За час повномасштабної війни Україна та Росія провели понад 50 обмінів полоненими, обмінюючи як військових, так і цивільних. Операція в Курській області дала поштовх для нових переговорів про обмін, адже Україні вдалося взяти в полон сотні російських військовослужбовців.

Велика кількість полонених у Курській області: чи вплине це на обмін полоненими між Україною та Росією?

Російська сторона ініціювала переговори щодо обміну полоненими після подій у Курській області. Це підтверджують українські посадові особи, зокрема, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, наразі понад 14 000 українських громадян перебувають у російському полоні. Серед них і цивільні, і військові, і жінки, і діти.

Advertisement

Омбудсмен РФ Тетяна Москалькова сама проявила ініціативу, адже кількість російських військових, які здалися в полон, невпинно росте  з просуванням українського війська в Курській області. І в той час, як Україна постійно інформує міжнародні інстанції та російську сторону про полонених і поводження з ними, Росія не допускає до полонених, яких вона захопила, майже нікого.

В яких країнах світу люди хочуть перемоги Росії, а де України - опитування
Більше по темі

В яких країнах світу люди хочуть перемоги Росії, а де України - опитування

Більшість вважає, що Україна переможе Росію у повномасштабній війні.

"Я так само інформую і Міжнародний комітет Червоного Хреста, і ООН, що права російських полонених захищаються, і в будь-який час Україна готова продовжувати обмінні процеси на підставі Женевської конвенції", — сказав Лубінець.

Advertisement

14 серпня 2024 року в Курській області РФ у полон здалася ціла рота у складі 102 військовослужбовців 488-го гвардійського мотострілкового полку ЗС РФ та підрозділу "Ахмат". Росія цю ситуацію не коментує, хоча ініціатива провести переговори про обмін свідчить про їхню занепокоєність і готовність до діалогу в даному питанні.

Загалом у штабі ЗСУ підтверджують, що в Курській області Україна майже щодня бере в полон десятки російських військових. Цьому є фото- та відеодокази, які можна побачити у вільному доступі. Переважна більшість цих полонених — строковики, що тримали позиції вздовж російсько-українського кордону. Загальну кількість полонених офіційні джерела не називали, але президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні подякував ЗСУ за активне "поповнення обмінного фонду".

Advertisement

Які були успішні обміни полоненими з РФ: 54-й обмін полоненими

На цій фотографії, опублікованій прес-службою Президента України 17 липня 2024 року, зображено українських військовополонених, які позують для фото після обміну в невідомому місці в Україні (Фото Handout / ПРЕС-СЛУЖБА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ / AFP)

Від початку повномасштабного вторгнення Україна провела вже 54 обміни військовополоненими. Останній відбувся 17 липня 2024 року, тоді за сприяння ОАЕ з полону повернулося 95 полоненихЗагалом станом на сьогодні з російського полону вдалося повернути 3405 людей.

Advertisement

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, додому вдалося повернути добровольців територіальної оборони, прикордонників та інших військових, зокрема:

  • 49 воїнів Збройних Сил України;
  • 21 Нацгвардійця;
  • 10 військових моряків.

Серед бійців, які нарешті повернулися додому, 23 боронили Маріуполь (з них тринадцятеро – оборонці "Азовсталі"), 41 воював на Донецькому напрямку, по дев’ятеро – на Луганському та Запорізькому, по троє – на Херсонському та Харківському. Переважна більшість звільнених — чоловіки, але є й жінки. За званням вони рядові та сержанти, а також семеро офіцерів. Один звільнений вважався зниклим безвісти, але виявилося, що його взяли в полон, тож він потрапив у списки на обмін.

Advertisement

Проте, як і раніше, серед звільнених немає жодного з бійців бригади "Азов" про це повідомила керівниця "Асоціації родин захисників "Азовсталі" Катерина Прокопенко. Таку ситуацію прокоментував представник ГУР Андрій Юсов в ефірі Радіо Свобода. Він стверджує, що "по окремих підрозділах робота ведеться складніше, але це не означає, що немає результатів, і часто вони навіть публічно не оголошуються".

Військовополонені з Азовсталі: що відомо про їхню долю?

Рідні та близькі українських військовополонених з бригади та підрозділів "Азов" тримають плакати під час мітингу в центрі Києва 31 березня 2024 року із закликами до обміну ними з російськими полоненими на тлі російського вторгнення в Україну. (Фото Анатолія СТЕПАНОВА / AFP)

Advertisement

6 січня 2024 року в каналі "Асоціація родин захисників "Азовсталі" з'явилося повідомлення: "600 днів понад 900 бійців 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ, які билися з переважаючими силами противника в оточеному Маріуполі, знаходяться у полоні". Натепер минуло вже понад 800 днів, і вже скоро виповниться три роки полону, адже вивели наших людей з Азовсталі ще навесні 2022 року. 

"Витягти їх зі страшної неволі — обовʼязок кожного українця. Памʼятаємо про наших полонених побратимів та про їхній чин. І робимо все, аби вони повернулися додому", підкреслили в організації.

Після боїв за Маріуполь у російському полоні опинились понад 2,5 тисячі українських бійців із заводу "Азовсталь", їхнім визволенням займається Головне управління розвідки Міноборони. Причому точно не відомо, скільки військових вже загинуло, адже Росія неохоче надає будь-які данні про військовополонених, у тому числі про їхній стан здоров'я. Так, у результаті подій у селищі Оленівка на Донеччині загинули щонайменше 50 українських військовополонених, яких там утримували. Україна досі не отримала офіційних списків загиблих в Оленівці військовополонених.

Один із обмінів, коли повернули бійців Азовсталі, відбувся 21 вересня 2022 року в Чернігівській області. Тоді з російського полону звільнили 215 українських військових, з них 108 бійців "Азову", зокрема й командирів. В обмін на 200 українських захисників Україна передала Віктора Медведчука. Після цього відбувалися й менші обміни, коли повертали військових і цивільних з Маріуполя, проте майже ніхто з них не був бійцем "Азову".

На сьогодні доля близько 900 бійців цієї легендарної бригади "Азов" залишається невідомою. Але це не привід опускати руки, треба кожного дня нагадувати всьому світу про українських військовополонених і боротися за їхнє звільнення. Це повинна бути комплексна медійна робота держави, громадських організацій та українських консульств і представників за кордоном, які можуть стати рупором тих, хто зараз не може говорити за себе сам.

"На жаль, тут немає жодних чарівних механізмів, це копітка, тривала, довга і часто вкрай непублічна робота, яка любить тишу. Я бачу, яких зусиль держава доклала для повернення наших бранців додому. Ніколи раніше ми не залучали настільки широке коло світових лідерів для допомоги нам, і те, що зараз вийшло, – воно добре показує, які механізми працюють. Тобто, ми й надалі маємо залучати будь-яких посередників", – зауважив політичний експерт Костянтин Батозський.