Минуло багато часу з публікації моїх останніх «Думок вголос» на цьому сайті. Втім, беручі до уваги, що навколо так багато чого відбувається й попри те, що ми всі в Kyiv Post дуже зайняті, думаю, що настав час мені як головному редактору знову поділитися з вами своїми думками, спостереженнями та міркуваннями.
Я пропоную започаткувати в Київ Пост регулярнку рубрику «Думки дня», у якій я буду коротко позначати деякі важливі новини чи відповідні події у формі моїх особистих коментарів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Отже, розпочинаємо пробний запуск цього нового формату.
Росія та західні союзники України вражені зухвалістю Києва
Ми зараз спостерігаємо за неоголошеним диверсійним контрнаступом Збройних Сил України, який принизив Путіна та його посіпак і посіяв у російському суспільстві паніку та невпевненість. І це також показало західним союзникам Києва, що пасивність не наблизить настання миру.
Дуже актуальні ювілеї цього тижня, які не варто оминати увагою
Серпень рясніє датами, які нагадують нам про деспотичний імперіалізм Росії, який вона просувала як через пряму збройну агресію, так і через агресію своїх васалів. Згадаймо про радянське вторгнення до Чехословаччини 20 серпня 1968 року, про спробу державного перевороту в Москві 17-19 серпня 1991 року, під час якої прихильники жорсткої лінії намагалися зберегти радянську імперію, а також про російське вторгнення до Грузії 8 серпня 2008 року. І про шахрайство у Білорусі 9 серпня 2020 року, коли відбулися президентські вибори, після яких проросійський деспот Олександр Лукашенко придушив масові мирні протести та ще більше зблизився з Москвою.
9 серпня – Міжнародний день солідарності з Білоруссю
Сьогодні виповнюється четверта річниця початку білоруської мирної революції за свободу та демократію, яку спровокувала фальсифікація президентських виборів режимом Лукашенка. Аби придушити протести та утриматися при владі, режим вдався до жорстоких репресій. До сьогодні в країні утримуються в неволи 1500 політичних в’язнів. Кремль перетворив Білорусь у плацдарм для розгортання широкомасштабної збройної агресії проти України. Захід спочатку активно вітав героїчну боротьбу білоруських патріотів за демократичне європейське, а не деспотичне російське майбутнє Білорусі, але з часом втратив до неї інтерес. Викликає здивування й видається неприйнятним те, що президент Зеленський та його оточення досі майже повністю ігнорують білоруську демократичну опозицію, хоча Україні давно пора об’єднатися зі своїми продемократичними білоруськими союзниками у тому, що, зрештою, є їхньою спільною боротьбою.
