дозволяє отримувати вказівки щодо зміни маршруту протягом польоту. Оператори можуть навіть змінювати координати цілі під час польоту.
Виробництво Х-101
Модифікація цієї ракети не є переобладнанням уже виготовлених виробів. Йдеться про виробництво нових Х-101. За даними Financial Times, Росія збільшила виробництво Х-101 у 8 разів, порівняно із показниками виробництва на початок повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року: за 2021 рік РФ виготовила 56 ракет Х-101, а за 2023 рік вже аж 420 ракет.
Більше того, українські військові зазначають, що ракети, які використовувались росіянами під час останніх обстрілів, мали маркування, яке доводить, що їх встановили на літаки майже одразу після виходу з конвеєра. Дослідження уламків збитих ракет, виготовлених у січні 2024 року, показало наявність у них західної електроніки. Було знайдено 16 компонентів іноземного виробництва, серед яких деталі зі Швейцарії, США, Китаю, Німеччини, Таїланду, Філіппін та Тайваню. Російська промисловість не виробляє процесори для подібних систем точного наведення, тож важливо посилювати санкційні обмеження щодо Росії, аби зменшити кількість комплектуючих, які Росії вдається отримувати завдяки «сірим» схемам імпорту.
Ймовірно, ці комплектуючі не постачаються напряму до РФ. Росія обходить санкції, отримуючи західну електроніку через "дружні" країни. Країни-члени НАТО та демократичні країни за межами блоку повинні ретельніше контролювати компанії, яким вони продають свою високотехнологічну продукцію, а також встановити контроль за кінцевим використанням цих компонентів. Це дуже важливо, адже західні компанії-виробники по суті стають співучасниками терористичних російських обстрілів, під час яких гинуть як дорослі українці, так і діти.
Російські фейки у мережі
Обстріл 8 липня 2024 року спричинив значний резонанс у світових та російських ЗМІ. Удар по дитячій лікарні у центрі української столиці привернув увагу навіть мешканців РФ. Після скоєння чергового воєнного злочину, аби виправдати свої звірства, російські пропагандистські телеграм-канали та ЗМІ почали розповсюджувати інформацію, що по Охматдиту, нібито, влучила українська протиракета, ймовірно, випущена із комплексів ППО NASAMS чи Patriot.
Спікер Кремля Дмітрій Пєсков також заперечував причетність РФ до атаки 8 липня, заявивши, що російські військові не завдають ударів по цивільних об’єктах і що по лікарні влучила ракета української ППО. Однак для розвінчання цього фейку достатньо порівняти зображення ракети зі стоп-кадру обстрілу Охматдиту із зображеннями західних ракет.
Росіяни почали розповсюджувати дезінформацію про те, що у лікарню потрапила українська ракета ППО AIM-120A або ракети для Patriot PAC-2 чи PAC-3. Але експерти Bellingcat провели грунтовний аналіз відео, зокрема збільшили якість стоп-кадру, який чітко показав, що на Охматдит летіла саме ракета Х-101.
Фото: Bellingcat
Х-101 видає нехарактерний для західних ракет реактивний двигун, що розміщується не в основному корпусі ракети, а знизу, під самою ракетою. Кидається в очі також наявність крил у Х-101. Порівнявши фото Х-101 з ракетою AIM-120 та PAC-2 одразу помітно, що AIM-120 не містить нічого навіть віддалено схожого на реактивний двигун Х-101, а PAC-2 не має крил посередині ракети.
Додатковим доказом є різниця у розмірах бойової частини цих ракет. Мінімальна маса бойової частини Х-101 становить 450 кг, і може бути збільшена до 800 кг. Маса бойової частини AIM-120 становить від 18 до 23,5 кг, а ракети PAC-2 — 91 кг, чого явно недостатньо для завдання таких руйнувань, як ті, яких зазнав Охматдит.
Цілком очевидно, що Росія продовжує вдосконалювати знаряддя вбивства людей і руйнування української інфраструктури. У відповідь на це Україна та її партнери оголосили про посилення української ППО. І тут вирішальне значення матимуть темпи постачання Україні протиракетних систем, масове виробництво нових платформ з ракетами і боєприпасами, а також вдосконалення українських систем протидії засобам повітряної розвідки країни-агресорки, які росіяни широко використовують для подолання їхніми ракетами української ППО.