У вівторок Президент РФ Владімір Путін відвідав масштабні військові навчання за участі Китаю та кількох дружніх Росії країн – Москва очевидно прагне зміцнити партнерство з Азією на тлі Західних санкцій.
Відтоді, як Росія ввела війська в Україну 24 лютого, вона опинилася в міжнародній ізоляції, яка дедалі більше посилюється, і значно зросла напруга між Москвою та західними столицями.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Потрапивши під безпрецедентні санкції з боку Вашингтону та Брюсселя, Путін намагається налагодити тісніші зв’язки з країнами Африки, Південної Америки та Азії, особливо з Китаєм.
У вівторок Путін відвідав військові навчання «Восток-2022», які проходять на полігонах Далекого Сходу Росії та у водах біля її східного узбережжя. Він зустрівся з міністром оборони Сергєєм Шойгу та начальником Генштабу Валерієм Герасимовим на Сергєєвському полігоні, а потім спостерігав за завершальною фазою військових навчань. Про це повідомив речник Кремля Дмітрій Пєсков.
Навчання, в яких беруть участь кілька сусідів Росії, а також Сирія, Індія та ключовий союзник – Китай, почалися 1 вересня і мають завершитися в середу 7 вересня.
За даними з Москви, до навчань планувалося залучити понад 50 тисяч військових і понад 5 тисяч одиниць військової техніки, у тому числі 140 літаків і 60 кораблів.
Востаннє подібні навчання проводилися у 2018 році.
Поїздка Путіна на Далекий Схід продовжиться в середу у Владивостоку, де він має виступити на Східному економічному форумі.
Кремль заявив про понад 5 000 учасників чотириденного форуму, який розпочався в понеділок.
На пленарному засіданні форуму до Путіна приєднається головний законодавець КНР Лі Чжаньшу, який займає третє місце в китайській урядовій ієрархії. На порядку денному – двостороння зустріч.
Лі стане найвищим політиком Комуністичної партії, який відвідає Росію після її вторгнення в Україну.
Стосунки “Без обмежень”
“Російсько-китайські відносини всебічного партнерства і стратегічного співробітництва прогресують”, – йдеться в заяві Кремля напередодні зустрічі.
Також було відзначено “зважений підхід Китаю до української кризи” та “розуміння” Пекіном причин наступу Росії.
Пекін і Москва зблизилися протягом останніх років, нарощуючи співпрацю в рамках того, що вони називають “стосунками без обмежень”, діючи на противагу глобальному домінуванню Сполучених Штатів.
Пекін відмовився засудити вторгнення Москви в Україну та забезпечив дипломатичне прикриття, розкритикувавши санкції Заходу та продаж зброї Києву, що посилило напруженість між Китаєм і Заходом.
Напруга ще більше загострилася під час серпневого візиту спікера Палати представників США Ненсі Пелосі до самоврядного демократичного Тайваню, який Китай вважає своєю територією.
Москва була повністю солідарна з Пекіном під час візиту Путіна, звинувативши Вашингтон у “дестабілізації” світу.
Очікується, що на економічному форумі Путін також проведе двосторонню зустріч з головою хунти М’янми Мін Ауґ Хлаїнгом.
Після торішнього перевороту Росію та Китай звинувачують в оснащенні хунти М’янми зброєю, яку застосовують проти цивільного населення.
Тим часом у вівторок у Москві міністр закордонних справ Росії Сегєй Лавров, який у серпні відвідав М’янму та Камбоджу, прийняв свого тайського колегу Дона Прамудвіная.
Пізніше в цьому місяці саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), запланований на 15 і 16 вересня в Узбекистані, також може стати можливістю для Москви і Пекіна для подальшого зміцнення відносин.
Повідомляється, що планується особиста зустріч Володимира Путіна з головою Китаю Сі Цзіньпіном, який не виїжджав з Китаю з 2020 року через пандемію коронавірусу.
Обидва лідери востаннє зустрічалися в Пекіні на початку лютого напередодні Зимових Олімпійських ігор: за кілька днів до того, як Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
Оригінал англійською тут.