10 серпня у Верховній Раді був зареєстрований контроверсійний проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів», автором якого є народний депутат України від «Слуги народу» Андрій Клочко.
Найбільш гостру критику викликала норма законопроекту, якою скасовується вимога до директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не співпрацювати з політичними партіями і не бути членом жодної з них. А також можливість звільнення директора НАБУ чи керівника САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Профільним для розгляду законопроєкту було обрано парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, головою якого є сам Клочко. Хоча правоохоронна діяльність, як нескладно зрозуміти, не є сферою відання цього комітету.
Законопроєкт одразу набув скандальної слави. Проти нього виступила низка активістів, а також лідери G7. Вони звинуватили українську владу в намаганні зірвати конкурс та призначити директором НАБУ «свою» людину.
Спроба політизувати діяльність НАБУ
Одним з перших негативно про новий законопроєкт висловилось Національне агентство з питань запобігання корупції (НAЗК). Там підтвердили, що він суперечить міжнародним стандартам Ради Європи та ООН щодо свободи від впливу, незалежності та автономності органів, які відповідають за запобігання, розслідування і судове переслідування корупції. Прийняття законопроекту призведе до суттєвого послаблення антикорупційних інституцій, позбавлення їх законних гарантій незалежності і порушення узятих Україною міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення гарантій незалежності антикор інституцій.
Проти пропозицій Клочка виступили і представники громадянського суспільства, закликавши владу не руйнувати систему антикорупційних органів. Втім 5 вересня комітет підтримав поєкт закону і представив на голосування в парламент. У самій фракції «Слуга народу» відмежувались від ініціативи свого колеги, стверджуючи, що це його особиста пропозиція, не погоджена з керівництвом фракції.
Посли країн G7 також висловили свою стурбованість даним законопроєктом. 5 вересня вони зазначили у Твіттері: «Документ створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій України».
Депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин в коментарях Kyiv Post відзначив, що будь-які зміни у конкурсній процедурі НАБУ, яка вже розпочалась, є шкідливими, оскільки створюють можливість оскарження результатів добору у майбутньому.
Норму законопроекту, яка стосується неприпустимості призначення на посаду директора НАБУ кандидата, який впродовж двох років до подання заяви на участь у конкурсі на зайняття цієї посади входив до складу керівних органів політичної партії, розкритикувала Олена Щербан, заступник виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції».
«Законопроєкт пропонував знизити планку цієї вимоги до мінімуму: безпартійність на момент участі в конкурсі. Тобто не запобігання будь-яким зв’язкам з політичними партіями, як в діючих нормах, а лише на момент конкурсу», – прокоментувала експертка Kyiv Post.
Тобто будь-який народний депутат сьогодні пише заяву про вихід з партії і вже завтра він – учасник конкурсу. Послаблення вимог деполітизації було б ударом по незалежності НАБУ, додає Юрчишин.
Щербан також акцентує, що найшкідливішою нормою була запропонована нова підстава для звільнення Директора НАБУ – за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. На її думку, таку справу в українських реаліях дуже легко сфальсифікувати. За таких умов будь-хто на цій посаді завжди б залежав від настроїв владної верхівки, доки судова система в Україні не стане справді незалежною.
Отримати пояснення самого автора законопроєкту Kyiv Post не вдалося. Та його колеги по комітету, зваживши на шквал критики, не наважились внести у порядок денний одіозний законопроєкт. І взагалі відмовились від скандальної ініціативи.
Вимоги воєнного часу
Натомість депутати від фракції більшості Давид Арахамія, Анастасія Радіна та перший заступник спікера Верховної Ради Олександр Корнієнко зареєстрували альтернативний документ. А 7 вересня його вже було затверджено. Законопроєктом пропонується, що за результатами відкритого конкурсного відбору на зайняття посади директора НАБУ не може бути призначена особа, яка після введення воєнного стану перебувала за межами України більше 21 дня. Винятки можливі у разі, якщо людина перебувала за кордоном на лікуванні внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби або у відрядженні у зв’язку з виконанням завдань в інтересах національної безпеки та оборони.
На думку фахівців, це може бути «персональною» нормою, на меті якої – не допустити до конкурсу конкретних кандидатів.
Депутат Корнієнко у коментарі Kyiv Post пояснив, що зараз суспільство висуває моральну вимогу військовим, політикам, керівникам країни перебувати в Україні, а не за її межами. «То такі ж моральні вимоги мають бути до керівника НАБУ», – говорить політик. Для майбутнього директора важливо мати підтримку та бездоганну репутацію в суспільстві, тому ця норма допоможе не допустити до конкурсу непорядних кандидатів.
«Хочу звернути увагу, що це тимчасова норма і вона стосується тільки цього конкурсу», – додав Корнієнко. Розпочати та завершити процес відбору та призначення на посаду нового директора НАБУ є вимогою до України як до кандидата на членство у ЄС. В Офісі президента прогнозують, що новий керівник антикорупційного бюро може бути призначений до кінця року.
